Ухвала суду № 13710692, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15029/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Собківа Я.М.

суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О.

при секретарі: Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "реал, -Гіпермаркет Україна" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним Акту про результати планової виїзної перевірки від 07.04.2010р. №2109/2305/35030945, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна"звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним Акту про результати планової виїзної перевірки від 07.04.2010р. № 2109/2305/35030945.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Акту про результати планової виїзної перевірки від 07.04.2010р. № 2109/2305/35030945.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Отже, вказаний акт про результати планової виїзної перевірки від 07.04.2010р не породжує певних правових наслідків субєкта по відношенню до якого він винесений та не тягне за собою санкцій у разі його невиконання, в звязку з чим права позивача не порушуються.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти про результати перевірки не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство.

Тобто, такі акти не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, не відповідають вимогам законодавства та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 2,5, 199, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "реал,-Гіпермаркет Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2011 року