Постанова № 13710541, 01.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/16/2011

12 год. 39 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, за довіреністю,

від відповідача Катрецької О.М, Аполонова О.В., , за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова адміністрація в Черкаській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 24.12.2010 року №1558/0000013501/0.

Представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснюючи господарську діяльність, згідно договорів комісії отримав виручку, що складається з сум комісійної винагороди, яка не перевищувала 500000 грн., установленої Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва ” (далі Указ 727/98).

Державною податковою адміністрацією в Черкаській області проведено невиїзну документальну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_4 з питань повноти визначення податку на додану вартість за період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 16/35-3006723859.

На підставі вищевказаного акту Золотоніською ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення від 24.12.2010 року №1558/0000013501/0 про донарахування ПДВ у сумі 3323062 грн. та штрафних санкції в сумі 1661745 грн.

З підставами донарахування ПДВ і штрафних санкцій представник позивача не згодна, посилаючись на те, що позивач у період, що перевірявся, був платником єдиного податку, а не платником податку на додану вартість.

Крім того, представник позивача зазначила, що вищевказана перевірка проводилася на підставі незаконно отриманої працівниками податкової міліції Золотоніської ОДПІ інформації, яка містить банківську таємницю про рух грошових коштів по банківських рахунках позивача.

У звязку з вищевказаним, представник позивача просить суд визнати нечинним повідомлення рішення Золотоніської ОДПІ від 24.12.2010 року №1558/0000013501/0.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили повністю, надавши суду письмові заперечення та пояснивши, що акт перевірки №16/35-2060916303 від 15.12.2010 року, який був підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, винесено згідно норм чинного податкового законодавства.

Крім того, представники відповідача зазначили про те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено законно, оскільки п.8 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій віднесена функція щодо проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обовязкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Пунктом 1 ч.1 ст.11 вищевказаного Закону передбачено, що за органами державної податкової служби закріплено право здійснювати документальні невиїзні перевірки, що відповідачем і було зроблено.

Представники відповідача зазначили, що під час перевірки діяльності позивача встановлено, що за період, що перевірявся на рахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 надійшли готівкові кошти у вигляді власних заощаджень готівкою, поповнень поточного рахунку, обігових коштів, особистих коштів та кошти від ТОВ «ОСМП»як винагорода на загальну суму 21832835 грн. 24 коп.

Таким чином, отримавши на свій розрахунковий рахунок кошти, що перевищують 500 тисяч гривень за рік, позивач повинен був перейти на загальну систему обліку та звітності субєктів малого підприємництва та сплачувати податки на загальних підставах, починаючи з наступного звітного податкового періоду.

Оскільки позивач даного зобовязання не виконав, тому відповідач виніс стосовно нього податкове повідомлення рішення від 24.12.2010 року № 1558/0000013501/0 про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 4984807 грн., в тому числі донараховано відповідну суму штрафних санкцій.

На підставі вищевказаного, представники відповідача просять суд відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_4.

Вислухавши доводи представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що з 11.11.2010 року по 13.12.2010 року працівниками відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом державною податковою адміністрацією в Черкаській області проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти визначення податку на додану вартість за період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.12.2010 року №16/35-3006723859, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.2.3.1, п.2.3 ст.2, п.9.3, п.9.4, ст.9, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 року № 158/0000013501/0 на загальну суму 4984 807 грн.

Суд встановив, що позивач у період, що перевірявся був платником єдиного податку, тобто перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі по тексту Указ № 727/98) та не був платником податку на додану вартість.

При дослідженні письмових матеріалів справи, суд встановив, що відповідно до листів TOB "ОСМП" (код ЄДРПОУ 34413224, м. Київ) вих. №264 від 26.07.10 року наданого на запит ВПМ Золотоніської ОДПІ та вих. № 427 від 15.11.10 наданого на запит ДПА в Черкаській області щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, TOB "ОСМП" співпрацює з даною фізичною особою - підприємцем у відповідності до агентських договорів по реалізації припейд-продукції та прийому платежів, укладених на підставі заяв на приєднання згідно статті 634 Цивільного кодексу України.

Так, на підставі заяви ФОП ОСОБА_4 на приєднання до агентського договору по прийому платежів від 05.05.07 року укладено договір приєднання № 02/02-5 від 05.02.07 та заяви від 05.08.08 укладено договір приєднання №0808/02П-12 від 12.08.08 року.

Придбання припейд-продукції позивачем у TOB "ОСМП" за власний рахунок визначено в п. 5.11 - п. 5.17 правил роботи TOB "ОСМП", де чітко визначено, що без попереднього придбання підприємцем для подальшої реалізації припейд-продукції, оператор має право призупинити виконання угоди, або надати підприємцю кредит.

За таких обставин, суд встановив, що начальник відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА в Черкаській області Чепурна Ю.К. та головний державний податковий ревізор-інспектор відділу фінансових розслідувань цього ж управління Слюсар В.П. при проведенні невиїзної документальної перевірки позивача діяли в межах повноважень, наданих Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а їх дії є правомірними.

Крім того, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт господарювання 11.08.06, номер запису 2 022 000 0000 000942. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В00 №711031. Організаційно-правова форма: підприємець - фізична особа. Взятий на податковий облік в Золотоніській ОДПІ 17.08.06 за №621. Ідентифікаційний номер платника податків - позивача НОМЕР_1.

Місцезнаходження ФОП ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 19700, Черкаська обл., АДРЕСА_1

Згідно зі свідоцтвом на право зайняття підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_4 надано право здійснювати такі види діяльності:

-60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту (основний вид діяльності);

-51.18.0 - посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами;

-51.90.0 - інші види оптової торгівлі;

-52.48.9 - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань;

-52.63.0 - роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань;

-74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління;

-74.87.0 - надання інших комерційних послуг.

З висновків акту перевірки також вбачається, що в періоді з 01.09.07 по 31.08.10, відповідно до даних бази АІС "Податки" громадянин ОСОБА_4 не був засновником та посадовою особою у інших суб'єктів господарювання.

У періоді, що перевірявся, та на дату складання даного акта перевірки ФОП ОСОБА_4 має рахунки в банках, що відповідає даним бази АІС "Податки".

Крім того, суд встановив, що ФОП ОСОБА_4 має у власності 52 програмно-технічних комплексів самообслуговування. Вказані комплекси підприємець придбав згідно договору поставки № 29/11-08 від 11.08.07 року, укладеного з TOB «Мультикаса»(код ЄДРПОУ 34413287, м. Київ), видаткова накладна № РН-00051 від 11 серпня 2007 року на придбання автоматів самообслуговування "ОСМП-2" в кількості 50 шт. на загальну суму 795375 грн. в тому числі ПДВ 132562 грн. 50 коп. (акт приймання - передачі від 11.08.07), та згідно видаткової накладної № РН-0000031 від 21.04.09 на загальну суму 36000 грн. в тому числі ПДВ 6000 грн. придбано у даного суб'єкта господарювання автомати платіжні термінали МП-вулиця в кількості 2 шт. (вартість одного термінала 15000 грн. без урахування ПДВ).

Крім того, суд встановив, що ФОП ОСОБА_4 згідно договору оренди № 01-09/08 від 01 вересня 2008 року передав в оренду 18 комплексів самообслуговування власній матері - гр. ОСОБА_7, яка зареєстрована фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до відомостей, отриманих 08.12.10 року з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_4, суд встановив, що за період з 01.01.07 по 30.09.10 позивачу виплачено дохід у сумі 547263 грн.15 коп., у тому числі по періодах: 2007 рік у сумі 172259 грн. 92 коп.; 2008 рік у сумі 334102 грн. 94 коп.; 2009 рік у сумі 16347 грн. 74 коп.; за 1 та 2 квартали 2010 року у сумі 24552 грн. 55 коп.

За 3 квартал 2010 року у центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України відсутня інформація про нараховані та виплачені доходи ОСОБА_4

Перевіркою повноти визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.09.07 по 31.08.10 встановлено його заниження всього у сумі 3323062 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2007 р. у сумі 200236 грн., за грудень 2007 р. у сумі 167619 грн., за січень 2008 р. у сумі 248724 грн., за лютий 2008 р. у сумі 213598 грн., за березень 2008 р. у сумі 218792 грн., за квітень 2008 р. у сумі 285953 грн., за травень 2008 р. у сумі 276901 грн., за червень 2008 р. у сумі 271564 грн., за липень 2008 р. у сумі 318304 грн., за серпень 2008 р. у сумі 276636 грн., за вересень 2008 р. у сумі 252887 грн., за жовтень 2008 р. у сумі 53924 грн., за листопад 2008 р. у сумі 2826 грн., за грудень 2008 р. у сумі 304 грн., за лютий 2009 р. у сумі 45 грн., за вересень 2009 р. у сумі 22101 грн., за жовтень 2009 р. у сумі 243 грн., за листопад 2009 р. у сумі 60424 грн., за грудень 2009 р. у сумі 69255 грн., за січень 2010 р. у сумі 47271 грн., за лютий 2010 р. у сумі 57952 грн., за березень 2010 р. у сумі 67274 грн., за квітень 2010 р. у сумі 50934 грн., за травень 2010 р. у сумі 53525 грн., за червень 2010 р. у сумі 55139 грн., за липень 2010 р. у сумі 50220 грн., за серпень 2010 р. у сумі 411 грн.

Крім того, судом встановлено, що TOB «ОСМП», яка є інтегратором та оператором по прийому готівкових платежів за послуги всіх мобільних операторів України створює мережі пунктів прийому платежів, для цього розмістила на власному сайті комерційну пропозицію про можливість початку власного бізнесу для кожного, хто бажає прийняти участь у створенні дилерської (агентської) мережі з продажу припейд - продукції.

До початку діяльності дилеру (агенту) необхідно придбати термінал, зареєструвати його в TOB «ОСМП», отримати тариф, підписати договір про приймання платежів, отримати орендовані площі для встановлення терміналів, придбати припейд - продукцію у TOB «ОСМП»на умовах передоплати (перерахувати авансовий платіж), та розпочати діяльність за підтримки TOB «ОСМП»(як агента Банку) у вигляді розрахункового, технологічного та інформаційного обслуговування діяльності з прийому платежів.

З наданих для перевірки документів від TOB «ОСМП»випливає, що власником prepaid-продукції, що реалізовувалась через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), є приватний підприємець, оскільки отримує дану продукцію у TOB «ОСМП»виключно за попередньою оплатою та згідно актів прийому - передачі товарів. Про це свідчать і податкові накладні на поставку prepaid-продукції та їх перелік наданий TOB "ОСМП".

Враховуючи наведене, договори приєднання, укладені на підставі заяв ФОП ОСОБА_4 на приєднання до агентського договору з TOB "ОСМП", визначають відносини товариства з підприємцем як відносини комітента та комісіонера, але реальним змістом їх є відносини купівлі - продажу/поставки prepaid-продукції TOB "ОСМП" фізичній - особі підприємцю, та подальша їх реалізація ФОП ОСОБА_4 від власного імені за готівку через ПТКС.

Продаж ФОП ОСОБА_4 припейд - продукції як власником, за готівку, будь якій особі, тобто кожному хто до неї звернеться у відповідності до вимог ст.633 ЦК України є публічним договором, в даному випадку - договором купівлі-продажу.

У відповідності до вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" даний термінал є автоматом з продажу товарів (послуг) і одночасно являється реєстратором розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

У відповідності до вимог ст.295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Суд встановив, що в періоді, який перевірявся, ФОП ОСОБА_4 був платником єдиного податку, тобто перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, відповідно до Указу Президента від 03.07.98 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі по тексту Указ № 727/98) та не був платником податку на додану вартість.

Положенням статті 1 Указу № 727/98 визначено коло суб'єктів, для яких запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи обирають цей спосіб оподаткування шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Форма Свідоцтва та Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затверджені наказом ДПА України від 29.10.1999 р. №599. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами і не може становити менше 20 гривень та не більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до вимог статті 1 Указу Президента від 03.07.98 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, законодавчим актом чітко встановлено, що виручкою є сума коштів, фактично отримана суб'єктом господарювання на розрахунковий рахунок, а не тільки кошти, які було отримано підприємцями у вигляді винагороди за комісійним чи агентським договорами.

За змістом статей 1 та 5 Указу №727/98 наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку (50000 грн. на рік).

Недотримання форми розрахунків - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Крім того, суд встановив, що у періоді, що перевірявся, відповідно до наданих для перевірки документів та пояснень, отриманих 25.10.10, 29.10.10 від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_4 не здійснював іншої діяльності крім реалізації припейд-продукції.

За період з 01.09.07 року по 31.08.10 року, згідно виписок по рахунках, відкритих в установах банку, на поточні рахунки ФОП ОСОБА_4 надходили готівкові кошти у вигляді власних заощаджень, поповнень поточного рахунку, обігових коштів, особистих коштів, інше та кошти від TOB "ОСМП" як винагорода.

Дані готівкові кошти фізична особа - підприємець в основному перераховував на користь TOB «ОСМП», як оплату (попередню оплату) за товари.

Відповідно до пояснення наданого 25.10.10 року ФОП ОСОБА_4, отримані із ПТКС кошти гр. ОСОБА_4 вносились на поточні рахунки, відкриті в установах банку. Кошти інкасовані ФОП ОСОБА_4 та найманим працівником із ПТКС вносились на поточні рахунки та оформлялись у вигляді платежів як поповнення обігових коштів, внесення власних заощаджень, тобто дані готівкові кошти - є виручкою від реалізації товару (припейд-продукції).

За період з 01.09.07 року по 31.08.10 року згідно виписок по рахунках ФОП ОСОБА_4відкритих з установах банку, а саме: по pax. № 2600501300746, відкритому в AT"БМБанк", МФО 380913, виписка за період з 01.09.07по 31.08.10; по pax. №26000014028001, відкритому у Філії ВАТ КБ "НАДРА" Черкаське РУ, МФО 354916, виписка за період з 01.09.07 по 01.04.09 включно; по pax. № 26004099650030, відкритому у ПАТ "АКБ "БАЗИС", МФО 351760, за період з 07.05.08 року по 26.02.09 року.

Розпоряджатися рахунком мав право ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 29.12.07 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок С. В. та зареєстрованав реєстрі за № 9776. Строк дії довіреності до 29.12.10 року; по pax. № 26002075000040, відкритому в AT "Родовід банк", МФО 321712, за період з 01.09.07 року по 20.11.07 року (дата закриття рахунку) - виручка від реалізації товару (припейд-продукції) не надходила; по pax. № 26002102580500, відкритому в AT "Укрсиббанк", МФО 351005, за період з 01.03.07 року по 01.09.10 року включно: по pax. № 26000014028001, відкритому у доларах США та євро в Філії ВАТ КБ "НАДРА" Черкаське РУ, МФО 354916 - рух коштів по рахунках з моменту відкриття не здійснювався, надійшли на поточні рахунки фізичної особи - підприємця готівкові кошти у вигляді власних заощаджень готівкою, поповнень поточного рахунку, обігових коштів, особистих коштів, інше та кошти від TOB "ОСМП" як винагорода на загальну суму 21832835 грн. 24 коп.

Відповідно до вимог п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо протягом звітного податкового періоду сума загальних операцій перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Отже, суд вважає, що ФОП ОСОБА_4 втрачає право на податковий кредит, оскільки ним не дотримано вимоги п. 9.4 ст. 9 Закону № 168.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону №168 платником податку є: "будь-яка особа, яка: підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку".

Відповідно до п.п. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону №168 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у тому випадку, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону № 168 поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу".

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону № 168 особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Пунктом 9.4 ст.9 Закону № 168 визначено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

П.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону № 168 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а також відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно вимог п. 9.5. ст. 9 Закону № 168 податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Відповідно до положень п. 9.6. ст. 9 Закону № 168 з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.

Оскільки, ФОП ОСОБА_4 повинен був зареєструватися платником ПДВ у жовтні 2007 року, перший звітний період визначений з урахуванням 20-ти денного терміну надано суб'єкту господарювання для надіслання заяви до податкового органу про реєстрацію його платником ПДВ відповідно до п. 9.4, п. 9.6. ст. 9 Закону № 168, та 10-ти денного терміну визначеного п. 9.5. ст. 9 Закону № 168 для видачі податковим органом свідоцтва про податкову реєстрацію платником ПДВ заявника. Таким чином, відповідно до п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону № 168 звітний період з ПДВ є календарний місяць, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, тобто, з 31.10.07 по 30.11.07 (листопад 2007 року). Враховуючи викладене, на порушення п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п. 9.3, п. 9.4 ст.9, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168, ФОП ОСОБА_4, занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (рядок 9 податкової декларації з ПДВ) за період листопад 2007 року по серпень 2010 року на загальну суму 3323062 грн., а саме: з отриманих коштів, що надійшли на поточні рахунки фізичної особи - підприємця готівкою у вигляді власних заощаджень, поповнень поточного рахунку, обігових коштів, особистих коштів, інше та безготівково від TOB "ОСМП" як винагорода, та є коштами, які отримані фізичною особою - підприємцем від поставки товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі по тексту Закон України №509) зазначено, що до функцій державних податкових інспекцій віднесена функція щодо проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Частиною 2 статті 9 цього Закону визначено, що у разі коли державні податкові адміністрації в областях безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України №509 передбачено, що за органами державної податкової служби закріплено право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі фізичних осіб, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Частиною 2 цієї статті визначено, що права, передбачені пунктами 1 - 9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10 - 13, 16 - 18, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посадові особи відповідача наділені однаковими правами та виконують ті ж функції, що і посадові особи державних податкових інспекцій, на обліку в яких перебуває платник податків, тобто мають право на проведення документальної невиїзної перевірки.

Позивач має статус фізичної особи - підприємця, а тому, праву податкового органу на проведення невиїзної документальної перевірки кореспондує обов'язок платника податків щодо забезпечення реалізації такого права.

При дослідженні письмових матеріалів справи, суд встановив, що з цим обов'язком погодився сам позивач, надавши на запит податкового орану документи на письмовий запит податкового органу, а саме: лист ДПА в Черкаській області від 09.11.2010 №25185/35-111 та погодився з проведенням невиїзної перевірки, про що зазначив в листі від 12.11.2010 вих.№9.

Цими діями позивач визнав правомірність проведення податковим органом невиїзної документальної перевірки із використанням наданих ним документів.

Після завершення такої перевірки 13.12.2010 року позивачу направлено повідомлення про запрошення №28221/35-111, яким його запрошено для ознайомлення та підписання акту перевірки.

Крім того, суд встановив, що TOB «ОСМП»згідно реєстру податкових накладних, що підтверджують факт передачі товару, виконання робіт (послуг), наданих на запит ВПМ Золотоніської ОДПІ, передало ФОП ОСОБА_4 за період з 01.09.07 по 30.06.10 товарів на загальну суму 18455533 грн. 25 коп.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер - особа, яка вчиняє угоди або інші юридичні дії від свого імені, але за рахунок комітента) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити правочин або кілька правочинів. Тобто комісіонер при виконанні договорів комісії приймає на себе всі права та обов'язки за договорами, від свого імені укладає договори купівлі-продажу з покупцями/продавцями продукції та несе за них відповідальність.

Отже, враховуючи зазначене, комісіонер (фізична особа - платник єдиного податку) на підставі договору комісії на продаж/купівлю продукції, виступаючи від свого імені, самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою покупцем/продавцем), здійснює продаж (реалізацію) товару та одержує як сторона договору купівлі-продажу грошові кошти на свій рахунок (в касу).

Відповідно до ст.1 Указу Президента від 03.07.98 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в країні, яким установлено, що готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації товарів (робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Отже, нормативними актами чітко встановлено, що виручкою є сума коштів, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок, а не тільки кошти, які було отримано підприємцями у вигляді винагороди за комісійним чи агентським договором.

Таким чином, отримавши кошти від реалізації припейд-продукції, суд встановив, що загальна сума яких дорівнює сумі коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача, позивач фактично здійснив операції, передбачені ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», і в розмірі що перевищує розмір ст.2 цього Закону.

Отже, згідно з ст.9 вказаного Закону позивач зобов'язаний був зареєструватися платником податку на додану вартість та сплатити до бюджету відповідну суму податків.

Оскільки позивач перевищив граничний обсяг виручки від реалізації припейд-продукції та не перейшов на загальну систему оподаткування і не зареєструвався платником ПДВ, податковим органом правомірно на підставі висновків акта перевірки від 15.12.2010 №16/35-3006723859 прийняв податкове повідомлення-рішення №1558/0000013501/0 від 24.12.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4984807 грн., в тому числі донараховано відповідну суму штрафних санкцій.

Указом № 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу № 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

З огляду на викладене вбачається, що позивач, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом №727/98 розмір виручки, а саме 500000 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, дослідивши позицію позивача стосовно незаконного отримання інформації, що носить конфіденційний характер щодо сум перерахувань на рахунок ФОП ОСОБА_4, суд встановив, що інформація щодо розкриття банківської таємниці позивача отримана на підставі рішення про розкриття інформації апеляційного суду Черкаської області від 13 вересня 2010 року, де зазначено про зобовязання розкрити банківську таємницю відносно клієнта банку ОСОБА_4 у повному обсязі.

У звязку з чим Золотоніською ОДПІ зроблено запит від 01.10.2010 року за №48/45 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», який надав відомості відповідачу щодо операцій у документальному вигляді, по призначеннях платежу та банківських реквізитів контрагентів по розрахунковому рахунку №26004099650030 за період з 07.05.2008 року по 26.02.2009 року, який належав ФОП ОСОБА_4 Судом також встановлено, що розпоряджатися вказаним рахунком мали право власник рахунку - ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 29 грудня 2007 року.

Отже, суд на підставі досліджених вище обставин встановив, що інформація щодо банківських рахунків і сум, які на них перераховувалися отримана відповідачем законним шляхом згідно норм чинного законодавства.

Суд приходить до висновку, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Крім того, при дослідженні письмових матеріалів справи, зокрема, постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 05 січня 2011 року суд встановив, що стосовно фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3.ст.212 Кримінального кодексу України порушено кримінальну справу.

Так, суд встановив, що перевірка позивача проведена на законних підставах та з дотриманням норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових) платежів, затвердженого наказом ДПА України від 09.02.2006 №62, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 №355.

Отже, враховуючи вищевказане суд приходить до висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення працівники Золотоніської ОДПІ діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України, тому адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_4 не підлягає до задоволення.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 86, 159, 160, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена згідно порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2011 року.

Суддя В.І. Коваленко