Постанова № 13710404, 17.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5464/10/1770

17 грудня 2010 року 15год. 26хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Пузирко О.О.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеміськбуд"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Рівнеміськбуд»(далі ТзОВ «Рівнеміськбуд», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001981742/0/17-123 від 08.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 155555грн. 19 коп., у тому числі 51851 грн. 73 коп. за основним платежем, 103703 грн. 46 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 25.10.2010 року № 1665/23-100/30504291 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Рівнеміськбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року», яким встановлено порушення позивачем під час проведення операцій з купівлі нерухомого майна (незавершеного будівництвом 88 квартирного жилого будинку по АДРЕСА_1) вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 50912 грн. 88 коп. Так, 07.11.2005 року відповідно до договору купівлі-продажу фізична особа ОСОБА_5 продав Товариству з обмеженою відповідальністю «ПГС-Стар»(далі ТзОВ «ПГС-Стар») незавершений будівництвом 88 квартирний жилий будинок по АДРЕСА_1, який посвідчений нотаріально. В подальшому ТзОВ «Рівнеміськбуд»стає правонаступником ТзОВ «ПГС-Стар»і проводить погашення кредиторської заборгованості в розмірі 1018257 грн. 50 коп. за договором купівлі-продажу від 07.11.2005 року. ДПІ у м. Рівне помилково зроблено висновок, що позивач в даних правовідносинах виступав податковим агентом і мав сплатити податок з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу ОСОБА_5

При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані норми пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким передбачено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження обєктів нерухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір, а тому у ТзОВ «Рівнеміськбуд»не виникло обовязку нарахувати, утримати та сплатити до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб при виплаті продавцю заборгованості по договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове-повідомлення рішення повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, про що подав письмові заперечення та пояснив суду, що позивач у 2009 році виплатив ОСОБА_5 кредиторську заборгованість в сумі 1018257 грн. 50 коп., що виникла перед продавцем за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.11.2005 року. Оскільки податок з доходів фізичних осіб з одержаного доходу не був сплачений ОСОБА_5, останній не подав до податкової інспекції річну декларацію про суми отриманих доходів у 2009 році, тому відповідачем зроблено висновок, що такий податок повинен був сплатити позивач ТзОВ «Рівнеміськбуд»як податковий агент при виплаті доходів фізичній особі. ДПІ у м. Рівне в обґрунтування своєї правової позиції посилається на норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Рівнеміськбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, результати якої оформлені актом № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 50912 грн. 88 коп. за 2009 рік, у випадку, коли податковим агентом ТзОВ «Рівнеміськбуд»не оподатковано дохід від операції купівлі-продажу незавершеного будівництвом 88 квартирного жилого будинку, виплачений громадянину ОСОБА_5 в сумі 1018257 грн. 50 коп.

Так, 07.11.2005 року відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ТзОВ «ПГС-Стар»(покупець), останнім придбано незавершений будівництвом 88 квартирний жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 3000000 грн. 00 коп. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_6

В подальшому ТзОВ «ПГС-Стар»приймає рішення про ліквідацію товариства, його правонаступником стає ТзОВ «Рівнеміськбуд»згідно з протоколом зборів учасників ТзОВ «ПГС-Стар»від 19.01.2007 року. Відповідно до передавального акту від 25.04.2007 року до позивача переходять всі активи та пасиви ТзОВ «ПГС-Стар», в тому числі незавершений будівництвом 88 квартирний жилий будинок в АДРЕСА_1 та кредиторська заборгованість по договору купівлі-продажу (зазначеного нерухомого майна) від 07.11.2005 року перед ОСОБА_5 в розмірі 1018257 грн. 50 коп., яку позивач погасив 27.08.2009 року, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок в банку згідно з платіжним дорученням № 214.

В акті перевірки також зазначено, що ОСОБА_5 до ДПІ у м. Рівне не подавав річної декларації про суму отриманого доходу в 2009 році, зокрема, отриманого доходу від ТзОВ «Рівнеміськбуд»та не сплачував податок з доходів фізичних осіб з суми погашеної кредиторської заборгованості по договору купівлі-продажу від 07.11.2005 року.

На підставі викладених фактів в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено вимоги підпункту «є»пункту 1.3, пункту 1.15, статті 1, підпункту 3.1.3. пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.2. статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 11.2.2 пункту 11.2. статті 11, підпункту «а»пункту 17.2 статті 17, підпункту «а»пункту 19.2 статті 19, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та донараховано податку з доходів фізичних в розмірі 50912грн. 88 коп. (10182547 грн. 50 коп. х 5% = 50912 грн. 88 коп.).

Крім того, перевіркою встановлено інші порушення, допущені позивачем при обчислені податку з доходів фізичних осіб, на суму 938 грн. 85 коп., які описані в розділі 3.5.1 «Податок з доходів фізичних осіб»акту № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року, проте будь-якого обґрунтування неправомірності донарахування таких сум позивачем не наведено в позовній заяві та не надано представником позивача в судовому засіданні.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0001981742/0/17-123 від 08.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 155555грн. 19 коп., у тому числі 51851 грн. 73 коп. за основним платежем, 103703 грн. 46 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскільки позивач навів обґрунтування мотивів протиправності оскаржуваного рішення лише в частині донарахованої суми податку в розмірі 50912 грн. 88 коп. та застосованої штрафної санкції на суму 101825 грн. 76 коп., а в іншій частині на суму 938 грн. 85 коп. (штрафної санкції в розмірі 1877 грн. 70 коп.) погодився з правомірністю донарахування податку, то в цій частині слід відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності рішення №0001981742/0/17-123 від 08.11.2010 року в частині визначення ТзОВ «Рівнеміськбуд»податку з доходів фізичних осіб у розмірі 50912 грн. 88 коп. та застосування штрафної санкції на суму 101825 грн. 76 коп., при виплаті кредиторської заборгованості продавцю за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.11.2005 року, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Отже, відповідальність за порушення норм Закону в разі здійснення особою функцій податкового агента покладається саме на цю особу.

Порядок оподаткування операцій з продажу нерухомого майна регулюється статтею 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року (з змінами і доповненнями), підпунктами 11.2.2, 11.2.3 пункту 11.2 якої (в редакції закону, що діяв на момент укладення угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 07.11.2005 року) було встановлено, що прибуток, одержаний від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного об'єкта нерухомості з числа зазначених у підпункті 11.2.1 цього пункту, або об'єкта нерухомості, не зазначеного у підпункті 11.2.1 цього пункту, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання (будівництво), та оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. У такому ж порядку оподатковується прибуток від продажу об'єкта незавершеного будівництва. Для цілей визначення прибутку згідно з підпунктами 11.2.1 або 11.2.2 цього пункту: дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства; витрати з придбання такого об'єкта нерухомості, зазначені у нотаріально посвідченому договорі, а при понесенні витрат на будівництво (спорудження) такого об'єкта нерухомості його оціночна вартість, розрахована державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

Відповідно до підпунктів 11.2.2, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року (в редакції Закону України від 19.01.2006 року № 3378-IV) дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з обєктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, або від продажу обєкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону. Дохід від продажу обєкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого обєкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»нерухоме майно (нерухомість) обєкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Згідно пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 5 відсотків від обєкта оподаткування, нарахованого податковим агентом.

Пунктом 11.3 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження обєктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом. Нотаріус, який посвідчив договір відчуження обєкта нерухомості, зобовязаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Отже, спеціальною нормою, яка регулює порядок оподаткування операцій з відчуження нерухомості, передбачено обовязок однієї зі сторін договору (продавця або покупця) сплатити податок та визначено, що податковим агентом у таких правовідносинах є нотаріус, на якого покладено обовязок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом 88 квартирного житлового будинку від 07.11.2005 року, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_6, що також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів. Отже, в даних правовідносинах податковим агентом виступав нотаріус, а тому податковим органом неправомірно визначено ТзОВ «Рівнеміськбуд»в якості податкового агента при проведені розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, погашенні позивачем кредиторської заборгованості в серпні 2009 року в розмірі 1018257 грн. 50 коп. перед продавцем ОСОБА_5

Таким чином, в спірних правовідносинах ДПІ у м. Рівне не враховано вимоги спеціального порядку, встановленого статтею 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»щодо обчислення та сплати податку до бюджету при оподаткуванні операцій з продажу нерухомого майна, за яким до нотаріального посвідчення договорів сторонами договору сплачується податок з доходів фізичних осіб, нотаріусом перевіряється факт сплати податку.

Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Як випливає зі змісту наведеної норми, установлена нею відповідальність настає в разі невчинення податковим агентом будь-якої з визначених йому дій, зокрема в разі неналежного нарахування суми податку у встановлених Законом випадках.

Здійснення нотаріального посвідчення договору про відчуження нерухомості за відсутності документа, що підтверджує сплату сторонами договору визначеної нотаріусом суми податку, є неналежним виконанням нотаріусом покладених на нього функцій податкового агента в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб. Інше застосування зазначених законодавчих норм суперечитиме змісту поняття податкового агента, а також припису підпункту 11.3 статті 11 Закону, яким прямо передбачено покладення на нотаріуса функцій податкового агента.

Таким чином, якщо нотаріус посвідчив договір з відчуження об'єктів нерухомого майна без сплати податку стороною договору, обов'язок щодо сплати відповідних податкових зобов'язань повинен виконати нотаріус податковий агент.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 50912 грн. 88 коп. та застосовано штрафну санкцію на суму 101825 грн. 76 коп., оскільки чинним законодавством при здійсненні операцій з придбання нерухомого майна у фізичної особи не передбачено обовязку саме покупця юридичної особи утримувати податок з доходів фізичних осіб, а встановлено, що сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення, а податковим агентом при таких операціях виступає нотаріус. Відтак адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0001981742/0/17-123 від 08.11.2010 року в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 152738 грн. 64 коп.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0001981742/0/17-123 від 8 листопада 2010 року в сумі 152738 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 64 коп.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеміськбуд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.