Постанова № 13710366, 22.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6018/10/1770

22 грудня 2010 року 12 год. 54 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Новосад В.О.

відповідача: представник Бучек В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції

доПриватного підприємства "Рівень-Млинів"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Млинівська міжрайонна державна податкова інспекція звернувся з позовом до Приватного підприємства "Рівень-Млинів" про стягнення податкового боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 4902,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просить стягнути з відповідача заборгованість до бюджету по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 4902,06 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, зазначивши, що заборгованість по податку на прибуток підприємств в сумі 4902,06 грн. не може бути сплачена відповідачем у зв'язку із накладенням арешту на його розрахункові рахунки.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Млинівською райдержадміністрацією 19.01.2006 року (а.с. 11) та перебуває на обліку як платник податків у Млинівській МДПІ з 21.01.2006 року за №722.

Станом на день розгляду справи у суді згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4902,06 грн., в тому числі: недоїмка в сумі 4901,56 грн. та пеня в сумі 0,50 грн.

Заборгованість відповідача з податку на прибуток виникла наступним чином.

Так, станом на 05.11.2010 року за відповідачем рахувалась переплата в сумі 2,44 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств. 05.11.2010 року відповідчем подано до Млинівської МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань за півріччя у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №11123, в якому платником самостійно визначено суму податку, нарахованого у зв"язку із виправленнм помилки в сумі 3246,00 грн. та суму штрафу в розмірі 162,00 грн. (а.с.14).

08.11.2010 року відповідчем подано до Млинівської МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року №11223, в якій платником самостійно визначено суму податку за вказаний період (а.с.16).

Заборгованість по пені в сумі 0,50 грн. виникла у звязку із неповною сплатою відповідачем пені, нарахованої податковим органом за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов"язань.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією облікової картки відповідача (а.с.12-13).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідач податкове зобов'язання по податку на прибуток не сплатив, уточнюючих розрахунків не подавав.

Відтак, саном на день розгляду справи, за відповідачем, з урахуванням переплат та часткової сплати, рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на прибуток приватних підприємств по терміну сплати на 19.11.2010 року в сумі 4902,06 грн. , в тому числі: недоїмка в сумі 4901,56 грн. та пеня в сумі 0,50 грн.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівень-Млинів" до Державного бюджету на р/р 31113009700242, одержувач - Державний бюджет, ЗКПО 23304033, банк одержувача ГУДКУ в Рівнеській області МФО 833017 заборгованість по податку на прибуток підприємств в сумі 4902,06 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дві гривні 06 копійок) по терміну сплати на 19.11.2010 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.