Постанова № 13697749, 12.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5814/10/1770

12 січня 2011 року 15 год. 53 хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Марчук Х.М.

відповідача: представник Федуна Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області

доУправління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області до Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 2076,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області на виконання наказу від 11.05.2010 № 268 та відповідно до п. 4.1.7. розділу IV Плану роботи на ІІ квартал 2010 р. було проведено планову перевірку з питань дотримання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів (плати) на роботи із землеустрою та земельно-кадастрові роботи, роботи та послуги, повязані з оформленням документів, в тому числі які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх у власність громадян України в Управлінні Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області.

У ході зазначеної перевірки було встановлено порушення (акт планової перевірки №000274 від 02.06.2010 року) та в подальшому було винесено Рішення № 160 від 4 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким було вирішено вилучити в Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області суму необґрунтовано отриманої виручки 692 грн. та штрафу в сумі 1384 грн. Однак відповідач зазначені вимоги не виконав.

Представник позивача просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та наданих у судовому засіданні пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскільки позивач пропустив 30-денний термін звернення до суду, встановлений Інстукцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 047/6238. Згідно ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» накладений штраф у двохкратному розмірі необґрунтовано одержаної виручки стягується в позабюджетні фонди місцевих Рад, тому стягнення штрафу в сумі 1384 грн. 00 коп. у дохід державного бюджету є незаконним.

Також відповідач зазначив, що Закон України «Про ціни і ціноутворення» не регулює та не встановлює порядку застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, дані питання регулює та встановлює Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, в якій чітко прописаний порядок обчислення суми виручки, отриманої внаслідок порушення чинного порядку встановлення і застосування цін та порядок вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій органу державного контролю за цінами.

На підставі вищевикладеного просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штрафу двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області на виконання наказу від 11.05.2010 № 268 та відповідно до п. 4.1.7. розділу IV Плану роботи на ІІ квартал 2010 р. було проведено планову перевірку з питань дотримання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів (плати) на роботи із землеустрою та земельно-кадастрові роботи, роботи та послуги, повязані з оформленням документів, в тому числі які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх у власність громадян України в Управлінні Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області, що розташоване за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Відінська, 10.

У ході зазначено перевірки було встановлено, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт на надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» та спільного наказу Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.01 року № 97/298/124 «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» Управлінням при наданні витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки завищувалася плата за надану послугу для земель, які відводилися для ведення особистого селянського (підсобного) господарства та садівництва. Замість економічного обґрунтованої, передбаченої пунктом 8.1 таблиці 6.1 спільного наказу від 15.06.01 року №97/298/124 плати 5,00 грн. за надання витягів про грошову нормативну оцінку земельної ділянки для даної категорії земель, відповідачем стягувалась плати в розмірі 7,00 грн. Всього перевіркою встановлено 302 випадки необґрунтованого нарахування завищеної плати за надання цієї послуги. В результаті допущеного порушення в період із 04.06.2009 року по 14.05.2010 року відповідачем отримано необґрунтованої виручки в сумі 692,00 грн., що підтверджується актом планової перевірки №000274 від 02.06.2010 року (а.с.5-16).

У подальшому Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області було винесено Рішення № 160 від 4 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.17), яким вирішено вилучити в Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області у дохід державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 692 грн. та штрафу в сумі 1384 грн., однак відповідач зазначені вимоги не виконав.

У поданих запереченнях відповідач зазначив, згідно із п. 3.6 Інстукції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 року №298/519, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за №047/6238 (далі Інструкція), у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

Представник відповідача вказав, що рішення від 4 червня 2010 року № 160 було відхилено управлінням Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області 09 червня 2010 року за вихідним № 07-07-02/1657.

У ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зазначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Покликання представника відповідача на застосування строку визначеного Інструкцією, суд до уваги не бере, оскільки інші строки звернення до адміністративного суду можуть бути визначенні лише КАС України або іншими законами.

До Рівненського окружного адміністративного суду позов Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області надійшов 06.12.2010 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Відповідач у поданих письмових запереченнях стверджує, що згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» накладений штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки стягується в позабюджетні фонди місцевих Рад, тому стягнення штрафу у необґрунтованій позивачем сумі 1384 грн. 00 коп. у дохід державного бюджету - є незаконним.

Чинним Бюджетним кодексом України позабюджетних фондів місцевих рад не передбачено, а тому адміністративно господарські санкції повинні стягуватись до державного бюджету. Крім того, згідно з листом від 10.02.2009 р. № 06-19/502-187 Головного Управління державного казначейства у Рівненській області повідомлено реквізити рахунків для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету за «адміністративні штрафи та інші санкції» (а.с.36). У звязку з цим Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області накладений штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки стягувала до загального фонду Державного бюджету.

Крім того, відповідач помилково вважає, що лише Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами встановлює порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій.

Так, основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами, відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. N 1819 зокрема, є організація та здійснення згідно із законодавством функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до пункту 11 цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 зазначеного Положення, зокрема приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (підпункт 5 пункту 5).

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких і адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарський штраф визначається законом як грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (частина перша статті 241 Господарського кодексу України) .

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частина друга статті 241 Господарського кодексу України).

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області № 160 від 04.06.2010 року було винесене правомірно на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області № 160 від 04.06.2010 року у встановленому законом порядку оскаржене не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач суму необґрунтовано отриманої виручки та штраф на загальну суму 2076,00 грн. не сплатив, позов обґрунтований і на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області у дохід державного бюджету (код платежу 21081100) суму необгрунтовано отриманої виручки у розмірі 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. та штраф в розмірі 1 384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп., на рахунок № 31113106700002 в ВДК у Рівненському районі ГУДК в Рівненській області, МФО 838017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 21081100.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.

Постанова складена в повному обсязі 17.01.11р.