Постанова № 137100428, 03.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2538/26

Провадження № 3/740/534/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РУП ГУ НП України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установила:

05.05.2026 о 22 год. 40 хв. у м. Ніжині по вул. Шевченка, 128, водійка ОСОБА_1 керувала автомобілем Audi Q5, р. н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася, що зафіксовано на бодікамеру, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, таким чином, учинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Указаний факт підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відеозаписом на сд-диску, доданими до протоколу.

ОСОБА_1 вдруге не з`явилася у судове засідання.

Захисник - адвокат Царенко А. А. подав до суду чергове клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на зайнятість у розгляді іншої справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Подання клопотань про відкладення розгляду справи свідчить про намагання затягнути розгляд справи, уникнути відповідальності за вчинене правопорушення з урахуванням того, що подія мала місце 05 травня 2026 року, і суд за клопотанням захисника вже відкладав розгляд справи. Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 надано достатньо часу для подання до суду доказів на підтвердження своєї позиції щодо суті справи, а також письмових пояснень.

При цьому враховуються положення ст. 277 КУпАП щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу, положення ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення, а також практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 23 КУпАП установлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За правилами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання пункту 2.5 Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Поліцейські не повинні умовляти водія пройти огляд, достатньо пред`явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підставі лише відповідних ознак, які виявляють поліцейські, останні можуть направити особу для проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, і водій зобов`язаний його пройти, щоб підтвердити чи спростувати виявлені поліцейськими ознаки.

Порядок і обсяг виявлення ознак сп`яніння поліцейськими самі по собі не впливають на кваліфікацію дій водія за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, пасажирів, інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.

Згідно з рішенням у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП суддя вважає, що наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені суддею, є належними, допустимими, достовірними і в сукупності - достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Оцінивши наявні в справі докази в сукупності, суддя дійшла висновку про доведеність поза розумним сумнівом учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Так, дослідженим відеозаписом з місця події підтверджуються обставини, зазначені в протоколі, зокрема, керування ОСОБА_1 автомобілем Audi Q5, р. н. НОМЕР_1 , та її відмова на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Також підтверджується наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння - порушення мови, порушення координації рухів. Щодо такої ознаки алкогольного сп`яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, то виявлення цієї ознаки належить до дискреційних повноважень компетентної особи - поліцейського, а водій зобов`язаний пройти відповідний огляд, щоб підтвердити чи спростувати виявлені поліцейськими ознаки.

Зокрема, з відеозапису вбачається, що після повідомлення поліцейським про виявлені ним у водійки ОСОБА_1 ознаки алкогольного спяніння, вона спочатку заперечувала наявність у неї цих ознак і погодилася пройти відповідний огляд у медичному закладі, після чого закрила скло передніх водійських дверей автомобіля, за яким перебувала за кермом, деякий час не виходила з автомобіля, говорила по телефону, а через деякий час повідомила поліцейських про те, щоб вони сідали до неї в автомобіль, і вони поїдуть до лікарні, на що поліцейські повідомили, що її відсторонено від керування у результаті виявлених ознак алкогольного сп`яніння, і що вона не може продовжувати керувати автомобілем, а в лікарню потрібно їхати на патрульному автомобілі.

Вийшовши з автомобіля, на чергову вимогу поліцейського пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовилася, повідомивши, що вже викликала водія (тверезого), який забере автомобіль, який невдовзі прибув, що вбачається з відеозапису.

Таким чином, наведені в адміністративному протоколі обставини повністю підтверджуються оглянутим відеозаписом з місця події.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що вона повинна нести адміністративну відповідальність.

На підставі викладеного суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також із ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 1, 7, 9, 23, ч. 1 ст. 130, ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, -

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Оригінал квитанції про сплату штрафу та судового збору необхідно надати Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області за адресою: вул. Шевченка, 57 А, м. Ніжин, Чернігівська область.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП, що становить 34 000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя І. М. Шевченко