Постанова № 13710041, 02.11.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-424/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.6

Код - 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача Савицького Сергія Ігоровича;

представника відповідача 1 Приватного підприємства «Весна»не зявився;

представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»Журавльова Олександра Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Приватного підприємства «Весна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»про стягнення з кожного коштів у розмірі 84979191,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 листопада 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 листопада 2010 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулась Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області із позовною заявою до Приватного підприємства «Весна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд», якою просить стягнути з Приватного підприємства «Весна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»по 84979191,73 грн.. Разом 169958383,43 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що договори поставки товарів між відповідачами є нікчемним, оскільки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону і не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю. Крім того, позивач вказав на те, що вказані правочини порушують публічний порядок, пославшись при цьому, на статтю 228 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як такі є безпідставними. Окрім того, зазначив, що застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 208 Господарського кодексу України до відповідачів є неправомірним у звязку із закінченням строку давності, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України від 10 жовтня 2008 року «Про призначення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Весна»»(м. Перечин, пл. Народна, буд. 5, код за ЄДРПОУ 20459893) по кримінальній справі № 69-59, порушеній відносно директора Приватного підприємства «Весна»ОСОБА_4 за статтею 212 частиною 3 та статтею 366 частиною 2 Кримінального кодексу України, а також з врахуванням вимог статті 11 пункту 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно наказу державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 19 січня 2009 року № 22 проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Весна»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30 жовтня 2007 року по 31 серпня 2008 року, про що 18 лютого 2009 року складено акт перевірки за № 6/23-50/20459893 (а.с.а.с. 20-89).

В процесі проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»з питань правових взаємовідносин з Приватним підприємством «Весна»за березень 2008 року, встановлено, що відповідно до договорів № 24 від 25 березня 2008 року та № 18 від 29 лютого 2008 року Приватне підприємство «Весна»на підставі видаткових, податкових накладних та специфікацій відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»насіння соняшника у кількості 117049976 тон на суму 600481296,47 грн., в тому числі ПДВ 100080216,08 грн. (а.с.а.с. 83-85).

Вищенаведені операції з придбання насіння соняшника відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»в податковому обліку відповідних періодів, тобто включено до складу валових витрат суму 500401080,38 грн. та до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 100080216,08 грн..

Відповідно до договору № 8 від 31 січня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»на підставі видаткових, податкових накладних відвантажило Приватному підприємству «Весна» товар (масложирова продукція виробництва ЗАТ «Запорізький масложиркомбіна»АОЗТ «Харківський жировий комбінат», ТОВ «Пересічанський МЕЗ», ЗАТ «Словянськолія», ЗАТ «Сватівська олія»; рослинні жири, маргарини, масло рослинне, мило, а також необхідна для транспортування спеціальна тара). Постачання масложирової продукції, згідно договору, здійснюється: автомобільним транспортом на умовах FCA (франко-перевізник) ЗАТ «Запорізький масложиркомбінат», АОЗТ «Харківський жировий комбінат», ТОВ «Пересічанський МЕЗ», ЗАТ «Словянськолія», ЗАТ «Сватівська олія»; залізничним транспортом на умовах FCA (франко-перевізник) ЗАТ «Запорізький масложиркомбінат», АОЗТ «Харківський жировий комбінат», ТОВ «Пересічанський МЕЗ», ЗАТ «Словянськолія», ЗАТ «Сватівська олія».

Перехід права власності на товар відбувається в момент передання такого товару та підписання товаророзпорядчих документів, накладних, актів прийому передачі.

Відповідно до вказаного договору в березні 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»було поставлено Приватному підприємству «Весна»товару на загальну суму 84979191,73 грн., в тому числі ПДВ 14163198,63 грн.. Дані операції відображені в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд».

Крім того, перевіркою встановлено, що у відповідачів відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій так як відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

У своїй позовній заяві позивач в обґрунтування нікчемності правочину посилається не на невідповідність чи суперечність договорів вимогам чинного законодавства, а виключно на безтоварність поставки згідно даних договорів, оскільки перевіркою встановлено відсутність у сторін необхідних умов для здійснення господарський операцій, а саме виробничих активів, персоналу, складських приміщень, транспортних засобів їх оренди тощо, а також первинних та перевізних документів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до умов вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»зобовязується поставити та передати у власність Приватному підприємству «Весна»масложирову продукцію, а Приватному підприємству «Весна», у свою чергу, зобовязується її прийняти та оплатити у кількості за ціною та на умовах встановлених договором, специфікаціями та додатковими угодами до нього.

Зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»вважаються виконаними з моменту надання товару у розпорядження Приватного підприємства «Весна».

Моментом передання товару у розпорядження Приватного підприємства «Весна» є момент підписання Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»товаророзпорядчих документів, накладних, актів прийому передачі. Тобто право власності на товар переходить від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»до Приватного підприємства «Весна»в момент підписання та оформлення вказаних документів.

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі в національній валюті на розрахункові рахунки вказані в Договорі.

Отже суд приходить до висновку, що у відповідачів наявні усі необхідні первинні документи та господарсько-правові договори, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує товарність правочину за вказаними договорами та дозволяє прослідкувати рух товару, порядок та підстави переходу права власності на нього. Усі зазначені вище операції були належним чином та в повному обсязі відображені відповідачами в бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначені документи надавалися до органів податкової інспекції та податкової міліції відповідно до протоколів виїмки.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок та є нікчемним, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Оскільки такий правочин укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен бути наявним субєктивний намір сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, а тому для визнання правочину нікчемним необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди.

Так, факт наявності субєктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому субєктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентними державними органами та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторони правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

У відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Жодних відомостей щодо наявності в діях посадових осіб Приватного підприємства «Весна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»вини у формі протиправного умислу, встановленого обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили позивачем не наведено.

У відповідності до статті 638 частини 1 Цивільного кодексу України та статті 180 частин 1-3 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом, які необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України та статті 631 частини 1 Цивільного кодексу України крім вище визначених істотних умов, договір повинен відповідати умовам, встановленим для даного виду договорів законом. При укладенні господарського договору сторони в будь-кому разі зобовязані погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, договори укладені між Приватним підприємством «Весна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»відповідають вимогам, встановленим статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України та вважаються укладеними.

Відповідно до статті 204 частини 1 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між відповідачами є дійсними на сьогодні.

Для статті 207 Господарського кодексу України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що обєктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та інших нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність субєктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання нікчемними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності субєктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з богу самої юридичної особи, а тому субєктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами, так як такими може бути наявність протиправного умислу, встановленого обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, як вбачається із пояснень представників сторін, акту перевірки, оскаржувані правочини були товарними, товар був отриманий на підставі договорів, господарські операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, невідповідності господарської діяльності підприємств законодавству не встановлено. Підставами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги недоведені та базуються на припущеннях. Факт наявності у сторін по правочинах протиправного умислу при його укладенні з матеріалів справи та пояснень осіб, які брали участь у справі не вбачається.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Однак, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Тобто, на момент подання позову закінчився встановлений статтею 250 ГК України максимальний річний термін з дня укладення і виконання угод між відповідачами. Крім того, жодною нормою чинного законодавства не встановлено можливості поновлення такого строку.

Таким чином, застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 208 ГК України до відповідачів є неправомірним у звязку із закінченням строків, що встановлені статтею 250 ГК України.

За наведених обставин, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Приватного підприємства «Весна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргтрейд»відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

ГоловуючийГаврилко С.Є.