Ухвала суду № 137071991, 20.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6652/16-ц

н/п6/490/100/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Могила Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого у справі №490/6652/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з заявою, в якій просив суд замінити стягувача АТ «МЕГАБАНК»на його правонаступника ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» у виконавчому провадженні № 73960145 з примусового виконання виконавчого листа від 09.11.2016 № 490/6652/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість у розмірі 769 083 грн. 24 коп.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 29 червня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва задоволено позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ«Мегабанк» заборгованість за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року в загальному розмірі 769 083 грн. 24 коп. (еквівалент 30 447,20 дол. США). В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 235- 14ПВ/2007 від 23.08.2007 року в загальному розмірі 769 083 грн. 24 коп. (еквівалент 30 447,20 дол. США), звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки SKODA OCTAVIA TOUR 1.6I, легковий комбі В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ВЕС 020499 від 22.08.2007 року, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області, вартістю 117 152 грн. 00 коп., шляхом визнання права власності на вказаний автомобіль за Публічним акціонерним товариством «Мегабанк»». На виконання зазначеного рішення було видано виконавчі листи.

Заявник зазначає, що на сьогоднішній день у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. відкрито виконавче провадження по стягненню із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість по кредитному договору № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року (№ ВП 73960145), отже оригінал виконавчого листа перебуває у приватного виконавця Баришнікова А.Д.

Також заявник зазначає, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» за Договором № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року, а в подальшому до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за Договором № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року, у тому числі, до ОСОБА_1 за Кредитними договором 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року.

Проте, на сьогоднішній день у АТ «МЕГАБАНК» відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 , у зв`язку з відступленням права вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги, тому є необхідність у заміні сторони стягувача у виконавчому документі на правонаступника.

У зв`язку з викладеним, представник заявника і звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.04.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву, призначено судове засідання.

19.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній заперечував проти задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що 02.12.2008 року судом було ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року. 29.09.2016 року заочним рішенням у справі № 490/6652/16-ц суд повторно стягнув заборгованість у розмірі 769 083,24 грн та звернув стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за ПАТ «Мегабанк» . Згідно з резолютивною частиною рішення, автомобіль був вилучений та переданий банку з наданням права перереєстрації у власність банку .

Отже, ОСОБА_1 стверджує, що відповідно до ст. 514 ЦК України: до нового кредитора переходять права у тому обсязі, який існував на момент переходу. Якщо зобов`язання припинене (повністю або частково) у 2016 році шляхом звернення стягнення на предмет застави новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор.

За такого, ОСОБА_1 зазначає, що зобов`язання припинене шляхом звернення стягнення на предмет застави, відсутній предмет виконання, строк пред`явлення виконавчого листа сплив, відступлення права вимоги відбулося після фактичного виконання забезпечення, процесуальні підстави для заміни стягувача відсутні, а тому просив відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у повному обсязі.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, в заяві про заміну сторони стягувача просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ».

Заінтересовані особи по справі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.09.2016 року усправі №490/6652/16-ц постановлено наступне:

- позов ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет заставизадовольнити;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року в загальному розмірі 769 083 грн. 24 коп. (еквівалент 30 447,20 дол. США), з яких: 654 677 грн. 59 коп. (еквівалент 25 918 дол. США) заборгованість за тілом кредиту; 114 405 грн. 65 коп. (еквівалент 4 529,20 дол. США) заборгованість за процентами;

- в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року в загальному розмірі 769 083 грн. 24 коп. (еквівалент 30 447,20 дол. США), з яких: 654 677 грн. 59 коп. (еквівалент 25 918 дол. США) заборгованість за тілом кредиту; 114 405 грн. 65 коп. (еквівалент 4 529,20 дол. США) заборгованість за процентами, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки SKODA OCTAVIA TOUR 1.6I, легковий комбі В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ВЕС 020499 від 22.08.2007 року, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області, вартістю 117 152 грн. 00 коп., шляхом визнання права власності на вказаний автомобіль за Публічним акціонерним товариством «Мегабанк»;

- вилучити у ОСОБА_1 предмет застави - автомобіль марки SKODA OCTAVIA TOUR 1.6I, легковий комбі В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ВЕС 020499 від 22.08.2007 року, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області та передати автомобіль із комплектами ключів від нього та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в управління та користування Публічному акціонерному товариству «Мегабанк» до оформлення у власність, надавши Публічному акціонерному товариству «Мегабанк» повноваження на вчинення усіх юридично значимих дій для оформлення прийняття транспортного засобу у власність, в тому числі надати право зняти вказаний автомобіль з реєстраційного обліку у будь-якому регіональному сервісному центрі МВС України на території України, отримати дублікат свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу тощо;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» судовий збір у розмірі 11 536 грн. 25 коп.

09.11.2016 року на виконання вищевказаного рішення суду, Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист №490/6652/16-ц.

24.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73960145 з примусового виконання виконавчого листа №490/6652/16-ц, виданого 09.11.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «МЕГАБАНК» кредитної заборгованості у розмірі 769083,24 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір №GL1N426240 про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступає новому кредитору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» належні банку права вимоги до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку № 1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень, і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до даного договору.

З наданого витягу з додатку № 1 до Договору №GL1N426240 про відступлення права вимоги від 03.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 значиться в Реєстрі боржників права вимоги по якому було відступлено, зокрема за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року, що підтверджується витягом з додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги.

Отже, виходячи з вище встановлених обставин справи, на даний час ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» є власником права вимоги за Кредитним договором № 235-14ПВ/2007 від 23.08.2007 року до боржника ОСОБА_1 .

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження від 05.04.2026 року, виконавче провадження №73960145 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перебуває у стані «Відкрито».

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18) та висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

У Постанові КЦС ВС від 05.12.2018 року у справі № 643/4902/14-ц зроблено висновок, що тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), зазначено, що ?на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі №761/19851/17 послався на постанову від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Як встановлено матеріалами справи, виконавче провадження №73960145, щодо виконання виконавчого листа №490/6652/16-ц від 09.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «МЕГАБАНК» кредитної заборгованості у розмірі 769083,24 грн, станом на час розгляду даної заяви, відкрито.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача у виконавчому провадженні відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, суд зазначає, що заперечення ОСОБА_1 фактично зводяться до того, що виконавчий лист не підлягає виконанню та не впливають на заміну кредитора у виконавчому провадженні, яке відбувається без згоди боржника.

При цьому, суд також звертає увагу, що Договора про відступлення прав вимоги №GL1N426240 від 03.09.2024 року та №1/12 від 27.12.2024 року, за якими до ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 сторонами не оспорювалися та на даний час є чинними.

Доказів звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про визнання виконавчого листа №490/6652/16-ц від 09.11.2016 року таким, що не підлягає виконанню матеріали справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" протиУкраїни" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересахс успільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однакце право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, якийд оговірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи, що рішення суду фактично не виконано, виконавче провадження щодо виконання даного рішення відкрито, а також те, що ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ»прийняло право вимоги, що належали первісному кредитору, тим самим, ставши новим кредитором за вищезазначеним кредитним договором, одержало право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань, то суд приходить до висновку, що дані обставини є підставою для задоволення заяви.

Суд також враховує, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Керуючись ст.ст. 20, 352, 353, 433, 442, 446, п. 17.4 перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого у справі №490/6652/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» (код ЄДРПОУ 09804119) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) у виконавчому проваджені №73960145 з примусового виконання виконавчого листа від 09.11.2016 №490/6652/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість у розмірі 769 083 грн. 24 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гуденко О.А.