Рішення № 137069520, 03.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/432/26

Провадження № 2/147/413/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Криворучко Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі за текстом - АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розмірі 191435,85 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

-17.07.2024 кредитний договір №1016617322, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 91109,39 грн;

-17.07.2024 кредитний договір №1016617361, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 65218,48 грн.

Позивач стверджує, що відповідач тривалий час не виконує належним чином свої зобов`язання за кредитними договорами. Станом на 05.01.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить:

-за кредитним договором від 17.07.2024 №1016617322 112 233,13 грн, з яких: 88 567,89 грн заборгованість за кредитом, 12,10 грн заборгованість за процентами, 23 653,14 грн заборгованість за комісією;

-за кредитним договором від 17.07.2024 №1016617361 79 202,72 грн, з яких: 62 262,52 грн заборгованість за кредитом, 8,58 грн заборгованість за процентами, 16 931,62 грн заборгованість за комісією.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 05.01.2026 становить 191435,85 грн.

Позивач зазначає, що направив відповідачу письмові вимоги (повідомлення) за адресою місця проживання, вказаною ним під час оформлення кредиту, однак у наданий строк заборгованість погашена не була.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 191435,85 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та за наявними у матеріалах справи доказами. Вказала, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 21.05.2026 та 03.06.2026 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України. До суду поверталися невручені відповідачу конверти з відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило.

Відповідно до пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та Постанов ВС від 21 грудня 2022 року у справі №757/15603/19, від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц, від 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17, у випадку повернення до суду судових повісток із зазначенням причини: «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.

У зв`язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.

Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавав.

Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності сторін, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статей 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

17.07.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1016617322 шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, предметом якого стало надання позичальнику кредиту на споживчі цілі у сумі 91109,39 грн на умовах, визначених договором та Публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2024, з умовами якої погодився відповідач, що підтверджується його підписом, сторонами було погоджено розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту, розмір та порядок сплати комісії, а також інші істотні умови кредитування.

Також 17.07.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1016617361 шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 65 218,48 грн.

Підписавши заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідач підтвердив, що ознайомився з умовами договору, тарифами банку, повністю зрозумів їх зміст та погодився з ними.

На виконання умов укладених договорів АТ «ПУМБ» надало відповідачу кредитні кошти в обумовлених розмірах, чим належним чином виконало свої зобов`язання за договорами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та здійснював окремі платежі на погашення заборгованості, однак у подальшому належним чином свої зобов`язання за кредитними договорами не виконував, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 05.01.2026 заборгованість відповідача становить:

- за кредитним договором від 17.07.2024 №1016617322 112233,13 грн, з яких: 88567,89 грн заборгованість за кредитом, 12,10 грн заборгованість за процентами, 23653,14 грн заборгованість за комісією;

- за кредитним договором від 17.07.2024 №1016617361 79 202,72 грн, з яких: 62262,52 грн заборгованість за кредитом, 8,58 грн заборгованість за процентами, 16931,62 грн заборгованість за комісією.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 05.01.2026 становить 191435,85 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості за кредитними договорами, однак у добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно із положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання, згідно із статтями 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що вказані кредитні договори відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавалися, а отже є чинними і підлягають до виконання їхніми сторонами. Громадянин ОСОБА_1 під час укладення кредитних договорів, ознайомився з їхнім текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки кредитні договори №1016617322 та №1016617361 від 17.07.2024 були підписані відповідачем без будь-яких застережень, суд дійшов висновку, що останній погодився з їх умовами, визнав умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб невід`ємною складовою зазначених кредитних договорів та зобов`язався належним чином виконувати передбачені ними зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено довідці-розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено встановлені кредитними договорами обов`язки щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів і передбачених договорами платежів. У зв`язку з цим позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яка складається із заборгованості за кредитом, процентами та комісією, нарахованими відповідно до умов укладених між сторонами договорів.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2622,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором №1016617322 від 17.07.2024 та кредитним договором №1016617361 від 17.07.2024 у загальному розмірі 191435 (сто дев`яносто одна тисяча чотириста тридцять п`ять) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне твариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ - 14282829, юридична адреса: вулиця Андріївська, 4, місто Київ, 04070;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко