Вирок № 13705593, 09.02.2011, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-24/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого суддіЯрошенко Т.О.

при секретаріШаміладзе В.В.

за участю прокурораВініченка О.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куземин Охтирського району, Сумської області українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

по ст. 286 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 09.08.2010 року, близько 18 години керував автомобілем марки „КІА-Sorento” державний номер НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні якого перевозив ОСОБА_3 та рухався по вул. Чапаєва в с. Лутище Охтирського району. В цей час малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 керувала велосипедом марки „ММВЗ” та рухалася на зустріч йому по своїй смузі руху. ОСОБА_2 в місці заокруглення дороги праворуч, біля будинку № 73 по вул. Чапаєва, в умовах недостатньої видимості, перевищивши швидкість руху, допустиму в населеному пункті не вибрав безпечної швидкості руху на цій ділянці проїзної частини та рухався з мінімально можливою швидкістю 69,9 км/год, яка була встановлена при проведенні судово - автотехнічної експертизи № 156 від 14.09.2010 року. Не впоравшись з керуванням транспортного засобу ОСОБА_2 допустив виїзд на зустрічну смугу, де вчинив наїзд на малолітню ОСОБА_4, в результаті чого трапилась дорожньо - транспортна пригода, при якій остання була травмована.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді садин та ран обличчя і лівої гомілки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 297 від 03.09.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно з цим же висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, та відкритого перелому верхньої-третини і середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, які є небезпечними для життя і здоровя потерпілої та згідно з цим же висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 156 від 14.09.2010 року у дорожній ситуації, що виникла, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються порушення вимог пунктів Правил дорожнього руху України, таких як п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П. 11.3- на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

П. 12.2 в темний час доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги.

П. 12.4 в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення ОСОБА_2 пунктів 12.1 та 11.3 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному звязку з подією та її наслідками, тобто заподіянням потерпілій ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав частково та пояснив, що 09.08.2010 року близько 18 години керуючи своїм автомобілем „КІА-Sorento” рухаючись через с. Лутище Охтирського району зі швидкістю 50 км/год, на повороті не впоравшись з керуванням допустив наїзд на велосипедиста при виконанні маневру повороту праворуч.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується показами свідків, матеріалами справи, зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в суді.

Так, свідок ОСОБА_3 пояснила у суді, що 09.08.2010 року поїхала з ОСОБА_2 до м. Охтирка для придбання продуктів харчування. Повертаючись з м. Охтирка в с. Куземин, Охтирського району в с. Лутище вона залишилася на річці, де розпивала спиртне, а ОСОБА_2 повернувся в м. Охтирка. Через деякий час він її забрав та їхав в с. Куземин, але вона була в стані алкогольного спяніння і не памятає обставин ДТП.

Свідок ОСОБА_5 у суді пояснив, що 09.08.2010 року близько 18 години був неподалік від онуки ОСОБА_4 та почув тріск та скрежет металу, через 30 секунд був на місці ДТП. Водій тримав онуку на руках та поклав її до автомобілю, потім відвіз їх додому. ОСОБА_3 сиділа на передньому сидінні автомобіля. По приїзду додому вони забрали бабусю ОСОБА_6 та поїхали до Котелевської ЦРЛ.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює директором Лутищанського навчально-виховного комплексу та 09.08.2010 року був у відпустці, аварії не бачив, але чув, що на території дошкільної групи Лутищанського навчально-виховного комплексу стався випадок аварії, пошкоджено деревяний паркан та дитячу гойдалку, ОСОБА_2 здійснив ДТП і повіз дитину до лікарні.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 09.08.2010 року приблизно о 18 годині почула на подвірї якийсь скрежет металу, через деякий час ОСОБА_2 привіз її чоловіка і онуку, яка мала тілесні ушкодження і вони всі разом поїхали до Котелевської ЦРЛ.

Вина підсудного також підтверджується матеріалами справи.

Протоколом огляду місця події, під час якого працівниками міліції було оглянуто місце події по вул. Чапаєва в с. Лутище біля будинку № 73 , виявлено та вилучено велосипед марки „ММВЗ”, колесо велосипеду , сидіння від велосипеду та ліве дзеркало заднього виду автомобіля ( а.с.15-20).

Протоколом огляду предметів, під час якого було оглянуто автомобіль марки „КІА-Sorento” державний номер НОМЕР_1 ( а. с. 58 ).

Протоколом огляду предметів, під час якого було оглянуто велосипед марки „ММВЗ”, колесо велосипеду, сидіння від велосипеду та ліве дзеркало заднього виду автомобіля ( а. с. 61).

Протоколом огляду предметів, під час якого було оглянуто двоє жіночих капців рожевого кольору, в які була взута потерпіла під час події ( а.с.65).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_2 показав яким чином трапилася дорожньо-транспортна подія та розповів про обставини вчинення ДТП ( а.с.105-106).

Висновком судово-медичної експертизи № 297 від 03.09.2010 року, в якому вказано, що тілесне ушкодження потерплої ОСОБА_4 у вигляді відкритого перелому верхньої-третини і середньо-третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням є небезпечним для її життя і здоровя та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Садни і рана обличчя і лівої гомілки відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с.112-113).

Висновком медико-криміналістичної експертизи № 392 від 24.09.2010 року, відповідно до якого вказано, що на взутті, яке належить потерпілій ОСОБА_4 сліди пошкоджень, характерних при ДТП не виявлено, що дає підстави вважати, що остання рухалася на велосипеді під час ДТП ( а.с.119-122).

Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 101 від 20.09.2010 року, в якому вказано, що гальмівна система, рульове керування та ходова частина транспортного засобу знаходяться в працездатному стані ( а.с.128-131).

Висновком транспортно - трасологічної експертизи № 102 від 21.09.2010 року, згідно якого місце зіткнення знаходиться на смузі руху велосипедиста в районі осипу частин транспортних засобів, зафіксованих під час огляду місця події ( а.с.138-145).

Висновком судово-автотехнічної експертизи № 156 від 14.09.2010 року, в якому вказано, що в дорожній ситуації, що виникла в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення пунктів 12.4, 12.1, 11.3, 12.2 ПДР України, з яких порушення ним пунктів 12.1 та 11.3 ПДР України знаходяться в причинному звязку з подією ДТП та її наслідками, водій ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.11.3, 12.1 ПДР України ( а.с.154-157).

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку суд вважає повністю доведеною вину підсудного в скоєному і такі його дії суд кваліфікує по ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 в фабулу обвинувачення включено перебування його в стані алкогольного спяніння під час скоєння ДТП.

Однак, як пояснив у суді ОСОБА_2 він керував автомобілем у тверезому стані. Свідок ОСОБА_3 у суді пояснила, що він був у тверезому стані, а її пояснення на досудовому слідстві (а.с.47-48) суд не може прийняти до уваги, оскільки, вони не є належним доказом, крім того вона на той час перебувала в стресовому стані та в стані алкогольного спяніння. Інших доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного спяніння відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що необхідно виключити з обвинувачення ОСОБА_2 перебування в стані алкогольного спяніння та порушення ним п. 2.9 ПДР України за недоведеністю.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих обставин суд відносить добровільне відшкодування завданої шкоди, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується посередньо.

За наявності обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, добровільно відшкодував завдану шкоду, суд дійшов висновку про можливість при призначенні основного покарання перейти до іншого, більш мякого виду покарання у вигляді обмеження волі, застосувавши ст. 69 КК України.

Разом з тим суд вважає з урахуванням обставин справи та наслідків від злочину необхідно позбавити ОСОБА_2 права керування транспортними засобами.

Судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 101 від 20.09.2010 року у розмірі 966, 60 гривень (а.с.127), за проведення транспортно - трасологічної експертизи № 102 від 21.09.2010 року у розмірі 1611 гривень (а.с.137), за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 156 від 14.09.2010 року у розмірі 1548 гривень (а.с.153) необхідно стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання по цьому закону із застосуванням ст. 69 КК України 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання у вигляді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Речові докази автомобіль марки „КІА-Sorento” державний номер НОМЕР_1 та ліве дзеркало заднього виду транспортного засобу, які знаходиться на зберіганні у засудженого ОСОБА_2 вважати повернутими власнику та дозволити розпоряджатися на власний розсуд.

Речові докази велосипед марки „ММВЗ”, колесо від велосипеду, сидіння від велосипеду та двоє жіночих тапок рожевого кольору, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 вважати повернутими власнику та дозволити розпоряджатися на власний розсуд.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 4125,60 гривень на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191. В платіжному дорученні в призначенні платежу обовязково вказувати код класифікації доходів бюджету 25010100.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя :Т.О. Ярошенко