Рішення № 137047872, 25.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Дата ухвалення
25.05.2026
Номер справи
953/592/26
Номер документу
137047872
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 953/592/26

н/п 2/953/1620/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Демченко С.В.,

з участю:

представника відповідача Омельченка Є.В.,

секретар судового засідання Тюльпа Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживача,

У С Т А Н О В И В:

23 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до АТ «Акцент-Банк», в якій просить:

- визнати безпідставним позбавлення АТ «Акцент-Банк» позивачки доступу та можливості розпорядитися своїми грошовими коштами, що призвело до порушення прав позивачки як споживача банківських послуг АТ «Акцент-Банк»;

- стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь позивачки грошові кошти у розмірі 100 066 грн, які були заблоковані АТ «Акцент-Банк» на емітованих на ім`я ОСОБА_1 дебетових картках;

- стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь позивачки компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 7 000 грн;

- стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 8 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є клієнтом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в якому у неї відкритий рахунок № НОМЕР_1 в національній грошовій одиниці гривні. Вказала, що у зв`язку з відкриттям рахунку їй було видано універсальну кредитну картку «Зелена» № НОМЕР_2 . У подальшому позивачка встановила собі мобільний застосунок abank24, в якому, окрім так званої універсальної кредитної «Зелена» до рахунку № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_3 ), Банком були прив`язані ще дві віртуальні кредитні картки: картка «АТБ» № НОМЕР_4 та картка «Вигода» № НОМЕР_5 . Окрім того, позивачка також відкрила собі рахунок № НОМЕР_6 в іноземній валюті Долар США і в мобільному застосунку до вказаного рахунку було прив`язано віртуальну картку «Жовту» - дебетову картку № НОМЕР_7 . Після чого 15 жовтня 2025 року позивачка засобами мобільного застосунку НОМЕР_8 самостійно відкрила собі в Банку так звану «Жовту» віртуальну дебетову банківську картку № НОМЕР_9 в національній валюті - гривні, прив`язану до поточного рахунку № НОМЕР_10 (IBAN: НОМЕР_11 ). Крім того, позивачка самостійно засобами мобільного застосунку abank24 відкрила собі картку «Національний кешбек» № НОМЕР_12 . Зазначила, що всі кошти на картці № НОМЕР_9 є виключно її власними грошовими коштами. Станом на 21 січня 2026 року залишок власних коштів позивачки на емітованих їй відповідачем дебетових картках становив більше 100 тисяч гривень. Вказала, що у подальшому у неї виникла необхідність перерахувати з «Жовтої» дебетової картки № НОМЕР_9 до гривневого поточного рахунку свої власні кошти на картку іншої особи, відкриту в іншому банку, однак виявилося, що її картка заблокована і переказати з неї кошти на будь-яку іншу картку неможливо. Позивачка також не має можливості перерахувати грошові кошти з вказаної картки як оплату за надання комунальних послуг. У подальшому позивачці стало відомо, що «Жовта» дебетова картка № НОМЕР_7 в іноземній валюті доларах США також заблокована.Таким чином, АТ «Акцент-Банк» без попередження та без жодних правових підстав заблокував усі картки позивачки разом з розміщеними на них належними позивачці грошовими коштами на суму понад 100 000 гривень. На переконання позивачки, такі дії банку є абсолютно незаконними та такими, що порушують її права як споживача фінансових послуг і клієнта банку. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачка була позбавлена можливості користуватися власними коштами, що призвело до порушення її права власності, а також спричинило їй значні моральні страждання, тривалий психоемоційний стрес та підрив довіри до фінансової системи загалом, розмір відшкодування яких вона оцінює у 7 000 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

27 лютого 2026 року на адресу суду від представника АТ «Акцент-Банк» Омельченка Є.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачка є клієнтом Банку, оскільки підписала відповідну анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. 16 січня 2026 року стосовно фізичної особи спрацювало налаштоване правило перевищення зазначеної суми зарахувань на місяць. Соціальний статус тимчасово не працюючий. З огляду на те, що загальна сума поповнення рахунків клієнта склала 100 428 грн, що перевищувало загальний обсяг надходжень на місяць, на виконання вимог п. 5 Додатку 1 Постанови НБУ № 65 з метою з`ясування причин перевищення ліміту та отримання документів, які підтверджують фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції, клієнту було направлено комунікацію в застосунок А-24 та запитано підтверджуючі документи щодо проведених операцій. Станом на 16 лютого 2026 року відповідь від позивачки до Банку не надійшла. У разі ненадходження жодних документів від клієнта можливе підвищення ризик-статусу клієнта, що може призвести до необхідності розриву відносин. Зазначив, що блокування рахунків позивачки Банком не здійснювалося. Додатково представник відповідача просив стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, які передбачені договором про надання правової допомоги у вигляді гонорару успіху.

03 березня 2026 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій просила, зокрема стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 102 484 грн, які були заблоковані АТ «Акцент-Банк» на емітованих на її ім`я дебетових картках, посилаючись на те, що до своєї позовної заяви вона долучила довідку по рахунках АТ «Акцент-Банк» № FTKS-AV7O-GVBD-8JKQ від 22 січня 2026 року, відповідно до якої залишок власних коштів позивачки на «Жовтій» дебетовій картці № НОМЕР_9 в національній грошовій валюті гривні становить 100 038 грн, а на «Жовтій» дебетовій картці № НОМЕР_7 в іноземній валюті доларах США 0 доларів 65 центів США, що було еквівалентно 28 грн 06 коп., а всього 100 066 грн 06 коп. Разом з тим, 28 лютого 2026 року на зазначену картку позивачки Державою було зараховано грошові кошти за програмою «Національний кешбек» у розмірі 2 418 грн 67 коп., що підтверджується скріншотами з мобільного застосунку. За таких обставин розмір майнових вимог у справі становить 102 484 грн 73 коп.

21 травня 2026 року на адресу суду від представника АТ «Акцент-Банк» Омельченка Є.В. надійшли додаткові пояснення, в яких викладені доводи аналогічні тим, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

22 травня 2026 року на адресу суду від представника АТ «Акцент-Банк» Омельченка Є.В. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що договір про надання платіжних послуг, який укладено між сторонами, фактично складається з Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку як особливої частини та самих Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, як загальної частини. Відповідно до п. 3.3.9 Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, Банк може в передбаченому чинним законодавством порядку призупинити до моменту отримання запитуємих документів або зупинити до 30 робочих днів здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, а також застосувати інші заходи перестороги при наявності підстав, передбачених: Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; Законом України «Про санкції»; нормативними актами Національного банку України, які регулюють здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніми документами Банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів України. Постановою Правління НБУ №65 від 19.05.2020 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» з урахуванням змін відповідно до Постанови Правління НБУ №110 від 05.09.2023 визначено, що Банк до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом має встановити (зрозуміти) мету та характер майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції на підставі отриманої від такого потенційного клієнта необхідної інформації. З цією метою банк, керуючись ризик-орієнтованим підходом, зокрема з`ясовує обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця, із зазначенням чіткої межі максимальної суми операцій клієнта. Банк до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) або під час його подальшого обслуговування, використовуючи ризик-орієнтований підхід, уживає заходів з метою встановлення (перевірки) фінансової можливості клієнта здійснювати заявлений (запланований) ним обсяг фінансових операцій. Зазначеною Постановою також передбачено, що Банк під час моніторингу ділових відносин у разі перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом, зобов`язаний протягом десяти робочих днів проаналізувати його фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції та за потреби з`ясувати причини перевищення. У зв`язку з тим, що загальна сума поповнення рахунків клієнта склала 100 428 грн, що перевищувало загальний обсяг надходжень на місяць, на виконання вимог п.5 Додатку 1 Постанови НБУ № 65, Банк з метою з`ясування причин перевищення та отримання документів, які підтверджують фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції, направив відповідачці комунікацію в застосунок А-24 щодо надання підтверджуючих документів/інформації щодо проведених операцій. Станом на 16 лютого 2026 року позивачка не надала Банку запитувану інформацію. Зазначив, що у разі надання належних документів обслуговування позивача буде поновлено. Однак, у разі ненадання належних документів, чио відмови від надання документів, існує висока ймовірність підвищення ризик -статусу клієнта, що може призвести до необхідності розриву відносин між сторонами. У такому разі Банком будуть розірвані відносини та виплачені всі наявні на рахунках позивача кошти за вказаними позивачкою реквізитами рахунку в іншому банку.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та просив суд ухвалити рішення про відмову в позові, а також вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнути з позивачки на корить відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, які передбачені договором про надання правової допомоги у вигляді гонорару успіху.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, у позовній заяви просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 03 лютого 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 03 лютого 2023 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Подавши банку анкету-заяву від 03 лютого 2023 року відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, що викладені на банківському сайті, складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомилася.

03 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про відкриття поточного рахунку, в якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_13 у USD.

Відповідно до виписки по картці № НОМЕР_14 (рахунок № НОМЕР_13 ) кредитний ліміт станом на 22 травня 2026 року становить 0.00 USD.

03 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_3 у UAH на таких умовах: вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту кредитування рахунку; мета отримання кредиту споживчі цілі; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3.4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит.

Відповідно до виписки по картці № НОМЕР_15 (рахунок: НОМЕР_3 ) кредитний ліміт станом на 22 травня 2026 року становить 22 768 грн.

Крім того, 09 травня 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 09 травня 2023 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Окрім того, 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про відкриття та ведення поточного рахунку, в якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_11 у UAH.

За змістом вказаної заяви, окремі/додаткові ліміти та/або обмеження за платіжними операціями за карткою/рахунком можуть бути встановлені/змінені відповідно до вимог Національного банку України, Міжнародних платіжних систем Мastercard/VISA або Банком.

Додатком до вказаної заяви є ліміти по картці (рахунку), в яких зазначено, що безготівкові перекази в сторону фіз./юр. осіб через abank24 на клієнта враховуються операції по всіх поточних рахунках клієнта становить 100 000 грн на місяць (Виключення: перекази між своїми рахунками/між родичами, волонтерська діяльність - підтверджене джерело походження коштів). Підліміти операцій на транзакцію: Без ПІБ отримувача: до 29 999 грн; з ПІБ отримувача: від 30 000 грн до 300 000 грн до 100 переказів на місяць на клієнта у разі відсутності активної картки класу World Elite/Signature.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі здійснення належної перевірки та моніторингу фінансових операцій клієнта виявлено, що 16 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 спрацювало налаштоване правило контролю щодо рахунку позивачки, причиною якого стало перевищення зазначеної суми зарахувань на місяць. У зв`язку з тим, що загальна сума поповнення рахунків клієнта склала 100 428 грн, що перевищувало загальний обсяг надходжень на місяць, на виконання вимог п.5 Додатку 1 Постанови НБУ № 65, з метою з`ясування причин перевищення та отримання документів, які підтверджують фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції, клієнту було направлено комунікацію в застосунок А -24 та запитано підтверджуючі документи /інформацію щодо проведених операцій. Запропоновано відповідно до Постанови НБУ № 110 уточнити суть діяльності. Зазначено, що на час перевірки призупинено надходження на відкриті рахунки та ризикові витрати, а саме: P2P-перекази, зняття готівки, бездоговірні платежі, оплату в ризикових інтернет-точках. Погашення боргу залишається без обмежень. Блокування рахунків не проводилось.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів та з наданих у судовому засіданні пояснень представника відповідача, суд встановив, що позивачка не надала на адресу Банку жодної відповіді на запитувану вище інформацію.

Зі змісту довідки по рахункам від 22 січня 2026 року № FTKS-AV7O-GVBD-8JKQ вбачається, що залишок з урахуванням кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_9 , відкритого на підставі угоди № SAMABWFC10081718902 від 15 жовтня 2025 року становить 100 038 грн; на рахунку № НОМЕР_7 , відкритого на підставі угоди № SAMABWFC10075550420 від 03 лютого 2023 року залишок становить 0,65 USD.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам та відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають між банком та клієнтом з приводу відкриття та ведення банківського рахунку, регулюються положеннями глави 72 ЦК України та спеціальним законодавством у сфері банківської діяльності та фінансового моніторингу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Частинами 1, 2 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єктами первинного фінансового моніторингу є банки, страховики (у тому числі під час здійснення діяльності з перестрахування), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику. Банк зобов`язаний здійснювати оцінку та переоцінку ризиків, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо ризик-профілю клієнтів.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати заходи належної перевірки клієнта, при цьому обсяг дій визначається суб`єктом самостійно з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій.

Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65.

Пунктами 34 - 37 Положення № 65 передбачено, що банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку.

Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації.

Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень.

Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик- орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.

Критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до Положення № 65, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Відповідно до пункту 55 Положення № 65 шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику.

Згідно з пунктами 11 та 12 Додатку № 1 до Положення № 65 банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення № 65.

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки у разі присвоєння високого рівня ризику.

Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ (пункт 1 Додатку № 12 до Положення № 65).

Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 8 Додатку № 12 до Положення № 65 банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення порядок відмови у передбачених законом випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити: складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ у кожному випадку; порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).

Згідно з пунктами 3.3.6. Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, Банк має право витребувати документи і відомості, необхідні для належної перевірки, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. При здійсненні заходів, що входять до належної перевірки Клієнта, Банк встановлює зв`язок з Клієнтом каналами Дистанційного обслуговування, іншими комунікаційними і поштовими каналами зв`язку, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті Банку, з метою отримання від Клієнта інформації та/або документів.

Положеннями п. 3.3.9 Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, Банк може в передбаченому чинним законодавством порядку призупинити, до моменту отримання запитуємих документів, або зупинити до 30 робочих днів здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), в тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, а також застосувати інші заходи перестороги при наявності підстав, передбачених: Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; Законом України «Про санкції»; нормативними актами Національного банку України, які регулюють здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніми документами Банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів України. Банк не встановлює ділові відносини (не провадить валютно обмінні операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівковими коштами) з особами та/або організаціями, які включені до Переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі Переліку осіб), з особами та/або організаціями, які діють від імені та за дорученням осіб та/або організацій, які включені до Переліку осіб, з особами та/або організаціями, якими прямо або опосередковано володіють чи кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи та/або організації, яких включено до Переліку осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі здійснення належної перевірки та моніторингу фінансових операцій клієнта виявлено, що 16 січня 2026 року стосовно ФО спрацювало налаштоване правило: перевищення зазначеної суми зарахувань на місяць (постанова 110). Соціальний статус: тимчасово не працюючий.

Суд встановив, що 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про відкриття та ведення поточного рахунку, в якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_11 у UAH.

Додатком до вказаної заяви є ліміти по картці (рахунку), в яких зазначено, що безготівкові перекази в сторону фіз./юр. осіб через abank24 на клієнта враховуються операції по всіх поточних рахунках клієнта становить 100 000 грн на місяць (Виключення: перекази між своїми рахунками/між родичами, волонтерська діяльність - підтверджене джерело походження коштів). Підліміти операцій на транзакцію: Без ПІБ отримувача: до 29 999 грн; з ПІБ отримувача: від 30 000 грн до 300 000 грн до 100 переказів на місяць на клієнта у разі відсутності активної картки класу World Elite/Signature

Відповідно до виписки по картці щодо рахунку № НОМЕР_11 за період з 15.10.2025 - 22.05.2026 вбачається, що на вказаний картковий рахунок у січні 2026 року було зараховано загальну суму коштів у розмірі 100 330 грн.

У зв`язку з виявленням вказаного факту банк, відповідно до норм законодавства з питань фінансового моніторингу та п.5 Додатку 1 Постанови НБУ № 65 направив позивачці комунікацію в застосунок А-24 із запитом щодо підтверджуючих документів /інформації щодо проведених операцій. У повідомленні зазначено, що на час перевірки призупинено надходження на рахунки та ризикові витрати, а саме: P2P-перекази, зняття готівки, бездоговірні платежі, оплату в ризикових інтернет-точках. Погашення боргу залишається без обмежень. Блокування рахунків не проводилось.

Суд встановив, що позивачка на запит Банку жодних документів не надала, у зв`язку з чим Банк знаходиться в очікуванні відповіді клієнта.

Інститут зупинення фінансових операцій, який регламентується статтею 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», згідно з якою суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Суд встановив, що відповідач у даному випадку застосував тимчасове обмеження видаткових операцій виключно як превентивний захід для комунікації з клієнтом і запиту підтверджуючих документів, які до цього часу позивачка не надала Банку.

Позивачем не було представлено суду жодних належних доказів, які б спростовували висновки банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачкою не доведено та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства, та умов договору.

Зважаючи на правомірність та обґрунтованість дій відповідача, позовні вимоги про визнання таких дій незаконними (безпідставними) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 7 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 23 та 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за умови наявності її вини та доведення факту вчинення нею протиправних дій, що спричинили моральні чи фізичні страждання потерпілому.

Враховуючи, що під час судового розгляду судом не встановлено жодних фактів неправомірності чи протиправності в діях працівників Акціонерного товариства «Акцент-Банк», правові та фактичні підстави для застосування деліктної відповідальності та покладення на банк обов`язку з відшкодування позивачу заявленої моральної шкоди відсутні.

Крім того, суд зазначає, що позивачкою, всупереч вимогам ст. 76-81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами характеру стверджуваних моральних страждань, їх інтенсивності, наявності безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями банку та настанням негативних наслідків, а також жодним чином не обґрунтовано співмірності заявленої до стягнення суми у розмірі 7 000 гривень із перенесеними хвилюваннями. Відповідно, позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачкою не надано достатніх доказів на обґрунтування заявлених нею позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Позивачка, звертаючись до суду із даним позовом, була звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» через свого уповноваженого представника - адвоката Омельченка Є.В. у відзиві на позовну заяву заявив вимогу про стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Полложеннями ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір № 2812-1/2023 про надання правової допомоги від 28 грудня 2023 року, додаткові угоди № 2 та № 3 до Договору № 2812-1/2023 про надання правової допомоги від 28 грудня 2023 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Оцінюючи заявлений до компенсації розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, який становить 5 000 гривень, суд враховує складність справи, об`єм виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживача - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_16 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Повний текст рішення складений 29 травня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 137047872 ?

Документ № 137047872 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 137047872 ?

Дата ухвалення - 25.05.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 137047872 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 137047872 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 137047872, Київський районний суд м. Харкова

Судове рішення № 137047872, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 137047872 відноситься до справи № 953/592/26

Це рішення відноситься до справи № 953/592/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 137047871
Наступний документ : 137047874