Ухвала суду № 137043165, 29.05.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4130/25

провадження 2-п/216/13/26

УХВАЛА

іменем України

29 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №6 м. Кривого Рогу, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.01.2026 року у справі № 216/4130/25 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Крім того, прохав поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що копія заочного рішення йому не була вручена в день проголошення. Зазначає, що про неможливість явки до суду та про поважність її причин заздалегідь повідомляв суд у відповідних клопотаннях, що перебувають у матеріалах цивільної справи № 216/4130/25. Також відповідач не мав об?єктивної можливості подати відзив через відсутність доступу до матеріалів цивільної справи. Крім того, у матеріалах цивільної справи № 216/4130/25 відсутні докази належного повідомлення його особи про дату, час і місце судового засідання згідно з вимогами ЦПК України. Відповідач вважає, що заочне рішення має бути скасованим, а справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Що стосується заперечення проти позовних вимог зазначає, що 21.06.2024 він звернувся до позивача за укладенням договору про споживчий кредит, та отримав від нього 150000 грн. строком на 36 місяців, а саме до 20.06.2027, який складався із Заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Жодні Умови та правила надання банківських послуг АТ «А-БАНК» ним окремо не підписувалися ані власноручно на паперовому носії, ані за допомогою електронного підпису. Станом на дату звернення позивача до Суду строк виплати Договору про споживчий кредит не настав. Крім того, відповідач вважає, що позиція позивача ґрунтується на припущеннях, а у матеріалах цивільної справи відсутні належні та допустимі докази, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог. Так, із наданих позивачем до суду розрахунку заборгованості та виписки по рахунку неможливо встановити, з якої саме дати позивач почав нараховувати проценти, за якою саме процентною ставкою та яка точна сума грошових коштів була внесена для погашення заборгованості. Також позивачем не було пред`явлено суду платіжних інструкцій або регістрів аналітичного обліку (клієнтських рахунків), на підставі яких було складено виписку по рахунку. Умови Договору про споживчий кредит не передбачають права позивача на дострокове стягнення кредитних коштів, а позивач не дотримався процедури дострокового стягнення заборгованості, передбаченої ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема відповідача не було повідомлено у письмовій формі про затримку сплати частини споживчого кредиту із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Позивачем не було надано до суду належних і допустимих доказів такого повідомлення моєї особи. Довести такі обставини можна лише шляхом процедури витребування доказів під час судового розгляду. Відповідач зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг АТ «А-БАНК», на які посилається позивач, не є складовою Договору про споживчий кредит, оскільки вони ним окремо не підписувалися ані власноручно на паперовому носії, ані за допомогою електронного підпису.

З огляду на вищевикладене просив суд скасувати заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по цивільній справі № 216/4130/25 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABНОСТ155101718955073191 від 21.06.2024 року у розмірі 171242,67 грн., і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року поновлено процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду. Призначено судове засідання.

11.05.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, так як в даній заяві відповідно до ст. 288 ч.1 ЦПК не вбачається зазначення Відповідачем доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть стати підставою для скасування заочного рішення. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення та, у разі задоволення даної заяви, позов, представник позивача просив проводити без участі представника Банку.

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вимоги заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 284 ЦПК України закріплено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно трьох наведених умов.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Підставами позову, які суд знайшов обґрунтованими під час заочного розгляду справи, є порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що встановлено за наданими позивачем відомостями.

Ухвалою судді від 30.05.2025 року цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі та судова повістка про виклик відповідача до суду у підготовче судове засідання, призначене на 05.08.2025 року, направлялися заздалегідь засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Це відправлення повернулося на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим.

Копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачеві позивачем засобами поштового зв`язку, оскільки позов подавався через підсистему «Електронний суд».

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.01.2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101718955073191 від 21.06.2024 року, станом на 23.05.2025 року, у розмірі 169 446,39 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч чотириста сорок шість гривень 39 коп.) та складається із: 138099,60 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 31346,79 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2396,98 грн. (дві тисячі триста дев`яносто шість гривень 98 коп.). В решті вимог позову відмовлено.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та отримав заочне рішення суду від 29 січня 2026 року в своєму особистому кабінеті 26.03.2026 року, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документа.

З матеріалів справи вбачається, що справа до судового розгляду призначалася шість разів, відповідачу направлялися судові повістки поштовим зв`язком на адресу, зазначену позові, а також в електронному вигляді в його електронний кабінет, які були доставлені останньому завчасно.

Суд зазначає, що відповідач є користувачем Електронного суду, тобто всі документи, судові повістки отримує вчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу. Тобто відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду засобами системи «Електронний суд», направити відзив, докази.

Відповідач у заяві про скасування судового рішення посилається на те, що не мав об?єктивної можливості подати відзив через відсутність доступу до матеріалів цивільної справи № 216/4130/25. Крім того, у матеріалах цивільної справи відсутні докази належного повідомлення його особи про дату, час і місце судового засідання згідно з вимогами ЦПК України.

Однак, як зазначалося вище відповідач є користувачем Електронного суду, а отже мав можливість ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки позов подано до суду через підсистему «Електронний суд», а копії матеріалів позову та всі додатки прикріплено в системі.

Так, 05.08.2025 року розгляд справи (підготовче судове засідання) було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача на 28.08.2025 року о 09-15 год.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить подане ним клопотання про відкладення розгляду справи від 27.08.2025 року.

Підготовче судове засідання відкладено на 02.10.2025 року о 13-30 год.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, клопотань, заяв до суду не надходило. Ухвалою суду від 02.10.2025 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10-30 годину 17 листопада 2025 року.

17.11.2025 засобами електронної пошти з подальшим направленням поштовим зв`язком, відповідач подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із неодержанням судових повісток про дату, час та місце судового засідання, а також перебуванням у закордонному відрядженні. У зв`язку із чим судове засідання було відкладено на 23.12.2025 року о 16-00 год.

22.12.2025 року на електронну адресу суду відповідачем надіслано повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із ненаданням йому можливості ознайомлення із матеріалами цивільної справи № 216/4130/25 та у зв`язку із неотриманням судових повісток про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 23.12.2025 року.

Судовий розгляд було відкладено на 29.01.2026 року о 10-00 год. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Заочне рішення у справі було ухвалено 29 січня 2026 року, отже відповідач мав достатньо часу для підготовки та подання відзиву.

Відповідачем не доведено існування об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати відзив, в якому викласти заперечення проти позову.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідачем не доведена необізнаність щодо розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення останнього щодо розгляду справи. Про кожне судове засідання інформація була висвітлена на офіційному сайті Судової влади, відповідно до встановлених правил. Правом надання відзиву протягом усього часу розгляду справи відповідач не скористався.

При ухваленні заочного рішення судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, серед яких відповідача було сповіщено про дату та час судового засідання.

В даному випадку в обґрунтування викладених в заяві обставин щодо підстав скасування заочного рішення, відповідачем, не наведено жодного посилання на належні, достатні та допустимі докази, які б надали суду можливість встановити їх істотне значення для правильного вирішення даної справи, так як це є необхідною умовою при розгляді заяви щодо перегляду заочного рішення суду, а обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодження заявника з винесеним рішенням по суті.

Оскільки, доводи та мотивування, наведені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, по своїй суті є суб`єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору і не можуть свідчити про неповноту з`ясованих судом фактичних обставин справи, тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку із відсутністю законних підстав для скасування заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

При цьому суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-260, 280-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року у справі №216/4130/25 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Чирський