Рішення № 137036259, 02.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1759/26

Номер провадження 2/585/1239/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/1759/26, провадження № 2/585/1239/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження справу про стягнення заборгованості.

Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, який діє на підставі Довіреності від 30.12.2025.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 5 червня 2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 292457109. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025р. до Договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 841,80 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 7601,80 грн. - заборгованість по процентам; 240,00 грн. - заборгованість по комісії та 2000,00 грн. - неустойка. Відповідач суму заборгованості не сплачує, тому представник позивача просить в судовому порядку стягнути її з ОСОБА_1 , а також стягнути сплачений позивачем судовий збір.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

05.05.2026судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено сторонам.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Сторона позивача отримала ухвалу в особистому електронному кабінеті 10.05.2026 (а.с.64).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена за адресою місця реєстрації (а.с.63), при цьому, до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.65).

Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

5 червня 2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронному порядку укладено договір кредитної лінії № 292457109, за умовами якого ОСОБА_1 мав отримати кредит у розмірі 4000 грн. Пунктом 3 указаного Договору визначено порядок дисконтного періоду кредитування, пунктом 4 - порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами. Згідно п.7.3. кінцева дата повернення кредиту - 05.07.2030. Згідно п. 8.1 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (а.с.7-19).

За умовами укладеного Договору позичальник отримав кредит розмірі 4000 грн. (а.с.20, 21).

Разом з Договором сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с.5-6).

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора відповідача за указаним кредитним договором заборгованість відповідача становить 8118,60 грн. та складається з 4000 грн. тіла кредиту, 1972,80 грн. процентів за користування ним, 240 грн. комісії та 2000 грн. неустойки (а.с.24).

Згідно розрахунку ТОВ «Таліон плюс» (попереднього кредитора відповідача) заборгованості за указаним кредитним договором заборгованість відповідача становить 13841,80 грн. та складається з 4000 грн. тіла кредиту, 7601,80 грн. процентів за користування ним, 240 грн. комісії та 2000 грн. неустойки (а.с. 22-23).

Позивач набув права вимоги до відповідача за указаним кредитним договором, що вбачається з долучених до матеріалів справи доказів (а.с.25-37).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини 7 статті 11Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 статті 12 Закону України"Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексівУкраїни може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦКУкраїни сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 05.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем в електронному порядку укладено Договір кредитної лінії № 292457109, за умовами якого позичальник отримав кредит розмірі 4000 грн. строком до 05.07.2030 (а.с.7-19) .

Первісний кредитор виконав умови договору та надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. (а.с.20, 21).

Позичальник свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за указаним кредитним договором заборгованість відповідача становить13841,80 грн., з якої: 4000 грн. тіло кредиту, 7601,80 грн. проценти за користування ним, 240 грн. комісія та 2000 грн. неустойка (а.с.22-23).

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.

Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином заявлена позивачем до стягнення сума комісії у розмірі 240 грн. не підлягає стягненню, оскільки умови договору про її нарахування суд визнає нікчемними.

На території України з 24.02.2022 діє воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану», затверджений Законом № 2102-IX від 24.02.2024), а згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період його дії та у 30 денний строк після його припинення (скасування) неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення неустойка у розмірі 2000 грн. стягненню не підлягає.

Оскільки добровільно відповідач заборгованість з тіла кредиту та відсотків за користування ним не повертає, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 11601,80 грн., що складається з тіла кредиту в сумі 4000 грн. та відсотків за користування ним в сумі 7601,80 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 2231,55 грн. (розрахунок 11601,80 (сума, що стягується судом)х 2662,40 (сума судового збору) : 13841,80 (сума, заявлена позивачем до стягнення).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), суму заборгованості за Договором кредитної лінії № 292457109 від 05.06.2025 у розмірі 11601 (одинадцять тисяч шістсот одна) грн. 80 коп., з якої: 4000 грн. - тіло кредиту та 7601,80 грн. - проценти за користування ним.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 2231 (дві тисячі двісті тридцять одна) грн. 55 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», тел. 044 499 85 90; НОМЕР_3 ; НОМЕР_5; факс. (044)5938752, електронна пошта: info@eadr.com.ua, 35625014eapb@gmail.com

Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; тел. НОМЕР_3 ; НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова