Рішення № 137036258, 02.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1719/26

Номер провадження 2/585/1218/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/1719/26, провадження № 2/585/1218/26,

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості.

Представник позивача: Журавльов Станіслав Георгійович,який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1414107 від 11.08.2025,

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернувся представник ТОВ «ФК Єврокредит» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2019 року між АТ «МЕГБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний Договір № 14-421-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши позичальнику відповідну картку зі встановленим кредитним лімітом на ній. Клієнт здійснював користування грошовими, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитним лімітом Відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку Позичальника станом на 03.09.2024 року у останнього сформувалась заборгованість перед Банком, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) : 4945,37 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 4146,67 грн. Загальна сума заборгованості: 9092,04 грн. Позивач набув права грошової вимоги до відповідача. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, тому представник позивача просить про стягнення указаної суми боргу та судових витрат: судового збору в сумі 2662,40 грн. та 11200 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в судовому порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

05.05.2026судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.88).

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Позивачу ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету 10.05.2026 року (а.с.90).

Відповідачу копію ухвали направлено за місцем його реєстрації. До суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.91).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.01.2019 відповідачем заповнена заява-анкета на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, в якій він просить відкрити на його ім`я картковий рахунок та встановити ліміт кредитної лінії (а.с.13).

На підставі указаної анкети-заяви між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений договір №14-421-170-К від 24.01.2019, за умовами якого відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі 5000 грн. строком до 21.01.2022 (а.с.13).

Платіжна картка була отримана позичальником 24.01.2019 (а.с.12 зворот).

До Договору долучено: розрахунок сукупної вартості кредиту (а.с.15), тарифний пакет «Кредитна карта» (а.с.14), паспорт споживчого кредиту (а.с.17-18).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість за указаним договором у розмірі 9092,04 грн., з якої 4945,37 грн. тіло кредиту, 4146,67 грн. нараховані та несплачені відсотки (а.с.25).

З долучених виписок за Договором за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 19-24) та за період з 24.01.2019 по 02.12.2022 (а.с.26-44) вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами.

Позивач набув право грошової вимоги до відповідача і є поточним кредитором відповідача за указаним вище кредитним договором, що вбачається з долучених до матеріалів справи доказів (а.с.45-56).

Між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку ервісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Суд прийшов до такого висновку, виходячи з наступного.

24.01.2019 між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем укладено Договір №14-421-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. АТ «МЕГАБАНК» виконало умови укладеного Договору, та відкрило відповідачу відповідний рахунок зі встановленим на ньому кредитним лімітом та видало платіжну картку.

Проте відповідач своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Договору, не здійснює, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується виписками за рахунком.

Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9092,04грн., яку останній добровільно не погашає, та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який набув права грошової вимоги до нього, у примусовому порядку.

Надані представником позивача докази, в сукупності, суд вважає належними на підтвердження існування договірних відносин між відповідачем та АТ «МЕГАБАНК», оскільки з них вбачається, що відповідач користувався наданими коштами, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду ним не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2662,40грн. судового збору (а.с.82).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

По даній справі сторона позивача заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11200 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката Журавльова С.Г. вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю) та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «ФК «Єврокредит» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11200 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 11200 грн. до 2000 грн.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411) суму заборгованості за Договором №14-421-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 24.01.2019 у розмірі 9092 (дев`ять тисяч дев`яносто два) грн. 04 коп., що складається з заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) в сумі 4945,37 гривень та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої) в сумі 4146,67 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411) судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40 коп. та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, тел. НОМЕР_4, адреса електронної пошти: court_fc_evrocredit@ukr.net.

Представник позивача: адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №5817 видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 04.07.2024, поштова адреса: 49005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., Дніпро, р-н Соборний, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411, тел. НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова