Рішення № 137036257, 02.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 630/418/26

Номер провадження 2/585/1292/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 630/418/26, провадження № 2/585/292/26,

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача: Сарана Артур Олександрович, який діє на підставі довіреності №3112/25-30 від 31.12.2025.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.07.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 100002772. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 10000 грн. на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомилась під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 100002772від 22.07.2025року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту -22.07.2025; 2. Сума Кредиту: 10000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 184 дні з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 21.01.2026 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору передбачена. 6. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. 7. Комісія , пов`язана з наданням кредиту -20% від суми кредиту та дорівнює 2000 грн. Умовами Договору визначено порядок нарахування неустойки, тощо. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 35400 грн., що складається з: тіла кредиту - 10000 грн., процентів -18400 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 2000 грн., та неустойки - 5000 грн. Оскільки добровільно відповідач заборгованість не погашає, представник позивача просить в судовому порядку стягнути її з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр», а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідач свою позицію щодо позову не висловила.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

У своїй позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за його відсутності (а.с.7).

07.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.34).

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Стороною позивача отримано ухвалу про відкриття (а.с.36).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена за місцем реєстрації та нею отримана, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Таким чином, відповідач повідомлена про розгляд даної справи в суді.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Іншіпроцесуальнідіїпередбаченіп.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.07.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 22.07.2025-100002772 (а.с.19-22).

Строк, на який надається Кредит - 184 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 21.01.2026. Договором визначена процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшений. П.7 Заявки до указаного правочину визначено порядок нарахування комісії, п.12 визначений Графік платежів.

Договір укладено в електронному вигляді і підписано позичальником одноразовим ідентифікатором Е551.

Кредитодавець виконав умови договору та надав відповідачу кредит у визначеному Договором розмірі (а.с.12, 15-17).

Позичальник умови Договору не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість, яка, згідно довідки-розрахунку про стан кредитної заборгованості становить 35400 грн., та складається з: тіла кредиту - 10000 грн., процентів - 18400 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 2000 грн. та неустойки - 5000 грн. (а.с.13).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Законом України"Про електронну комерцію».

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини 7 статті 11Закону України"Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 статті 12 Закону України"Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.07.2025року уклали Кредитний договір № 22.07.2025-100002772, на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. на умовах строковості.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку про стан кредитної заборгованості становить 35400 грн., та складається з: тіла кредиту - 10000 грн., процентів - 18400 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 2000 грн., та неустойки - 5000 грн.

Щодо комісії:

Вимоги щодо нарахування комісії за надання кредиту містяться в п.7 Заявки кредитного договору № 22.07.2025-100002772 (кредитної лінії), відповідно до якого сторонами погоджувалась комісія за надання кредиту у розмірі 2000 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 7 заявки до кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання йому кредиту - є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. комісії не підлягає задоволенню.

Щодо неустойки у розмірі 5000 грн., про стягнення якої заявлено стороною позивача.

На території України з 24.02.2022 діє воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану», затверджений Законом № 2102-IX від 24.02.2024), а згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період його дії та у 30 денний строк після його припинення (скасування) неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки добровільно відповідач указану суму заборгованості не повертає, під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловила, доказів про відсутність заборгованості у розмірах, вказаних у розрахунку, суду нею також не надано, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 28400 грн. (10000 грн. основний борг (тіло кредиту) та 18400 грн. проценти), а нарахована позивачем комісія у розмірі 2000 грн. та неустойка в сумі 5000 грн. стягненню не підлягає з указаних вище підстав.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 2135,94 грн. (розрахунок 28400 х 2662,40 : 35400 = 2135,94).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код за ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 22.07.2025- 100002772від 22.07.2025у розмірі 28400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2135 (дві тисячі сто тридцять п`ять) грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ел. пошта info@sgroshi.com, тел. НОМЕР_2, адреса: вул. Саксаганського, 133- А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Сарана Артур Олександрович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова