Ухвала суду № 137033496, 01.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/15413/16-ц

Провадження №6/752/562/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Сенс банк» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року Луньова Анна Геннадіївна в інтересах Акціонерного товариства «Сенс банк» звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 752/15413/16-ц частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до внесеного запису № 10681120104002827 від 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) станом на сьогоднішній день припинено, юридичною особою-правонаступником є АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714).

Внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» відбулася заміна кредитора, АТ «Альфа-Банк» (після перейменування АТ «Сенс банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчими листами Голосіївського районного суду міста Києва №752/15413/16-ц, виданими 06.05.2024, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Лише 06.05.2024 виконавчий лист був виданий стягувачу, про що свідчить дата видачі самого виконавчого документу.

При цьому позивач вважає, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними саме у зв`язку із тим, що стягувач не отримав своєчасно виконавчий лист хоч кілька разів звертався до суду із заявою про його видачу в межах строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тобто стягувач фактично не мав можливості пред`явити виконавчий лист до виконання.

Просила:

замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 06.05.2024 на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 752/15413/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором, а саме замінити стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Сенс банк»;

поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 06.05.2024, на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 752/15413/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором;

розглянути справу без участі представника заявника.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.10.2018 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, згідно з яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 10279,80 грн., судовий збір у розмірі 895,70 грн.

Рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось та набрало законної сили.

03.02.2020 представник АТ «Укрсоцбанк» звернулась до суду з заявою про видачу виконавчого листа.

26.04.2024 представник АТ «Сенс банк» звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа.

06.05.2024 судом виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 10279,80 грн., судовий збір у розмірі 895,70 грн. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 22.11.2021.

06.05.2024 представник АТ «Сенс банк» отримав зазначений виконавчий лист, що підтверджується розпискою на заяві від 24.04.2024.

10.09.2016 Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» прийнято рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-банк».

03.12.2019 АТ «Укрсоцбанк» припинено як юридичну особу, а АТ «Альфа-банк» стало правонаступником АТ «Укрсоцбанк», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.12.2022 АТ «Альфа-банк» змінило найменування на АТ «Сенс банк», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналогічні відомості містяться в Статуті АТ «Сенс банк».

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з частинами першою й другою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником за заявою сторони (заінтересована особа), державного або приватного виконавця.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з його вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України. У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) прав і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20), у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 756/16730/13-ц (провадження № 61-17850св23) та інших.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд вважає, що доводи заявника про те, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання відбулася заміна кредитора АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-банк», яке змінило найменування на АТ «Сенс банк» та, в свою чергу, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2018, підтверджені письмовими доказами наявними, в матеріалах справи.

Отже, АТ «Сенс банк», яке набуло право вимоги до ОСОБА_1 на підставі судового рішення та яке отримало виконавчий лист від 06.05.2024 щодо примусового виконання цього рішення, є правонаступником кредитора АТ «Укрсоцбанк».

Суд враховує, що відомості про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2018 відсутні. Тобто, АТ «Сенс банк» не набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні, оскільки воно не відкривалось.

При цьому у заяві заявлено вимогу замінити сторону саме виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 06.05.2024 на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 752/15413/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

При цьому заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок правонаступництва допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10.

За приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на те, що АТ «Сенс банк» не набув статусу стягувача у виконавчому провадженні, оскільки таке провадження не відкривалось, то відсутні підстави для задоволення вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2018 на АТ «Сенс банк».

З вимогою про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому 06.05.2024 на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 752/15413/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором, АТ «Сенс банк» не зверталось.

АТ «Сенс банк» у заяві просило також поновити строк пред`явлення виконавчого листа від 06.05.2024 до виконання, оскільки цей строк сплинув 22.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, а з вимогою про заміну сторони у виконавчому листі АТ «Сенс банк» не зверталось, то вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, виданого 06.05.2024 на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі №752/15413/16-ц, до виконання є передчасним, а тому суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги.

Враховуючи викладене, заява не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 260-261, 353-355, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Сенс банк» залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 01.06.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова