Рішення № 137027411, 02.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Справа № 924/314/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" м. Київ

до 1. Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради м. Кам`янець - Подільський Хмельницької області

2. приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича м. Київ

про стягнення 8100,00 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 24.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" до Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича про стягнення солідарно з відповідачів 8100,00 грн неправомірно списаних коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення господарського суду у справі №910/11400/24 передбачало взаємні обов`язки сторін, а саме: обов`язок позивача повернути обладнання; обов`язок відповідача здійснити оплату. На момент звернення відповідача 1 до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду, обов`язок щодо повернення обладнання виконаний не був. Однак приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №78437679 та здійснено примусове списання коштів з позивача. Зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження наказ про примусове виконання рішення суду не набрав законної сили, а строк на його оскарження не сплив. Незважаючи на це, приватний виконавець здійснив арешт рахунків та списання коштів, частину з яких було перераховано відповідачу 1, а частину залишено як винагороду. За таких обставин відповідачі фактично отримали грошові кошти в результаті одностороннього виконання рішення суду, що суперечить його змісту та порушує баланс взаємних зобов`язань сторін. Позивач вважає, що оскільки відповідач 1 не виконав свій обов`язок щодо повернення майна, передбачений рішенням суду, то у нього не виникло права вимагати примусового стягнення грошових коштів у відриві від виконання власного зобов`язання. За таких обставин відповідачі спільно набули кошти позивача без належної правової підстави, тому відповідно до ст.1212 ЦК України такі кошти підлягають поверненню позивачу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 03.04.2026 (після усунення недоліків позовної заяви) відстрочено ТОВ "Телеоптик" сплату судового збору за подання до суду позовної заяви до КНП "Дитячий медичний центр" та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича про стягнення 8100,00 грн до ухвалення судового рішення у справі №924/314/26, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/314/26 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов та наявних у них доказів до 22 квітня 2026 року включно, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзиви - до 06 травня 2026 року включно, встановлено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив до 18 травня 2026 року включно.

У письмових поясненнях по суті позовних вимог від 03.04.2026 позивач додатково вказує, що виконання рішення суду у справі №910/11400/24 від 15.01.2025 має здійснюватися у взаємному порядку. За таких обставин у відповідача 1 відсутнє право на примусове виконання рішення суду в частині стягнення коштів до виконання ним власного зобов`язання. Незважаючи на це, було ініційовано примусове виконання виключно в частині стягнення грошових коштів. Зазначає, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 78437679; накладено арешт на рахунки позивача; здійснено примусове списання коштів. При цьому встановлено, що виконання рішення суду відбулося лише в односторонньому порядку; баланс взаємних зобов`язань сторін був порушений. Таким чином, відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії здійснені за відсутності правових підстав. Оскільки відповідач 1 не виконав свій обов`язок за рішенням суду, то у нього не виникло права вимагати примусового стягнення коштів у відриві від виконання власного зобов`язання. Таким чином, отримання коштів відбулося без належної правової підстави, а відповідачі фактично набули кошти позивача у спосіб, що суперечить змісту судового рішення. Звертає увагу, що виконавче провадження не може підміняти порядок виконання судового рішення та забезпечувати вибіркове виконання лише вигідної частини такого рішення. Одностороннє виконання рішення суду суперечить його змісту та порушує принцип справедливості. За таких обставин спірні кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті.

До суду 20.04.2026 від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній вказує, що на підставі наказу від 23.06.2025 у справі № 910/11400/24 приватним виконавцем Гненним Д.А. здійснюється виконання у виконавчому провадженні № 78437679 від 23.06.2025. Вказані позивачем кошти у розмірі 8100 грн стягнуті з боржника у межах виконавчого провадження на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 або як винагорода виконавцю. Списання коштів має цілком правомірну основу - відкрите виконавче провадження № 78437679 від 23.06.2025, рішення у справі №910/11400/24, тому про повернення неправомірно списаних коштів не може йтись. Зауважує, що 20.11.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Телеоптик" надійшла скарга про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.2025 та постанови про арешт майна боржника від 23.06.2025, закриття виконавчого провадження №78437679 на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю предмета виконання та неможливістю виконання рішення суду, зобов`язання приватного виконавця внести до автоматизованої системи постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів. В наступній скарзі ТОВ "Телеоптик" просило суд визнати дії приватного виконавця незаконними, оскільки провадження відкрито без оригіналу виконавчого документа, не перевірено факт виконання рішення суду позивачем, що є обов`язковою умовою для відкриття провадження. Визнати, що позивач умисно приховав від виконавця факт невиконання рішення суду. Скасувати всі постанови приватного виконавця, винесені у виконавчому провадженні №78437679, та повернути виконавчий документ позивачу до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду в справі №910/11400/24 відповідно до статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язати приватного виконавця негайно скасувати всі арешти, накладені на рахунки та майно ТОВ "Телеоптик". Повідомити всі банки про зняття арештів. Внести відповідні записи до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 було відмовлено у задоволенні скарг боржника - ТОВ "Телеоптик" про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679. В подальшому, 15.01.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зупинення виконавчого провадження №78437679. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 було відмовлено у задоволенні заяви ТВ "Телеоптик" про зупинення виконавчого провадження №78437679. Таким чином, Господарський суд міста Києва визнав дії приватного виконавця щодо стягнення коштів законними. Відповідач 1 звертає увагу, що 24.06.2025 він звернувся до ТОВ "Телеоптик" з листом, в якому вказав, що готовий повернути ТОВ "Телеоптик" майно, отримане на виконання договору поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022 за видатковою накладною № 47 від 28.12.2022, а саме: комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-АЛЬФА". Відповіді на цей лист від боржника стягувач не отримав. Одночасно, КНП "Дитячий медичний центр" КПМР звернувся до ТОВ "Телеоптик" з вимогою повернути грошові кошти в сумі 1860000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 30928,00 грн. Не отримуючи відповіді і розуміючи, що ТОВ "Телеоптик" не планує добровільно виконувати рішення суду, 12.06.2025 відповідач 1 звернувся з заявою про примусове виконання рішення суду до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. Таким чином, у відповідача 1 наявна належна правова підстава для набуття та утримання грошових коштів позивача. Тому відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив відповідача 1 від 20.04.2026 вказує, що стягнення коштів у межах виконавчого провадження без фактичного повернення майна позивачу суперечить змісту рішення суду та призводить до його одностороннього виконання. Фактично відбулося набуття відповідачем коштів без виконання власного обов`язку, що є безпідставним. Таким чином, відповідач набув кошти без належної правової підстави, що відповідає ознакам безпідставного збагачення. Посилання відповідача на відкриття виконавчого провадження не є належною правовою підставою для утримання коштів, оскільки саме виконання рішення здійснюється з порушенням його змісту. Доводи відповідача про правомірність списання коштів виключно на підставі наявності виконавчого провадження є помилковими, оскільки виконавче провадження є процедурою реалізації рішення, а не самостійною правовою підставою; виконання рішення повинно відповідати його змісту; одностороннє виконання рішення суперечить принципу реституції. Станом на момент відкриття виконавчого провадження та списання коштів відповідачем не було виконано обов`язок щодо повернення майна позивачу. Таким чином, відсутня ключова умова для виконання рішення суду в частині стягнення коштів. Фактично при виконанні рішення суду було змінено його зміст, оскільки замість двосторонньої реституції відбулося лише стягнення коштів з позивача без повернення майна. Це, на думку позивача, є недопустимим. Позивач зазначає, що наявність спеціального способу захисту у вигляді скарги на дії виконавця не позбавляє позивача права на судовий захист шляхом подання позову про повернення безпідставно набутого майна. За таких обставин утримання відповідачем грошових коштів без виконання власного обов`язку щодо повернення майна не лише суперечить рішенню суду, а й призводить до порушення балансу прав сторін та фактичного спотворення наслідків недійсності правочину. Таким чином, кошти були списані без належної правової підстави, що є підставою для їх повернення позивачу.

Також до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому останній вказує, що на виконанні у приватного виконавця Гненного Д.А. перебуває відкрите виконавче провадження ВП №78437679 від 23.06.2025 з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу № 920/11400/24 від 23.05.2025, виданого Господарським судом міста Києва, про стягнення з ТОВ "Телеоптик" на користь КГП "Дитячий медичний центр" Кам`янець-Подільської міської ради грошових коштів в сумі 1860000,00 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 30928,00 грн. 23.06.2025 на адресу офісу приватного виконавця надійшла заява про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/11400/24, до якої долучено оригінал вказаного наказу. Перевіркою наказу, що підлягає виконанню, було встановлено його відповідність вимогам ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому приватним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/11400/24, про що винесено постанову від 23.06.2025. Відповідач 2 вказує, що 23.06.2025, у день відкриття виконавчого провадження, ним винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та постанову про накладення арешту на кошти боржника. В подальшому в процесі примусового виконання з боржника стягнуто грошові кошти у сумі 7 420,90 грн. Правомірність дій приватного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на рахунки боржника та стягнення грошових коштів з боржника підтверджена в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 у справі №910/11400/24 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 у справі №910/11400/24. Відповідач 2 звертає увагу, що згідно рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 № 910/11400/24 не вбачається умови повернення коштів відповідачем після повернення обладнання позивачем. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11400/24, яке набрало законної сили 06.05.2025, було видано наказ про зобов`язання КНП "Дитячий медичний центр" Кам`янець-Подільської міської ради повернути ТОВ "Телеоптик" майно, отримане на виконання договору поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022 за видатковою накладною № 47 від 28.12.2022, а саме: комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-АЛЬФА", оригінал якого направлено засобами поштового зв`язку, що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 № 910/11400/24 . Водночас, боржник не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою для отримання виконавчого документу, за яким стягувач набуває статусу боржника, з подальшим пред`явленням такого документу до примусового виконання в установленого законом порядку. Однак ТОВ "Телеоптик" станом на сьогоднішній день таким правом не скористався. З огляду на вказане, просить у позові відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив відповідача 2 від 21.04.2026 позивач вказує, що у даній справі предметом спору є не формальна відповідність процедурі виконавчого провадження, а правомірність результату виконання судового рішення. Звертає увагу на реалізацію лише частини рішення - стягнення коштів з позивача без повернення майна. Це, на думку позивача, призвело до одностороннього виконання рішення суду та зміни його змісту. Посилання відповідача 2 на те, що позивач мав самостійно отримати виконавчий документ і ініціювати виконання рішення щодо повернення майна, є безпідставним. Рішення суду не передбачає покладення такого обов`язку на позивача як умови для недопущення примусового стягнення коштів. Фактично внаслідок дій приватного виконавця було спотворено правові наслідки, визначені судом, що призвело до безпідставного набуття коштів відповідачем. Таким чином, доводи відповідача 2 не спростовують позовні вимоги, а підтверджують факт одностороннього виконання судового рішення та неправомірного списання коштів.

Крім того, 27.04.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні) та додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що фактичні обставини виконання судового рішення є предметом кримінального провадження. Йдеться про обставини виконання судового рішення, які безпосередньо пов`язані з предметом даного спору. Це свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у правомірності способу виконання рішення. Зокрема, перевіряється факт одностороннього виконання, що узгоджується з позицією позивача. За таких обставин покладення негативних наслідків на позивача є передчасним та таким, що не відповідає принципу справедливості. У разі ігнорування зазначених обставин існує ризик ухвалення судового рішення на підставі фактичних даних, правомірність яких є предметом кримінального розслідування.

Відповідно до ухвали суду від 04.05.2026 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" про долучення доказів від 27.04.2026 та прийнято до розгляду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 визнано недійсним договір поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на користь Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради 1 860 000,00 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 30928,00 грн. Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" майно, отримане на виконання договору поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022 за видатковою накладною №47 від 28.12.2022, а саме: комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-Альфа".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик", а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 - без змін.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11400/24.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем від 23.06.2025 відкрито виконавче провадження №78437679 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/11400/24 від 23.06.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на користь Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради грошових коштів в сумі 1 860 000,00 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 30928,00 грн. У постанові зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 189092,80 грн.

В межах виконавчого провадження №78437679 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. винесено постанову про арешт коштів боржника від 23.06.2025, згідно із якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 080 420,48 грн.

Також приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. винесено постанову про арешт майна боржника від 23.06.2025, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 2080420,48 грн.

Згідно з випискою АТ "Укрсиббанк" по особовому рахунку ТОВ "Телеоптик" за період з 23.06.2025 по 31.12.2025, 24.06.2025 здійснено списання коштів в сумі 755,12 грн в межах виконавчого провадження №78437679.

Відповідно до виписки АТ "Прокредит банк" по особовому рахунку ТОВ "Телеоптик" за період з 23.06.2025 по 31.12.2025, проведено списання коштів як стягнення за ВП №78437679 з виконання наказу №910/11400/24 від 23.06.2025, а саме: 24.06.2025 на суму 1297,78 грн, 14.11.2025 - 5368,00 грн.

ТОВ "Телеоптик" зверталося до приватного виконавця Гненного Д.А. з заявою №54/2025 від 27.06.2025, згідно з якою просив зупинити виконавче провадження до набрання рішенням законної сили, зняти арешти з рахунків та майна товариства та повернути ТОВ "Телеоптик" передчасно примусово списані кошти в сумі 755,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/11400/24 відмовлено у задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №910/11400/24. У вказаній заяві позивач вказував, що ефективне виконання рішення у цій справі, з огляду на визначену судом двосторонню реституцію, можливе лише за умови встановлення іншого порядку виконання рішення, який передбачає першочергове стягнення грошових коштів на користь позивача та наступне виконання рішення в частині повернення майна відповідачеві. Розглядаючи заяву позивача, суд зазначив, що відповідно до статті 129-1 Конституції України рішення суду у цій справі є обов`язковим до виконання. При цьому, встановлення черговості виконання сторонами зустрічних обов`язків щодо двосторонньої реституції прямо не впливає на можливість чи неможливість виконання рішення у цій справі. Так, обмеження відповідача у праві на отримання майна до виконання рішення в частині стягнення грошових коштів прямо не впливає на його обов`язок щодо виконання остаточного рішення суду, що набрало законної сили. У свою чергу, задоволення заяви позивача матиме наслідком відстрочення виконання рішення суду позивачем в частині зобов`язання повернути отримане майно на невизначений термін - до виконання рішення відповідачем, що суперечить принципу обов`язковості рішення суду. Окрім того, позивач належним чином не обґрунтував як саме зміна порядку за його заявою уможливлює виконання рішення суду. Відтак, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що запропонований стягувачем порядок виконання рішення суду не спроможний забезпечити його виконання.

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 у справі №910/11400/24 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Телеоптик" про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Телеоптик" про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №910/11400/24.

Як вбачається із змісту вказаної ухвали, 20.11.2025 від ТОВ "Телеоптик" надійшла скарга про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.2025 та постанови про арешт майна боржника від 23.06.2025, закриття виконавчого провадження №78437679 на підставі ст. 49 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з відсутністю предмета виконання та неможливістю виконання рішення суду, зобов`язання приватного виконавця внести до автоматизованої системи постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів. Щодо другої скарги, ТОВ "Телеоптик" просив суд визнати дії приватного виконавця незаконними, оскільки провадження відкрито без оригіналу виконавчого документа, не перевірено факт виконання рішення суду позивачем, що є обов`язковою умовою для відкриття провадження. Визнати, що позивач умисно приховав від виконавця факт невиконання рішення суду. Скасувати всі постанови приватного виконавця, виданих за виконавчим провадженням №78437679 та повернути виконавчий документ позивачу до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду в справі №910/11400/24 відповідно до статті 37 Закону України Про виконавче провадження. Зобов`язати приватного виконавця негайно скасувати всі арешти, накладені на рахунки та майно ТОВ "Телеоптик". Повідомити всі банки про зняття арештів. Внести відповідні записи до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Також 20.11.2025 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ "Телеоптик" надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, відповідно до якої товариство просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/11400/24. Визнати виконання рішення суду в заявлений спосіб неможливим. Встановити, що позивач своїми діями створив перешкоди для виконання рішення. Визнати відсутність предмету спору та залучити до матеріалів справи акт введення в експлуатацію № 56/2022 та інші додані до цієї заяви документи.

При розгляді скарги суд, зокрема встановив, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11400/24, яке набрало законної сили 06.05.2025, було видано наказ від 23.06.2025. Оригінал виконавчого документа було вручено представнику позивача Буряку О.Г. нарочно в приміщенні Господарського суду міста Києва 23.06.2025, що підтверджується відміткою на копії наказу, наявній в матеріалах справи. З наявної в матеріалах справи копії постанови від 23.06.2025 у виконавчому провадженні №78437679 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. було прийнято рішення про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Телеоптик" в межах суми звернення стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, в сумі 2 080 420,48 грн. Вказані дії повністю відповідають змісту ухваленого судом у справі № 910/11400/24 рішення, яким стягнуто з ТОВ "Телеоптик" грошові кошти в сумі 1 860 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 928,00 грн. Доказів вчинення стягувачем реальних перешкод виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №78437679 скаржником не надано. Також суд зазначив, що законодавством не передбачено обов`язку приватного виконавця перевіряти виконання стягувачем рішення суду в межах інших виконавчих проваджень. Відтак суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця, вчинені при винесені постанови від 23.06.2025, не можуть бути розцінені як неправомірні, та жодним чином не порушують права скаржника. Також суд не вбачав протиправної поведінки у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні скарг ТОВ "Телеоптик".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 у справі №910/11400/24 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Телеоптик" про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця, скаргу ТОВ "Телеоптик" на дії приватного виконавця Гненного Д.А. у справі №910/11400/24 залишено без розгляду

Матеріали справи містять листи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №100872/107754-33-25/20.4.1 від 16.07.2025, №162624/179944-33-25/20.4.1 від 11.11.2025, №170225/202592-33-25/20.4.1 від 25.11.2025, №37505/31790-33-26/20.4.1 від 18.03.2026, в яких повідомлено ТОВ "Телеоптик" про розгляд його скарг щодо діяльності приватного виконавця Гненного Д.А. та повідомлено про хід виконавчого провадження.

Також долучено лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, від 10.04.2026 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.04.2026, відповідно до яких на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №761/8489/26, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2026 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 щодо накладення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. арештів на рахунки та майно ТОВ "Телеоптик" у межах виконавчого провадження.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі №910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18, від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18, від 18.11.2021 у справі № 910/4650/21, від 14.06.2022 у справі №910/10680/21.

У даній справі позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідачів 8100,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вказані кошти примусово списані з рахунків позивача в ході здійснення приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду у справі №910/11400/24. Однак оскільки вказане рішення передбачало взаємні обов`язки сторін, а саме: обов`язок КНП "Дитячий медичний центр" повернути обладнання; обов`язок ТОВ "Телеоптик" здійснити оплату, і обов`язок щодо повернення обладнання виконаний не був, то відповідачі фактично отримали грошові кошти в результаті одностороннього виконання рішення суду, що суперечить його змісту та порушує баланс взаємних зобов`язань сторін. За таких обставин, на думку позивача, кошти були набуті відповідачами без належної правової підстави.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3)обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Подібні за змістом положення закріплені також у ст. 18 та ч.1 ст. 326 ГПК України, які визначають обов`язковість судових рішень.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025, визнано недійсним договір поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на користь Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради 1 860 000,00 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 30928,00 грн. Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" майно, отримане на виконання договору поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022 за видатковою накладною №47 від 28.12.2022, а саме: комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-Альфа".

На виконання вищевказаного рішення 23.06.2025 видано наказ, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №78437679, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2025.

В межах виконавчого провадження №78437679 приватним виконавцем Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника від 23.06.2025 та проведено списання коштів з рахунків боржника в загальному розмірі 7420,90 грн, про що свідчать виписки АТ "Укрсиббанк" та АТ "Прокредит банк" по особовому рахунку ТОВ "Телеоптик" за період з 23.06.2025 по 31.12.2025.

За таких обставин кошти в розмірі 7420,90 грн були списані з рахунків позивача в ході виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24. Доказів списання з рахунків позивача решти заявленої до стягнення суми - 679,91 грн (8100,00 грн - 7420,09 грн) матеріали справи не містять.

Суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 набрало законної сили 06.05.2025 (прийняття постанови суду апеляційної інстанції про залишення рішення суду без змін).

Таким чином, доводи позивача, що на момент відкриття виконавчого провадження (23.06.2025) наказ про примусове виконання рішення суду не набрав законної сили є безпідставними.

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов`язковість судового рішення. У свою чергу, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Зокрема, це випливає також із судової практики Європейського суду з прав людини (див. рішення від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії" ("Ryabykh v. Russia", заява №52854/99, п. 55), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" ("Svetlana Naumenko v. Ukraine", заява № 41984/98, п. 91) тощо).

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

З огляду на викладене, а також враховуючи, що кошти в сумі 7420,90 грн були стягнуті з позивача в межах виконавчого провадження №78437679, суд приходить до висновку, що позивач не довів відсутності правової підстави для стягнення з позивача таких коштів.

Доводи позивача, що у межах виконавчого провадження було реалізовано саме той спосіб виконання рішення, який судом визнано неприпустимим (на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 26.11.2025), не спростовують вищевикладеного висновку суду, оскільки такі доводи є власним тлумаченням позивачем змісту вказаної ухвали.

Суд зауважує, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 дійсно було стягнуто з ТОВ "Телеоптик" на користь КНП "Дитячий медичний центр" 1860000,00 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 30928,00 грн, а також зобов`язано КНП "Дитячий медичний центр" повернути ТОВ "Телеоптик" комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-Альфа".

Однак вказаним рішенням не передбачено черговості виконання сторонами зустрічних обов`язків щодо двосторонньої реституції, в тому числі і необхідності одночасного виконання таких обов`язків або першочергового виконання рішення в частині повернення майна та наступного стягнення грошових коштів.

За приписами ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За таких обставин виконання рішення суду Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 здійснюється на підставі двох різних наказів: про стягнення коштів, за яким відповідач є стягувачем, а позивач боржником, та про зобов`язання повернути майно, за яким позивач є стягувачем, а відповідач боржником.

При цьому з огляду на приписи ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" саме позивач уповноважений ініціювати початок примусового виконання рішення суду в частині зобов`язання повернути майно.

За таких обставин вчинення виконавчих дій щодо примусового списання коштів з рахунків позивача жодним чином не суперечить змісту рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24.

Також суд приймає до уваги, що дії приватного виконавця Гненного Д.А. щодо відкриття виконавчого провадження № 78437679 та накладення арешту на кошти позивача були предметом оцінки під час розгляду Господарським судом міста Києва скарг ТОВ "Телеоптик", за результатами розгляду яких постановлена ухвала від 10.12.2025 у справі №910/11400/24.

В ухвалі суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця, вчинені при винесені постанови від 23.06.2025, не можуть бути розцінені як неправомірні, та жодним чином не порушують права скаржника. Також суд не вбачав протиправної поведінки у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні скарг ТОВ "Телеоптик".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України зазначені обставини вважаються встановленими та не потребують повторного доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд відмовляє у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" до Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" Кам`янець - Подільської міської ради та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича про стягнення 8100,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, в зв`язку із відмовою у позові. Оскільки ухвалою суду від 03.04.2026 було відстрочено ТОВ "Телеоптик" сплату судового збору за подання до суду позовної заяви до КНП "Дитячий медичний центр" та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича про стягнення 8100,00 грн до ухвалення судового рішення у справі №924/314/26, то судовий збір в розмірі 2662,40 грн (за одну майнову вимогу (3328,00 грн) з врахуванням коефіцієнту 0,8) підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (м. Київ, вул.Волоська, буд. 55/57, код 32621017) в дохід Державного бюджету України (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у справі №924/314/26 за позовом ТОВ "Телеоптик", код 32621017, у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів.