Ухвала суду № 137027318, 01.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"01" червня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/438/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

та за участю:

учасники справи в засідання не з`явилися

розглянувши заяву ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" вх. №9733 від 23.04.2026 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1 кредитори:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"

Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК"

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНТАРГЕТ"

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК"

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 23.09.2025, схвалений зборами кредиторів 07.10.2025.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" (вх. № 9733 від "23" квітня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в розмірі 21 750,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства - подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було офіційно оприлюднено 25.06.2025, у зв`язку з чим 30-денний строк на подання заяв з вимогами до боржника сплив 25.07.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 23.09.2025, схвалений зборами кредиторів 07.10.2025.

Враховуючи, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, хоча і подана після закінчення встановленого строку, нормами КУПБ не передбачено повернення чи відмови у прийнятті заяв, які подані після затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника, суд дійшов висновку про необхідність прийняття заяви та призначення її до розгляду судовому засіданні.

Розгляд заяви було призначено на 01.06.2026.

Боржником подано суду заперечення на вимоги ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" (вх. №13130 від 01.06.2026).

В обґрунтування своїх заперечень боржник зазначає про те, що з 23.01.2024 він був призваний на військову службу під час мобілізації, а тому заборгованість в розмірі 32 313,00 грн за нарахованими відсотками підлягає відхиленню з огляду на вимоги пункту 14 статті 15 закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також боржник зазначає про відсутність доказів надання кредитних коштів та відсутність доказів на підтвердження підписання відповідних Договорів між боржником та первісними кредиторами у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису.

Учасники справи в засідання не з`явилися.

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

В даному випадку, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши вимоги заяви, судом було встановлено наступне.

Відповідно до укладеного Договору № 7371601 про надання споживчого кредиту від 14.12.2023 року (далі Кредитний договір) між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі Первісний Кредитор) та Боржником, Боржник отримав кредит у загальному розмірі 9000,00 гривень, терміном на 13.01.2024 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітованою АТ "А-БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,20% від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі - ІТС). Кредитний договір підписаний Боржником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Боржника з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правил кредитування (далі Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті Первісного кредитора

Боржник відповідно до умов Кредитного договору, Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 14.12.2023 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором надісланий на номер телефону Боржника (зазначений у договорі).

Таким чином матеріали справи спростовують заперечення боржника стосовно непідписання відповідних Договорів між боржником та первісними кредиторами у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 9 000,00 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору.

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1.65% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 13.01.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "А-БАНК".

Кредитні кошти були перераховані Боржнику на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "А-БАНК" (завірена копія довідки надавача платіжних послуг про переказ коштів додана до заяви).

Дані обставини також підтверджуються матеріалами справи про неплатоспроможність боржника, а саме випискою АТ "А-БАНК" по платіжній картці № НОМЕР_3 з якої підтверджується зарахування переказу на картку.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються заперечення боржника про відсутність доказів надання кредитних коштів.

Боржник не здійснював оплату процентів та не повернув тіло кредиту. Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору.

Враховуючи невиконання Боржником своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за плату відступило право вимоги до боржника ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»

Згідно договору факторингу 30.09/24-Ф від 30.09.2024 року укладеного між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор), право вимоги за Договором № 7371601 про надання споживчого кредиту від 14.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором Боржник має заборгованість перед Кредитором у розмірі 32760,00 грн, яка складається з:

- 9000,00 гривень заборгованість за кредитом;

- 23760,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору;

- 0,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору;

- заборгованість за комісією відповідно до Кредитного договору.

Також, відповідно до укладеного Договору № 4234948 про надання споживчого кредиту від 21.12.2023 року (далі Кредитний договір) між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі Первісний Кредитор) та Боржником, Боржник отримав кредит у загальному розмірі 3000,00 гривень, терміном на 15.12.2024 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітованою АТ "А-БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі - ІТС). Кредитний договір підписаний Боржником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Боржника з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правил кредитування (далі Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті Первісного кредитора

Боржник, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

Боржник відповідно до умов Кредитного договору, Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 21.12.2023 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором надісланий на номер телефону Боржника (зазначений у договорі).

Таким чином матеріали справи спростовують заперечення боржника стосовно непідписання відповідних Договорів між боржником та первісними кредиторами у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови кредитного договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3 000,00 грн. Згідно із п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. Договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "А-БАНК".

Кредитні кошти були перераховані Боржнику на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "А-БАНК" (завірена копія довідки надавача платіжних послуг про переказ коштів додано до заяви).

Дані обставини також підтверджуються матеріалами справи про неплатоспроможність боржника, а саме випискою АТ "А-БАНК" по платіжній картці № НОМЕР_3 з якої підтверджується зарахування переказу на картку.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються заперечення боржника про відсутність доказів надання кредитних коштів.

Боржник не здійснював оплату процентів та не повернув тіло кредиту. Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору.

Враховуючи невиконання Боржником своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило право вимоги до боржника ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»

Згідно договору факторингу 26/08/24 від 26.08.2024 року укладеного між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор), право вимоги за Договором № 4234948 про надання споживчого кредиту від 21.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором Боржник має заборгованість перед Кредитором у розмірі 21750,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 гривень заборгованість за кредитом;

- 18750,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору;

- 0,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору;

- заборгованість за комісією відповідно до Кредитного договору.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Боржник зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір був підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті на веб-сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет.

Згідно правових висновків викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом відповідача, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідач та позивачем не було б укладено.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище Кредитний договір з додатком (Графіком платежів) та Паспортом споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом Позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється їх воля, є доведеним факт укладення між сторонами Кредитного договору. Позичальник всі умови кредитування цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Стаття 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує надавача платіжних послуг надавати детальну інформацію про платіжну операцію та підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

Частина 4 та 5 ст.31 Закону України «Про платіжні послуги» визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції, а саме: відомості для ідентифікації операції (що є суттю довідки про переказ коштів, яку Позивач отримав від надавача платіжних послуг); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

Таким чином, довідка надавача платіжних послуг про переказ коштів є належним доказом про успішну транзакцію переказу коштів, містить усі істотні дані для ідентифікації операції: дату та час, суму, унікальний номер транзакції та реквізити отримувача.

Відповідно до п. 10 Постанови Правління НБУ № 113 від 03.11.2021 «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)», прямо передбачено можливість використання у договорах та супровідних документах номера електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (маскований номер картки).

Таким чином, маскований номер картки зазначений у довідці надавача платіжних послуг про переказ коштів містить підтвердження зарахування коштів Боржнику, співпадає з карткою Боржника зазначеною у Кредитному договорі.

Довідка надавача платіжних послуг про переказ коштів у розумінні статті 95 ЦПК України, є належним письмовим доказом, має розглядатись у сукупності з Кредитним договором, підтверджує причинно-наслідковий зв`язок переказу суми кредиту, після укладення Кредитного договору, а також:

Ініціатора переказу (платник Первісний кредитор);

Суму та валюту операції;

Реквізити картки отримувача (Боржника);

Дату, час та унікальний ідентифікатор транзакції.

Боржник, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між первісними кредиторами та Боржником було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що Боржник має заборгованість перед Кредитором - ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" в загальному розмірі 54 510,00 грн, а саме:

- за Договором № 7371601 про надання споживчого кредиту від 14.12.2023 в загальному розмірі 32760,00 грн., яка складається з 9000,00 гривень заборгованість за кредитом та 23760,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

- за Договором № 4234948 про надання споживчого кредиту від 21.12.2023 в загальному розмірі 21750,00 грн., яка складається з 3000,00 гривень заборгованість за кредитом та 18750,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

Станом на даний момент, вищезазначена заборгованість не погашена.

Невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.

Грошові вимоги не є забезпеченими.

Детальні розрахунки заборгованості додані кредитором до заяви та перевірені судом. Проценти, нараховані до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо посилання боржника на звільнення його від слати процентів, оскільки у останнього наявний статус військовослужбовця суд зазначає наступне.

Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією рф проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі №199/3051/14 викладений правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, боржник мобілізований з 23.01.2024.

Разом з тим, кредитні договори між сторонами укладені до початку проходження відповідачем військової служби.

Пунктом 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонномобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Вказане положення чітко розмежовує дві категорії осіб:

1. Військовослужбовців для яких дія норми поширюється з початку і до закінчення особливого періоду;

2. Резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, саме на час проходження військової служби.

З наданих до суду документів убачається, що боржник є військовозобов`язаним, призваним під час мобілізації.

Отже, до нього може застосовуватися лише друга частина наведеної норми - з моменту призову та виключно на період фактичного проходження військової служби.

Враховуючи вищезазначене, на момент укладення кредитних договорів боржник не мав статусу особи, яка була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації або в особливий період, а отже, не підпадав під дію пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що боржник у встановленому порядку та своєчасно повідомив кредитні установи про проходження ним військової служби та надав відповідні підтверджуючи документи. Натомість обов`язок повідомлення кредитора про настання обставин, з якими закон пов`язує надання пільг, покладається саме на позичальника.

За таких обставин нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося кредиторами відповідно до умов договорів та вимог чинного законодавства, оскільки на момент їх нарахування у кредитора були відсутні відомості та належні докази, які б підтверджували наявність у боржника права на застосування передбачених законом пільг.

Враховуючи, що заявлені ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" грошові вимоги, підтверджені належними й допустимими доказами, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та визнати заявлені кредитором грошові вимоги в розмірі 54 510,00 грн.

Крім того, кредитором, при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 5 324,8 грн.

Отже, вказані витрати кредитора також підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства - подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було офіційно оприлюднено 25.06.2025, у зв`язку з чим 30-денний строк на подання заяв з вимогами до боржника сплив 25.07.2027.

Заява ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" подана після закінчення встановленого строку, нормами КУПБ.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів. Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника. Боржник зобов`язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

Враховуючи положення ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, а також відсутність у даній справі керуючого реструктуризацією, повноваження якого були припинені судом разом із затвердженням плану реструктуризації боргів, суд зазначає, що обов`язок з ведення реєстру вимог кредиторів, а також звітування перед кредиторами стосовно виконання плану реструктуризації боргів боржника у даній справі покладено саме на боржника.

Керуючись ст. 2, 45, 47, 112, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" вх. №9733 від 23.04.2026 задовольнити.

Визнати вимоги ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 в розмірі 54 510,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог) та 5 324,8 грн судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

Зобов`язати боржника - ОСОБА_1 внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів та подати до суду такі докази (уточнений реєстр кредиторів) в строк до 15.06.2026 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 01.06.2026 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 01.06.2026.

Суддя Прохоров С.А.