Рішення № 137025492, 21.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4243/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

позивача-1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

позивача-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

позивача-3: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )

позивача-4: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 )

позивача-5: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 )

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (код ЄДРПОУ 36154654, 65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 )

про визнання недійсними рішень загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_7

від відповідача: ОСОБА_8

третя особа: не з`явився

Позивачі фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", в якій просять суд визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача, оформлені протоколом від 12.10.2022 № 130.

В обґрунтування підстав позову позивачі посилаються на обставину неповідомлення членів кооперативу, у тому числі позивачів, про скликання та проведення спірних зборів та прийняття рішень за відсутності кворуму.

Разом з позовом позивачами подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 24.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачам строк для усунення недоліків.

У встановлений господарським судом строк позивачами усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено ОСОБА_6 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначено підготовче засідання на 17.12.2025 та вирішено інші процесуальні питання.

У зв`язку із перебуванням судді Сулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 17.12.2025, не відбулося.

Ухвалою від 12.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, призначено підготовче засідання на 28.01.2026.

16.12.2025 від відповідача надійшло пояснення по суті позовних вимог.

28.01.2026 третьою особою подано пояснення по суті спору разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

В судовому засіданні 28.01.2026 задоволено клопотання третьої особи про поновлення строку на подання пояснення, поновлено строк та прийнято пояснення до розгляду; оголошено перерву до 05.02.2026.

В судовому засіданні 05.02.2026 відмовлено у прийнятті до розгляду пояснення відповідача від 16.12.2025; задоволено клопотання позивачів про витребування доказів і витребувано від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32"; з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод постановлено про проведення підготовчого провадження у розумні строки та відкладено підготовче засідання на 25.02.2026.

18.02.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.

19.02.2026 Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання вимог ухвали суду подано копію реєстраційної справи відповідача.

23.02.2026 від третьої особи надійшло заперечення на пояснення відповідача та клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 25.02.2026 не прийнято до розгляду пояснення відповідача по суті спору та заперечення третьої особи на пояснення відповідача; оголошено перерву до 05.03.2026.

04.03.2026 від третьої особи надійшли клопотання про витребування доказів та додаткові пояснення.

В судовому засіданні 05.03.2026 не прийнято до розгляду пояснення третьої особи; залишено без задоволення клопотання третьої особи про витребування доказів; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.03.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 25.03.2026, не відбулося.

Ухвалою від 30.03.2026 призначено судове засідання на 15.04.2026.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 15.04.2026 було оголошено перерву до 15 год. 30 хв. цього ж дня у зв`язку із проведенням відповідальними співробітниками суду спільно зі службою судової охорони оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового пристрою в адміністративній будівлі суду.

Однак, у зв`язку з оголошенням о 15 год. 25 хв. системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 15.04.2026 призначено судове засідання на 29.04.2026.

В судовому засіданні 29.04.2026 представник позивачів підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача надали пояснення по суті позовних вимог, зазначили про обґрунтованість заявленого позову.

В судовому засіданні в порядку абз.1 ч.1 ст.219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що скорочене рішення буде проголошено о 10 год. 30 хв. 07.05.2026.

Однак, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 07.05.2026, не відбулося.

Ухвалою від 07.05.2026 повідомлено позивачів, відповідача та третю особу, що скорочене рішення у справі буде проголошено 13.05.2026. о 09:50 год.

Разом з тим, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 13.05.2026, не відбулося.

Ухвалою від 13.05.2026 повідомлено позивачів, відповідача та третю особу, що скорочене рішення у справі буде проголошено 21.05.2026 о 10:45 год.

В судове засідання 21.05.2026 з`явились представники позивачів та відповідача.

Судом, відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" відповідно до положень статуту відповідача, у зв`язку з укладанням персональних меморандумів з подальшою оплатою паю та внесенням членських внесків.

Так, 15.07.2019 між ОСОБА_1 та відповідачем ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №254-114П, за умовами якого ОСОБА_1 повинен оплатити пай у розмірі 1088490,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання меморандуму відповідає 41865,00 доларів США. Зазначений пай підлягає поверненню у вигляді квартири АДРЕСА_7 .

15.07.2019 головою обслуговуючого кооперативу було видано ОСОБА_1 посвідчення про асоційоване членство (серія АЧ №254-114П), в якому зазначено, що ОСОБА_1 є Асоційованим членом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до персонального меморандуму №254-114П від 15.07.2019 розмір його додаткового паю складає 1088490,00 грн., який він на день отримання посвідчення сплатив у повному обсязі.

Між позивачем ОСОБА_2 та ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" 02.02.2021 було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №353-287ПП, за умовами якого ОСОБА_2 повинна оплатити пай у розмірі 987810,00 грн. Даний пай підлягає поверненню у вигляді квартири АДРЕСА_8 .

02.02.2021 головою обслуговуючого кооперативу було видано ОСОБА_2 посвідчення про асоційоване членство (серія АЧ №353-287ПП), в якому зазначено, що ОСОБА_2 є Асоційованим членом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до персонального меморандуму №353-287ПП від 02.02.2021 розмір її паю складає 987810,00 грн., який вона сплатила у повному обсязі.

26.05.2021 між ОСОБА_3 та OK "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №366, за умовами якого ОСОБА_3 повинна оплатити пай у розмірі 1615061,75 грн., що за курсом НБУ на день підписання меморандуму відповідає 58825,14 доларів США. Зазначений пай підлягає поверненню у вигляді квартири АДРЕСА_9 .

26.05.2021 головою обслуговуючого кооперативу було видано ОСОБА_3 посвідчення про асоційоване членство (серія АЧ №366), в якому зазначено, що ОСОБА_3 є Асоційованим членом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до персонального меморандуму №366 від 26.05.2021 розмір її паю складає 1615061,75 грн., який вона сплатила не у повному обсязі.

Між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем OK "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" 29.05.2018 було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №169 (нова редакція), за умовами якого ОСОБА_4 повинна оплатити пай у розмірі 1019952,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання меморандуму відповідає 39228,92 доларів США. Зазначений пай підлягає поверненню у вигляді квартири АДРЕСА_10 .

27.04.2018 головою обслуговуючого кооперативу було видано ОСОБА_4 посвідчення про асоційоване членство (серія АЧ №00169), в якому зазначено, що ОСОБА_4 є Асоційованим членом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до персонального меморандуму №169 від 29.05.2018 розмір її паю складає 1019952,00 грн., який вона сплатила не в повному обсязі.

16.12.2015 між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №60, за умовами якого ОСОБА_9 повинна оплатити пай у розмірі 1202400,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання меморандуму відповідає 51272,20 доларів США. Зазначений пай підлягає поверненню у вигляді квартири АДРЕСА_11 .

16.12.2015 головою обслуговуючого кооперативу було видано ОСОБА_5 посвідчення про асоційоване членство (серія НОМЕР_7 ), в якому зазначено, що ОСОБА_5 є Асоційованим членом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до персонального меморандуму №60 від 16.12.2015 розмір її паю складає 1202400,00 грн., який вона сплатила не в повному обсязі.

Як зазначають позивачі, 12.10.2022 відбулися загальні позачергові збори членів кооперативу, результати яких оформлені протоколом № 130.

На зборах були присутні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та запрошені: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; відсутній ОСОБА_14 , який перетнув кордон України в березні 2022 року та не повернувся до дати проведення зборів.

За інформацією з протоколу, збори вважаються правомочними, оскільки присутні 75% учасників (засновників) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" відповідно до пунктів 5.3, 5.4, 5.7, 9.13 статуту ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32".

На зборах прийняті рішення про виключення зі складу простих членів, обрання виконавчого органу та ревізора у зв`язку зі змінами складу учасників (засновників) кооперативу, звільнення та обрання голови кооперативу, внесення змін до статуту, затвердженого у новій редакції.

На переконання позивачів, вказані збори організовані та проведені з порушенням законодавства та статуту кооперативу, оскільки на дату проведення зборів діяв Закон України №2518-ІХ "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", який набув чинності 10 жовтня 2022 року, частиною 4 п.7 якого передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.

Отже, на день проведення зборів загальна кількість членів кооперативу, за твердженням позивачів, складала більше 200 осіб, в тому числі і позивачі.

Позивачі зауважують, що рішення, які приймались на зборах обслуговуючого кооперативу, стосуються виключно питань діяльності та управління діяльністю кооперативу; на збори запрошувалися та приймали в них участь тільки три члена кооперативу, а інші не були повідомлені про дату, час та місце проведення зборів, а також про порядок денний загальних зборів.

Позивачі та інші члени кооперативу не оформляли доручень щодо представництва їх інтересів на зборах кооперативу.

Наголошують, що загальні збори 12.10.2022 проведені з порушенням прав та законних інтересів всіх членів кооперативу, в тому числі заявників, без дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивачів та інших членів кооперативу про такі збори, рішення загальних зборів, оформлене протоколом №130 від 12.10.2022, прийняте загальними зборами членів кооперативу за відсутності кворуму, що є підставою для визнання таких зборів недійсними.

З урахуванням викладеного позивачі вважають, що було порушено їх права, як членів кооперативу, оскільки позбавлено можливості взяти участь у зборах, на яких прийнято важливі для кожного члена кооперативу рішення, тобто порушено передбачене статутом право на участь в управлінні кооперативом. Внаслідок проведення незаконних зборів вони були позбавлені права виконувати свої повноваження як члени кооперативу в цілому.

За наведеного позивачі просять визнати недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", формлені протоколом №130 від 12.10.2022 року.

Третя особа ОСОБА_6 у поясненні по суті спору зауважує, що станом на дату проведення зборів 12.10.2022 в кооперативі не існувало асоційованого членства. Усі особи мали статус повноправних членів з вирішальним голосом ex lege, без будь-яких додаткових рішень загальних зборів.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про кооперацію", загальні збори є правомочними за умови участі більше половини членів кооперативу. Склад членів кооперативу на 12.10.22 визначався законом, а не статутом у старій редакції. Отже, на думку третьої особи, доводи позивачів про відсутність кворуму ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зазначає, що позивачі не довели факту їх не допуску до зборів, неможливості реалізації права голосу; не обґрунтували, які саме їх права порушені.

Третя особа наголошує, що загальні збори Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", оформлені протоколом від 12.10.2022, були: скликані та проведені в умовах чинного законодавства; правомочними з огляду на зміну правового статусу членів з 10.10.2022; такими, що не порушують прав позивачів. Спірним рішенням було сформовано орган управління кооперативом, що забезпечило безперервність його діяльності.

За наведеного, третя особа просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.167 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначала господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст.63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст.94 ГК України).

Наведені норми кореспондуються із нормами ст.ст.83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про кооперацію", відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією, юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Основними правами члена кооперативу, згідно ст.12 Закону України "Про кооперацію", є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18.

Членами кооперативу, згідно ст.10 Закону України "Про кооперацію", можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону).

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.(ст.15 Закону).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

За умовами ч.1 ст.12 Закону України "Про кооперацію" та ч.1 ст.99 ГК України, одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Враховуючи норми статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про кооперацію", основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Так, відповідно до п.1.1. статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (нова редакція), затвердженого загальними зборами кооперативу (протокол №92 від 15.10.2020), Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (далі - обслуговуючий кооператив) створено фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом проектування, будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого будівництва 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями медичного та торгівельного призначення, підземним багаторівневим паркінгом, що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, Фонтанська дорога №30-32, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками), відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України №652-VIII, Постанови КМ України №440 від 13.07.2016, Закону України "Про кооперацію" №1087-ІV від 10.07.2003 та інших нормативно-правових актів.

Згідно п.2.1 статуту, згідно з Законом України "Про кооперацію", метою обслуговуючого кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів обслуговуючого кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

За умовами п.2.2 статуту, завданням та предметом діяльності обслуговуючого кооперативу є:

- підвищення життєвого рівня членів обслуговуючого кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;

- забезпечення житлом членів обслуговуючого кооперативу і членів їх сімей шляхом проектування і будівництва жилого 2-х секційного будинку підвищеної етажності з вбудовано-прибудованими торговельними приміщеннями та приміщеннями підстанції "Швидкої допомоги" і підземним паркінгом, що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, Фонтанська дорога, № 30-32;

- забезпечення реалізації прав членів обслуговуючого кооперативу на володіння та користування спільним майном;

- забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення сприяння членам обслуговуючого кооперативу в отриманні комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю обслуговуючого кооперативу;

- будівництво жилих будинків обслуговуючого кооперативу здійснюється за типовими проектами (до яких на замовлення обслуговуючого кооперативу вносяться зміни), а також за індивідуальними проектами. При цьому за проханням обслуговуючого кооперативу в проектах передбачається спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів обслуговуючого кооперативу за погодженням у встановленому порядку;

- проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів членів обслуговуючого кооперативу за цінами, нормами і в порядку, встановленими чинним законодавством;

- за рішенням загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу можуть застосовуватися поправочні коефіцієнти в розмірі до десяти процентів вартості квартир залежно від поверху, орієнтації квартир та інших місцевих умов;

- замовником по проектуванню та будівництву кооперативних жилих будинків є виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, при яких організуються житлово-будівельні кооперативи. Технічний нагляд у цих випадках здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів, передбачуваних у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва кооперативних жилих будинків;

- контроль за будівництвом жилого будинку (будинків) житлово-будівельного кооперативу здійснюється виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, підприємством, установою, організацією, при яких організовано кооператив, і правлінням кооперативу;

- у випадках, коли в будинку (будинках) житлово-будівельного кооперативу за його згодою розміщені (у вбудованих і прибудованих приміщеннях) підприємства й установи торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового обслуговування населення або обладнані приміщення громадського призначення, вартість робіт, пов`язаних з будівництвом цих приміщень, після закінчення спорудження будинку відноситься на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень. Ці підприємства й організації відповідно до договору, який укладається між ними і обслуговуючим кооперативом, беруть участь у спільних витратах кооперативу по експлуатації жилого будинку (будинків) та утриманню придомової території пропорційно площі належної їм частини будинку, а також у витратах кооперативу по капітальному ремонту будинку (будинків) пропорційно балансовій вартості зазначеної частини будинку. Оскільки кооператив є неприбутковою організацією;

- обслуговуючий кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності;

- витрати обслуговуючого кооперативу по технічному обслуговуванню водопровідних, каналізаційних, теплофікаційних та електричних мереж і обладнання в будинку (будинках) відшкодовуються кооперативу підприємствами, які одержують доходи від експлуатації цих мереж і обладнання;

- жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать обслуговуючому кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески) і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу.

Відповідно до п.4.1 статуту, органами управління обслуговуючого кооперативу є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія обслуговуючого кооперативу.

Вищим органом управління обслуговуючого кооперативу є загальні збори (п.4.2).

Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства (п.4.3).

Загальні збори правочинні, якщо на них присутні члени обслуговуючого кооперативу, які володіють у сукупності більше половиною голосів, від загальної кількості ухвальних голосів пропорційно визначеним відсоткам, який відповідає певній одиниці відсотків від загальної кількості вимірних одиниць площі об`єкту будівництва, закріпленого за засновниками кооперативу, передбаченого Законом України "Про кооперацію" (п.4.3).

Згідно п.4.4 статуту, до виключної компетенції загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; обирання голови правління; обирання голови обслуговуючого кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення голови кооперативу, правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства в кооперативі; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

За умовами п.4.11 статуту, для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління кооперативу, на загальних зборах обирається з числа його простих, асоційованих членів кооперативу, ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути прості члени кооперативу чи його спостережної ради. Кількісний склад ревізійної комісії затверджується загальними зборами. Компетенція та порядок діяльності ревізійної комісії визначається у Положенні, яке затверджується загальними зборами обслуговуючого кооперативу. При діяльності ревізора, в одній особі, положення на його дії не розповсюджується.

В розділі 5 статуту визначено порядок скликання та проведення загальних зборів, періодичність проведення зборів, порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них, перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів.

Так, чергові загальні збори членів обслуговуючого кооперативу скликаються правлінням або головою обслуговуючого кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік (п.5.1).

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени обслуговуючого кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (п.5.2).

Позачергові загальні збори членів обслуговуючого кооперативу скликаються на вимогу:

- не менше третини членів кооперативу;

- спостережної ради;

- ревізійної комісії (ревізора);

- органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є (5.3).

Позачергові загальні збори членів обслуговуючого кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів (п.5.4).

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів обслуговуючого кооперативу) проведення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу неможливе, статутом обслуговуючого кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених обслуговуючого кооперативу. Кількість членів обслуговуючого кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом обслуговуючого кооперативу (п.5.5).

Загальні збори членів обслуговуючого кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (п.5.6).

Рішення загальних зборів членів кооперативу про затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, заслуховування звітів його органів управління і органів контролю, затвердження порядку розподілу доходу кооперативу, визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, затвердження річного звіту і балансу кооперативу, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном, утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників, прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативу та виключення з кооперативу, прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосували члени кооперативу, що мають право ухвального голосу, не менш як 75 відсотків присутніх на зборах членів кооперативу (п.5.7).

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) обслуговуючого кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. Голосування по всіх питаннях діяльності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" у відповідності з Законом України "Про кооперацію" здійснюється в порядку, за яким один член кооперативу має один голос, не зважаючи на кількість проінвестованих (в повному обсязі чи частково) об`єктів інвестування (п.5.8).

Згідно п.7.1 статуту, членство у кооперативі поділяється на просте та асоційоване.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок та пай у порядку та розмірах, встановлених цим статутом та персональним меморандумом, додержуються вимог статуту та користуються правом ухвального голосу (просте членство) (п.7.2).

До моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва членами кооперативу є тільки ті особи, що зазначені в п.8.1. цього статуту, які набувають прав та обов`язків членів кооперативу з моменту прийняття ними рішення про створення кооперативу. Після вводу об`єкта будівництва в експлуатацію за заявою асоційованих членів вони приймаються до складу членів кооперативу (п.7.2.1).

Вступ до кооперативу нових членів здійснюється на підставі їхньої письмової заяви на адресу загальних зборів кооперативу. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, зобов`язана внести вступний внесок та пай у порядку та розмірах, визначених цим статутом та персональним меморандумом. Рішення про прийняття нових членів приймається загальними зборами членів кооперативу в порядку, визначеному цим статутом (п.7.22).

Згідно п.7.3 статуту, асоційованими членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16- річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок та пай у порядку та розмірах, встановлених цим статутом та персональним меморандумом, додержуються вимог статуту та користуються правом дорадчого голосу (асоційоване членство). Ст.14 Закону "Про кооперацію" передбачає, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу, зональним меморандумом, тощо.

Відповідно до п.7.3.2 статуту, асоційований член кооперативу має право: брати участь у загальних зборах членів кооперативу виключно з правом дорадчого голосу; користуватись послугами та пільгами кооперативу; відповідно до повністю та своєчасно сплаченого паю отримати у власність об`єкти нерухомості (жилої та/або нежилої), які входять до складу об`єкту будівництва; у разі виходу зі складу кооперативу одержати пай та додатковий пай або фактично сплачену їхню частину в порядку і строки, визначені цим статутом; звертатись до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі та діяльністю кооперативу; одержувати письмові відповіді на свої запити.

В розділі 8 статуту визначено, що учасниками (засновниками) обслуговуючого кооперативу є: ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 .

За змістом розділу 9 статуту, вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.

Згідно п.9.2 статуту, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

- затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін;

- утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

- заслуховування звітів органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

- затвердження порядку розподілу майна кооперативу;

- визначення розмірів вступного внеску та паїв;

- визначення та зміна розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;

- затвердження річного звіту та балансу кооперативу;

- прийняття рішень про вступ/вихід кооперативу до/з кооперативних об`єднань;

- прийняття до кооперативу нових простих та асоційованих членів та припинення їх членства у кооперативі;

- затвердження рішення голови кооперативу, голови правління, зборів правління кооперативу про прийняття нових простих та асоційованих членів та припинення їх членства;

- розгляд скарг на дії голови, ревізора та посадових осіб кооперативу;

- визначення розмірів оплати праці працівників кооперативу, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

- встановлення пільг, їх розмірів, порядку та терміну надання;

- затвердження тексту персонального меморандуму кожного члена, асоційованого члена кооперативу та змін до них;

- утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

- прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу;

- після введення в експлуатацію об`єкта будівництва - прийняття рішень щодо встановлення порядку його експлуатації, ремонту та обслуговування;

- прийняття рішення про преміювання та інші форми заохочення голови, ревізора, працівників, членів та асоційованих членів кооперативу;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу;

- прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу (п.9.3).

Рішенням загальних зборів членів кооперативу окремі повноваження загальних зборів можуть бути делеговані голові кооперативу (п.9.4).

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік (п.9.5).

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів голова загальних зборів відомляє всім членам не пізніше, ніж: за 10 (десять) днів до визначеного строку їх проведення. Повідомлення передається членам кооперативу листом рекомендованою поштою, телеграмою або телефонограмою (п.9.6).

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів голова загальних зборів інформує асоційованих членів не пізніше ніж за 10 (десять) днів до визначеного строку їх проведення. У випадку розгляду питань, визначених у пп. 9.2.1. - 9.2.8., 9.2.16. та 9.2.17. цього статуту, асоційовані члени інформуються листом, рекомендованою поштою, телеграмою або телефонограмою, а в інших випадках - шляхом розміщення відповідної письмової об`яви за адресою знаходження кооперативу на дошці оголошень (п.9.7).

Обов`язки голови загальних зборів виконує один з членів кооперативу, який обирається терміном на два роки. Член кооперативу, який одночасно є головою кооперативу, не може обиратись головою зальних зборів. (п.9.8).

Згідно п.9.10, позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; ревізора кооперативу; органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення головою кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів (п.9.11).

Загальні збори членів кооперативу правомочні розглядати питання порядку денного, якщо на них присутні більше половини його членів, що мають право ухвального голосу (п.9.12).

Рішення загальних зборів членів кооперативу про затвердження статуту кооперативу та внесення нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління, органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, заслуховування звітів його органів управління і органів контролю, затвердження порядку розподілу доходу кооперативу, визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, затвердження річного звіту і балансу кооперативу, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном, утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників, прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативу та виключення з кооперативу, прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосували члени кооперативу, що мають право ухвального голосу, не менш як 75 відсотків (п.9.13).

З інших питань рішення приймаються простою більшістю ухвальних (дорадчих) голосів членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу (п.9.14).

Члени кооперативу не мають права ухилятися від вирішення питань, передбачених цим статутом (п.9.15).

Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються шляхом відкритого голосування (п.9.16).

Згідно п.13.1 статуту, основними правами члена обслуговуючого кооперативу є: участь в господарській діяльності обслуговуючого кооперативу, а також в управлінні обслуговуючим кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами обслуговуючого кооперативу; одержання паю у разі виходу з обслуговуючого кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи обслуговуючого кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю обслуговуючого кооперативу, посадових осіб обслуговуючого кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у обслуговуючому кооперативі, діяльністю обслуговуючого кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Отже, як зазначено вище, статут обслуговуючого кооперативу (в редакції станом на дату проведення спірних загальних зборів) передбачав, що членство у кооперативі поділяється на просте та асоційоване (п.7.1).

Разом з тим, 15.08.2022 з метою захисту прав інвесторів будівництва нерухомого майна Верховна Рада України прийняла Закон України № 2518-ІХ (набрав чинності з 10.10.2022), яким статтю 14 Закону України "Про кооперацію" було доповнено частиною 3 такого змісту: "Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)".

Водночас, підпунктом 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.

Отже, в силу прямих вказівок положень частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022), не допускається існування асоційованого членства у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва), незалежно від того, угоду асоційованого членства в кооперативі було укладено між особою та відповідним кооперативом у минулому періоді чи після набрання чинності зазначеним законом.

Адже така недопустимість асоційованого членства у кооперативах певного типу (житлово-будівельних, гаражно-будівельних, дачних кооперативах) зумовлена насамперед дією імперативної норми підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022), якою первісний статус асоційованих членів зазначених кооперативів (з правом дорадчого голосу) повністю трансформовано шляхом їх автоматичного визнання повноправними членами таких кооперативів, тобто визначено їх статус рівнозначним (однаковим) із іншими членами відповідних кооперативів.

Житлово-будівельний кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі об`єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації. Житлово-будівельний кооператив є некомерційною організацією, метою якої є задоволення потреб його членів у житлі.

За класифікацією Закону України "Про кооперацію" це може бути як виробничий (кооператив безпосередньо будує житло та вільно продає його на ринку; при цьому створення виробничого кооперативу не означає, що в ньому можуть працювати лише його члени - ч.2 ст.34 Закону України "Про кооперацію" дозволяє кооперативу залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є його членами), так і споживчий (кооператив, маючи грошові внески його членів, звертається як замовник до спеціалізованої підрядної організації, яка виконує всі будівельні роботи, наслідком чого є перехід усіх збудованих квартир у власність його членів).

Так, відповідно до п.1.1. статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (нова редакція), затвердженого загальними зборами кооперативу (протокол №92 від 15.10.2020), Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (далі - обслуговуючий кооператив) створено фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом проектування, будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого будівництва 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями медичного та торгівельного призначення, підземним багаторівневим паркінгом, що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, Фонтанська дорога, №30-32, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками), відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України №652-VIII, Постанови КМ України №440 від 13.07.2016, Закону України "Про кооперацію" №1087-ІV від 10.07.2003 та інших нормативно-правових актів.

Згідно розділу 2 статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", метою обслуговуючого кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів обслуговуючого кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Завданням та предметом діяльності обслуговуючого кооперативу, крім іншого, є: забезпечення житлом членів обслуговуючого кооперативу і членів їх сімей шляхом проектування і будівництва жилого 2-х секційного будинку підвищеної етажності з вбудовано-прибудованими торговельними приміщеннями та приміщеннями підстанції "Швидкої допомоги" і підземним паркінгом, що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, Фонтанська дорога, №30-32; будівництво жилих будинків обслуговуючого кооперативу здійснюється за типовими проектами (до яких на замовлення обслуговуючого кооперативу вносяться зміни), а також за індивідуальними проектами. При цьому за проханням обслуговуючого кооперативу в проектах передбачається спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів обслуговуючого кооперативу за погодженням у встановленому порядку; проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів членів обслуговуючого кооперативу за цінами, нормами і в порядку, встановленими чинним законодавством.

Обслуговуючий кооператив має право, в тому числі, одержати в установленому порядку в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва жилого будинку (будинків) та надвірних будівель; одержати банківський кредит на будівництво жилого будинку (будинків) і надвірних будівель; укладати договори, пов`язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, їх добровільним страхуванням та утриманням прибудинкової території, а також інші договори відповідно до цілей його діяльності.

За наведеного суд констатує, що, оскільки предметом діяльності відповідача є житлове будівництво, в силу прямих вказівок положень частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" з 10.10.2022 на Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" розповсюджується встановлена законодавцем заборона наявності асоційованих членів.

Разом з тим, як встановлено судом, 12.10.2022 відбулись загальні позачергові збори членів ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", за результатами яких складено протокол №130.

Як слідує з означеного протоколу, на зборах були:

- присутні: учасники обслуговуючого кооперативу: ОСОБА_10 , ОСОБА_15 (від імені якого діяв ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності) та ОСОБА_11 (від імені якого діяв ОСОБА_16 на підставі нотаріально посвідченої довіреності);

- запрошені: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- відсутні: ОСОБА_14 , який перетнув кордон України у березні 2022 року та не повернувся до дати проведення зборів.

В протоколі визначено, що збори вважаються правомочними при вирішенні будь-яких питань порядку денного, оскільки присутні 75% учасників (засновників) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" відповідно до пунктів 5.3, 5.4, 5.7, 9.13 статуту ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32".

На вирішення загальних зборів було поставлено наступні питання порядку денного:

1. Виключення зі складу простих членів ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 .

2. Розгляд заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про їх вступ до складу простих членів ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", обрання виконавчого органу та ревізора, в зв`язку зі змінами складу учасників (засновників) кооперативу.

3. Звільнення та обрання голови кооперативу.

4. Внесення змін до статуту, затвердження нової редакції статуту ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", відповідно до Закону України "Про кооперацію" №1087-1V від 10.07.2003 та обрання відповідальних за реєстрацію в державних органах та установах змін до статуту ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32".

По першому питанню порядку денного одноголосно загальні збори постановили: відповідно до вимог пункту 7.2.3 розділу 7 статуту, враховуючи значну, в часі, затримку оплати вступного внеску та відсутності 100% оплати паю за приміщення №35, виключити ОСОБА_14 , простого члена кооперативу, зі складу учасників (засновників) простих членів кооперативу ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", без повернення йому будь-яких раніше сплачених коштів відповідно до вимог статуту та умов меморандуму. На підставі заяви ОСОБА_11 від 30.05.2022 та заяви ОСОБА_15 від 28.09.2022 про їх бажання вийти зі складу простого членства ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" - виключити ОСОБА_11 та ОСОБА_15 зі складу учасників (засновників) простих членів ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32".

По другому питанню порядку денного одноголосно постановлено: у зв`язку з виключенням зі складу учасників (засновників) простих членів ОК "Житлово- будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , прийняти до складу учасників (засновників) простих членів ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" наступних громадян: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Відповідно до Закону України "Про кооперацію", враховуючи склад простого членства кооперативу меншим 10-ти осіб, встановити, що виконавчим органом кооперативу є лише голова кооперативу. Враховуючи склад простого членства кооперативу меншим 10-ти осіб, встановити, що функції ревізійної комісії виконує ревізор. Обрати на посаду ревізора - ОСОБА_12 терміном на два роки.

По третьому питанню порядку денного ухвалили наступне рішення: беручи до уваги виключення ОСОБА_15 зі складу учасників (засновників) простих членів ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30- 32", та враховуючи його бажання, згідно заяви, звільнитися з посади голови кооперативу, звільнити з 12.10.2022 з посади голови ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" - ОСОБА_15 . В той же час, з урахуванням необхідності здійснення фінансово-господарської діяльності кооперативу та завершення будівництва будинку, обрати на посаду голови ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" - ОСОБА_6 з 13.10.2022 на п`ять років. Зобов`язати ОСОБА_15 , який 28.09.2022 був присутній на території України, передати по акту ОСОБА_6 всю фінансову, господарську, договірну, бухгалтерську, іншу документацію та всю технічну документацію, проекти, ескізи. ТУ тощо, яка зберігалася в установленому місці у генерального підрядника, з метою завершення будівництва будинку, за адресою АДРЕСА_12 . Зобов`язати ОСОБА_6 повідомити збори про перелік прийнятих документів, печатків. штампів, тощо від ОСОБА_4 .

По четвертому питанню порядку денного загальними зборами постановлено: у зв`язку з виключенням зі складу простого членства в кооперативі ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 та прийняття до складу простого членства в кооперативі ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та обрання нового голови кооперативу, надати дозвіл присутнім членам кооперативу для посвідчення протоколу №130 від 12.10.2022 року для затвердження і підписання нотаріально, нової редакції статуту кооперативу. Відповідальним за реєстрацію внесення змін до статуту ОК "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" у державного реєстратора, нотаріуса, тощо призначити ОСОБА_6 .

Отже, з викладеного вбачається, що у загальних позачергових зборах обслуговуючого кооперативу, які відбулись 12.10.2022, взяли участь лише учасники (засновники) кооперативу, які відповідно до положень статуту до 10.10.2022 мали статус простих членів кооперативу.

Доказів повідомлення інших учасників кооперативу, які до 10.10.2022 мали статус асоційованих членів, до суду не подано.

За наведеного суд погоджується з позивачами відносно того, що внаслідок неповідомлення позивачів (які до 10.10.2022 були асоційованими членами кооперативу (що підтверджено наведеними вище доказами, як то персональні меморандуми, посвідчення асоційованого члена), проте станом на дату проведення загальних зборів мали статус повноправних членів кооперативу в силу закону) про проведення цих зборів, останні були позбавлені можливості взяти в них участь та голосувати з питань порядку денного. Як наслідок, спірне рішення було ухвалено за відсутності належної кількості голосів, визначених положеннями п.9.13 статуту кооперативу.

Разом з тим, суд враховує наступне.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка порушує право.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Законодавець у частинах першій та другій статті 4 ГПК України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Так у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 судом касаційної інстанції викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективним за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене, й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76).

Суд зауважує, що рішення загальних зборів коопертиву можуть бути оскаржені в судовому порядку членом кооперативу шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту або якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого учасника. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Суд враховує, що рішення загальних зборів учасників товариства (в даному випадку кооперативу) є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Суд зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спорів щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі та їх представник як в позовній заяві, так і в судовому засіданні наголошували, що спірним рішенням було порушено їх право на участь в управлінні кооперативом.

При цьому позивачі наполягали, що спірне рішення загальних зборів має бути визнано недійсним в цілому, оскільки всі рішення, ухвалені за результатами обговорення питань порядку денного, є такими, що порушують їх права.

В контексті викладеного суд проаналізував кожне з ухвалених на загальних зборах учасників обслуговуючого кооперативу рішення, з урахуванням необхідності встановлення порушення прав позивачів, а також ефективності їх захисту за умови визнання цих рішень недійсними.

Як зазначено вище, з першого питання порядку денного було ухвалено про виключення ОСОБА_14 зі складу простих членів кооперативу з огляду на несплату останнім вступного внеску та паю, виключення ОСОБА_11 та ОСОБА_4 зі складу учасників (засновників) простих членів кооперативу за їх заявами.

Згідно п.12.6 статуту, членство в обслуговуючому кооперативі припиняється у разі:

- добровільного виходу з нього, на підставі заяви та чи/або рішення загальних зборів членів кооперативу;

- несплати будь-яких внесків у порядку, визначеному рішенням загальних зборів членів кооперативу, статутом обслуговуючого кооперативу та персональним меморандумом;

- рішенням загальних зборів про припинення членства в кооперативі та чи/або рішенням правління кооперативу, відповідно до статуту;

- смерті члена обслуговуючого кооперативу - фізичної особи;

- ліквідації члена обслуговуючого кооперативу - юридичної особи;

- припинення діяльності обслуговуючого кооперативу.

Відповідно до п.12.7 статуту, виключення з членів обслуговуючого кооперативу може бути оскаржене до суду.

З оскаржуваного рішення слідує, що ОСОБА_14 був виключений зі складу членів кооперативу саме за порушення своїх обов`язків щодо сплати вступного внеску та паю, що відповідає наведеним положенням статуту. ОСОБА_11 та ОСОБА_4 реалізували своє право та за власним бажанням вийшли зі складу членів кооперативу.

З другого питання порядку денного було ухвалено рішення щодо прийняття до складу учасників (засновників) простих членів кооперативу ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , та обрання на посаду ревізора терміном на два роки ОСОБА_12 .

Згідно п.п.12.1, 12.2, 12.4, 12.5 статуту, членами обслуговуючого кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених загальними зборами обслуговуючого кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом обслуговуючого кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до обслуговуючого кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними договорами обслуговуючого кооперативу.

В свою чергу, позивачами не доведено, яким чином рішення загальних зборів з питання виключення з членів кооперативу та прийняття нових членів безпосередньо порушують їх права і яким чином ці права будуть відновленні у разі скасування цих рішень.

При цьому суд звертає увагу, що скасування рішення в цій частині створить ситуацію юридичної невизначеності щодо статусу третіх осіб, відносно яких вони були ухвалені, та порушить права останніх.

Щодо обрання ОСОБА_12 на посаду ревізора кооперативу, то згідно п.п.10.7, 10.8 статуту, для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу загальними зборами членів кооперативу з числа членів кооперативу обирається ревізор; ревізор підзвітний загальним зборам членів кооперативу і обирається ними строком не більше ніж на п`ять років.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_12 була обрана строком на два роки, тобто термін її повноважень закінчився в жовтні 2024 року. Отже, скасування рішення в цій частині, на переконання суду, не призведе до поновлення прав позивачів, рішення в цій частині вичерпало свою дію.

З третього питання порядку денного спірним рішенням загальних зборів було звільнено за власним бажанням голову кооперативу ОСОБА_4 та обрано на посаду голови ОСОБА_6 строком на п`ять років.

Отже, звільнення попереднього голови кооперативу ОСОБА_4 відбулось за власним бажанням останнього.

Стосовно вирішення питання про обрання на посаду голови кооперативу ОСОБА_6 суд зауважує наступне.

Так, відповідно до розділу 10 статуту обслуговуючого кооперативу, виконавчим органом кооперативу є голова кооперативу. Голова кооперативу підзвітний загальним зборам членів кооперативу і несе перед ними відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Голова кооперативу обирається загальними зборами членів кооперативу на п`ять років.

З огляду на функції голови кооперативу, визначені у розділі 10 статуту, а саме: повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечення виконання рішень загальних зборів членів кооперативу; представництво кооперативу у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладення угод з іншими особами, персональних меморандумів з членами та асоційованими членами кооперативу; здійснення контролю за будівництвом об`єкту будівництва; здійснення контролю надходження від членів та асоційованих членів кооперативу вступних та цільових внесків, пайових (у тому числі, але не виключно, додаткових) внесків, тощо, учасник кооперативу має безсумнівне законне право участі в обранні голови кооперативу.

Водночас, позивачі не обґрунтували, яким чином визнання недійсним спірного рішення загальних зборів в частині обрання голови кооперативу поновить порушені, на їх думку, права, та призведе до переобрання голови кооперативу у відповідності до закону (з урахуванням ситуації, що наразі має місце).

Так, судом з матеріалів реєстраційної справи ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" встановлено, що 25.05.2025 відбулись загальні збори членів кооперативу, оформлені протоколом №01/2025 від 10.06.2025.

Збори проведені з урахуванням положень ст.14 Закону України "Про кооперацію" що стосується недопустимості наявності асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво.

У вказаних зборах взяли участь 87 осіб, які мають право голосу, в тому числі позивачі. Всього, згідно протоколу, кількість членів кооперативу складає 232 особи (згідно інформації голови кооперативу (лист від 10.05.2025 №15/1). В загальних зборах очно проголосували 82 особи, які мають посвідчення про членство; 56 осіб взяли участь у письмовому опитуванні.

За результатами обговорення питань порядку денного, крім іншого, було припинено повноваження голови кооперативу ОСОБА_6 та обрано головою кооперативу ОСОБА_18 .

Отже, повноваження ОСОБА_6 , як голови кооперативу, припинені з 25.05.2025; як станом на час звернення позивачів до суду із даним позовом, так і станом на час розгляду цієї справи головою обслуговуючого кооперативу є інша особа.

Таким чином, скасування рішення в цій частині не призведе до переобрання ОСОБА_6 як голови кооперативу, оскільки наразі членами кооперативу, в тому числі позивачами, реалізовано таке право та обрано голову кооперативу більшістю голосів членів кооперативу.

Що стосується четвертого питання порядку денного спірних зборів, то останнє стосувалось внесення змін у статут кооперативу у зв`язку зі зміною складу членів кооперативу (виключення ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 і прийняття до їх складу ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ).

Оскільки, на переконання суду, відсутні підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів що стосується безпосередньо виключення зі складу учасників та прийняття вищеозначених осіб, суд також не вбачає підстав для скасування рішення в частині затвердження редакції статуту з урахуванням наведених змін.

При цьому суд також враховує, що загальними зборами ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" від 25.05.2025 (протокол №01/2025 від 10.06.2025) затверджено нову редакцію статуту кооперативу, отже наразі редакція статуту, затвердженого спірним рішенням загальних зборів від 12.10.2022, є нечинною.

Як зазначено вище, за змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, суд зазначає, що визнання недійсним рішення загальних позачергових зборів членів ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" від 12.10.2022 не забезпечить ефективного поновлення позивачів в правах, які, на їх переконання, були порушені під час проведення загальних позачергових зборів членів ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", а саме права на управління кооперативом, оскільки наразі повноваження обраних на них ревізора та голови кооперативу є припиненими, в свою чергу, скасування рішення в частині виключення зі складу членів кооперативу та прийняття нових призведе до порушення прав останніх та юридичної невизначеності їх статусу.

Суд зауважує, що основними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Принципи справедливості та розумності вимагають від держави, зокрема суду, забезпечення розумного співвідношення та дотримання справедливого балансу інтересу у корпоративних правовідносинах між учасниками, а також між учасниками та господарським товариством.

Судом враховується, що позивачі не обґрунтували співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших членів кооперативу, а також не підтвердили те, що в ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" є будь-які інші члени, які також не погоджуються та вимагають скасування рішення загальних зборів від 12.10.2022. При цьому самі позивачі зазначають, що станом на час проведення спірних зборів загальна кількість членів кооперативу складала більше 200 осіб.

Додатково суд зауважує, що у позивачів існувала передбачена законом та статутом кооперативу можливість відновлення порушених прав та/або інтересів шляхом скликання загальних зборів членів кооперативу та ухвалення відповідних рішень з дотриманням прав всіх членів кооперативу на участь у його діяльності в якості повноправних членів, з урахуванням змін в законодавстві, що стосуються недопустимості асоційованого членства.

Однак, доказів реалізації позивачами відповідної можливості у розумні строки суду надано не було.

Лише в травні 2025 року (тобто через два з половиною роки після проведення спірних зборів) було проведено загальні збори, в яких взяли участь члени кооперативу безвідносно статусу асоційованого членства.

В свою чергу, суд враховує, що наразі права позивачів на управління кооперативом реалізовано шляхом проведення 25.05.2025 загальних зборів кооперативу з урахуванням вищеозначених змін в законодавстві, на яких, в тому числі, більшістю голосів членів обслуговуючого кооперативу ухвалено рішення про переобрання голови кооперативу, обрання складу правління та ревізійної комісії тощо.

Підсумовуючи викладене суд констатує, що посилання позивачів в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників на порушення їх корпоративних прав на участь в управлінні кооперативом свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивачів є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення їх прав та/або інтересів спірним рішенням.

Суд також зазначає, що визнання недійсним рішення загальних зборів від 12.10.2022 не є ефективним способом захисту прав позивачів, оскільки задоволення таких вимог не призведе до їх відновлення, а лише створить ситуацію юридичної невизначеності статусу третіх осіб (що були виключені зі складу та прийняті до складу членів кооперативу) та повноважень органу управління кооперативу, який діяв протягом тривалого часу та забезпечив безперервність його діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даного рішення судом були надані вичерпні відповіді на доводи учасників провадження, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" про визнання недійсними рішень загальних зборів відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивачів.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 01 червня 2026 р.