Рішення № 137024161, 26.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Справа № 904/1526/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМАЗАНОВА-63", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

Відповідача-2 ОСОБА_1 , с.Водяне, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою

Представники:

Прокурор: Тимошенко В.В., посвідчення №085159

Від Позивача: Сова Ю.В., представник, витяг

Представник відповідача-1: Тер - Товмасян Ю.Г., ордер серія АЕ № 1355094, адвокат

Представник відповідача-2: Тер - Товмасян Ю.Г., ордер серія АЕ №1482035, свідоцтво серія ДП №4102

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Криворізька центральна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі-Позивач) 01.04.2025 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМАЗАНОВА-63" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РАМАЗАНОВА-63» (код ЄДРПОУ 44738172) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388 місце розташування 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 27,9 кв.м та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, 14А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060);

скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» (код ЄДРПОУ 44738172) на об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, 14А, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2609468212060;

стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що реєстрація права власності на торговий павільйон площею 27,9 кв.м за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Космонавтів, 14 А, проведена з порушенням вимог чинного законодавства.

За подання позову прокуратура сплатила судовий збір на суму 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4092 від 05.12.2024 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

02.04.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 29.04.2025 о 11:00 год.

Разом з позовною заявою Криворізька центральна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: нежитлова будівля торгового павільйону, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Космонавтів, 14 А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2609468212060).

За подання заяви прокуратура сплатила судовий збір на суму 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4093 від 05.12.2024 року.

02.04.2025 ухвалою суд застосував заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля торгового павільйону, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Космонавтів, 14 А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2609468212060).

28.04.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "РАМАЗАНОВА-63" звернулося до суду із заявою ( арк.с. 91-92 Т.1), в якій просить суд закрити провадження у господарський справі №904/1526/25 у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

29.04.2025 через "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання (арк.с.116-117), в якому прокуратура просить суд залучити ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача.

29.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову (арк.с.120-123 Т.1), в якій прокуратура просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РАМАЗАНОВА-63» (код ЄДРПОУ 44738172), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388 місце розташування 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 27,9 кв. м та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060).

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Чеснокова Валерія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля торгового павільйону, площею 27,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2609468212060.

3. Стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної покуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір.

29.04.2025 ухвалою суд відклав підготовче судове засідання на 20.05.2025 о 11:30 год. Залучив до участі у справі Чеснокова Валерія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до участі у справі як співвідповідача. Прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову. Відмовив Відповідачу в задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

20.05.2025 ухвалою суд зупинив провадження у справі №904/1526/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №908/2388/21 та зобов`язав сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

17.12.2025 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №908/2388/21, повний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судовий рішень 12.02.2026.

17.02.2026 року ухвалою суд поновив провадження у справі №904/1526/25 та призначив розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 10.03.2026 о 10:00год.

09.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від Криворізької міської ради надійшло клопотання (арк.с. 211-212 Т.1), в якому представник просить суд про відкладення розгляду справи та надання часу для мирного врегулювання спору.

09.03.2026 через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшли пояснення (арк.с.217-218 Т.1), в яких представник Чеснокова В.А. вважає, що позовна заява є необґрунтованою, документ сформований в системі передчасною та недоведеною, будується виключно на припущеннях органу прокуратури, а відтак позов задоволенню не підлягає та просить суд врахувати зміст цих пояснень при розгляді справи по суті.

10.03.2026 року через підсистему "Електронний суд" представник Відповідача-2 подав пояснення щодо суті спору (арк.с. 224-236 Т.1).

10.03.2026 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 31.03.2026 о 10:30 год.

31.03.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 28.04.2026 о 11:30 год.

24.04.2026 року через підсистему "Електронний суд" представник Відповідача-2 та Криворізька міська рада подали заяви про затвердження мирової угоди (арк.с. 8-10 Т.2), в яких просять суд:

затвердити Мирову угоду між Криворізькою міською радою та Чесноковим Валерієм Анатолійовичем від 23.04.2026 року у справі №904/1526/25 за позовною заявою Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамазанова-63», Чеснокова Валерія Анатолійовича, про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою;

закрити провадження у справі №904/1526/25 за позовною окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамазанова-63», Чеснокова Валерія Анатолійовича, про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою.

До заяви про затвердження мирової угоди Позивач та Відповідач-2 подали Додаток №1 до Мирової угоди по справі №904/1526/25 - Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою Чесноковим Валерієм Анатолійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) для розміщення нежитлової будівлі торгового павільйону на вул. Космонавтів, буд. 14а (арк.с. 30а Т.2).

01.05.2026 року через підсистему "Електронний суд" Криворізька центральна окружна прокуратура подала заперечення проти затвердження мирової угоди (арк.с. 37-43 Т.2).

26.05.2026 ухвалою суд затвердив мирову угоду, укладену між Позивачем і Відповідачем-2.

В судовому засіданні 26.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиція Відповідача у відзиві на позов

28.04.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "РАМАЗАНОВА-63" подало відзив на позовну заяву (арк.с. 98-110 Т.1), в якому вказує про таке:

позовні вимоги Прокуратури спрямовані на зобов`язання ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» вчинити дії щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі, торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060), які може вчинити лише власник (титульний володілець) такого об`єкта нерухомості;

однак, 03.04.2025 року ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» здійснило відчуження вказаного вище об`єкта нерухомості шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі торгівельного павільйону, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т.В. Згідно вказаного договору, ТОВ «Рамазанова-63» передало, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прийняв у власність, сплативши за неї гроші, нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідно до п. 8 вказаного договору відсутність заборони відчуження (арешту), обмежень та обтяжень нежитлової будівлі торгівельного павільйону, що відчужується, нотаріусом перевірено за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (Інформаційні довідки з ДРРП від 03.04.2025 року);

таким чином, на момент відчуження ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» нежитлової будівлі торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив заборони щодо відчуження такого майна;

згідно витягу з Державного реєстру речових прав за індексним номером витягу 421005643 від 03.04.2025 року, нотаріус здійснив реєстрацію договору купівлі-продажу та реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 . Таким чином, наразі власником нежитлової будівлі торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) є фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

за усталеною судовою практикою належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва слід визначати не забудовника або осіб, що були в різні періоди часу власниками об`єкта нерухомості, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (див. постанови від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20);

таким чином, наразі позовні вимоги щодо зобов`язання особи усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 27,9 кв.м та повернення земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва: нежитлової будівлі торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060) можуть бути пред`явлені власнику такого об`єкта нерухомості - фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

також Відповідач-1 у відзиві на позов зазначив щодо добросовісності набуття ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» права власності на нерухоме майно; щодо відсутності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави для звернення з відповідною позовною заявою до ТОВ «РАМАЗАНОВА-63»; щодо начебто безпідставної реєстрації за ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» права власності на нерухоме майно; щодо передчасності звернення прокуратури з відповідною позовною заявою; щодо окремих доказів, наданих прокуратурою на підтвердження власної позиції по справі.

4. Позиція Прокурора у відповіді на відзив

01.05.2025 року через систему "Електронний суд" від Криворізька центральна окружна прокуратура надійшла відповідь на відзив (арк.с. 156-161), в якій прокуратура зазначила щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

5. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

31.08.2022 за ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» зареєстровано право власності на торговий павільйон площею 27,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, майнового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамазанова-63» від 31.08.2022 (арк.с. 22 Т.1).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вперше право приватної власності зареєстровано 06.07.2022 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.1998 зареєстрованого на товарній біржі «Очаг» (зв.арк.с. 23, арк.с. 24 Т.1).

Як зазначає прокуратура в позові, встановлені фактичні обставини викликають обґрунтований сумнів у факті укладання такого договору, оскільки первинні документи про право власності на вказане майно відсутні.

Реєстраційна справа на вказаний торгівельний павільйон та оригінал реєстраційної книги 1ВС, де міститься запис про реєстрацію права власності на спірне майно, у КП «Криворізьке РБТІ» ДОР не зберігаються.

На запит прокурора КП «Криворізьке РБТІ» ДОР надано копію сторінки №6 реєстраційної книги 1-ВС (арк.с. 23 Т.1), де містяться відомості про нібито реєстрацію права власності за ТОВ «Універсал», при цьому не зазначено відомостей про код ЄДРПОУ або місце реєстрації товариства.

Також на вказаній сторінці містяться запис про продаж спірного майна ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.1998 зареєстрованого на товарній біржі «Очаг».

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу представником відповідача був ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: « АДРЕСА_3 ». Прокуратурою встановлено, що адреса мешкання продавця вказана з помилками, справжня назва вилиці «Новоподільська» (російською «Новоподольская», а не «Новоподольная»).

Також рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.09.2019 у справі № 210/1570/19 про визнання спадщини відумерлою (житлового будинку по АДРЕСА_3 ) встановлено, що у житловому будинку АДРЕСА_3 мешкали ОСОБА_4 1926 року народження та ОСОБА_5 (арк.с. 54-55 Т.1).

Згідно з листом Криворізького відділу ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області ПМУМЮ (м. Одеса) №360/31.9-32 від 26.02.2025 відсутні актові записи, в яких батьком ОСОБА_4 1926 року народження відсутні (зв. арк.с. 55 Т.1).

Як зазначає прокуратура в позові, вказане викликає обґрунтований сумнів у існуванні представника продавця « ОСОБА_3 ».

В подальшому 31.08.2022 ОСОБА_2 передав у статутний капітал ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» спірне нерухоме майно.

Листом №12/26-19/273 від 19.08.2024 Відділ з питань архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради повідомив, що в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с. 38 Т.1).

Листом №4979/10/13-24 від 19.08.2024 (зв.арк.с. 38, арк.с. 39 Т1) Державна інспекція архітектури і містобудування України повідомила, що шляхом перевірки відомостей, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності та архівній його частині, за параметрами пошуку «замовник будівництва: ТОВ «РАМАЗАНОВА-63»; «адреса об`єкта будівництва: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 10А»; «адреса об`єкта будівництва: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 14А» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено.

Також листом №10/0.2-01-18-1069 від 21.03.2023 Виконком Саксаганської районної у місті ради повідомив, що адреса «м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 14А» не присвоювалася жодному об`єкту нерухомого майна (зв.арк.с. 39, арк.с. 40 Т.1).

Відділ №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом №90/299-25 від 21.01.2025 повідомив, що у відділу відсутні відомості про формування земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 14А (зв.арк.с. 53 Т.1).

Тож, прокуратура вважає, що об`єкт нерухомості за вказаною адресою збудовано без дозвільних документів та є самочинним будівництвом. Таким чином, встановлено самочинну забудову міста та проведення державної реєстрації права власності на підставі документів, що можуть містити неправдиві відомості.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

6.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Окремо слід вказати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа

№ 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування, а, отже, і інших органів державної влади.

При цьому, відповідно до п.п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями комунальної власності всупереч вимогам Земельного кодексу України (виділення земельної ділянки під самочинно збудоване майно) є незаконним. Перебування земельної ділянки у користуванні під розміщення самочинно збудованого майна порушує право територіальної громади на користування земельною ділянкою комунальної власності.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Елементом, який становить невід`ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також його відсутність.

Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з`ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші

природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст.ст. 3, 8).

Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється

територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Положення статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Криворізька міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Кривого Рогу, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кривого Рогу, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В 95 основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35).

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до правових висновків, зроблених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, «знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі» (пункт 84 постанови).

Таким чином, в результаті самочинного будівництва та незаконної реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 10А, порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Кривого Рогу, яка позбавлена можливості користуватись та розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою Криворізькою центральною окружною прокуратурою повідомлено Криворізьку міську раду листом №04/59-10582вих-23 від 18.10.2023, листом №59-723вих-24 від 24.01.2024, листом №59-6036вих-24 від 25.09.2024 (арк.с. 41-42, 44-45 Т.1).

На вказані листи Виконком Криворізької міської ради листом №12/18/7116 від 30.10.2023, листом №12/18/1005 від 06.02.2024, листом №12/18/4731 від 08.07.2024 (арк.с. 43, 46-47, зв.арк.с. 49, арк.с. 50 Т.1) повідомив, що він не вбачає порушень інтересів територіальної громади, не дивлячись на хаотичну самочинну забудову відповідачами міста Кривого Рогу.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Отже, керівником Криворізької центральної окружної прокуратури належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Криворізької міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

6.2. Щодо спору по суті

Предметом позову є позовні вимоги прокурора про усунення перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388 місце розташування 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 27,9 кв.м та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, 14А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060); а також скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Для вирішення спору по суті необхідно встановити наявність або відсутність факту самочинного будівництва на спірній земельній ділянці, а також чи пред`явлені позовні вимоги до належних відповідачів тощо.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами.

Зокрема, статтею 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В силу вимог частини 1 статті 3 Земельного кодексу України в спірних земельних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (частина 4 стаття 376 ЦК України) спеціальним законом є ЗК України, імперативна норма частини 2 статті 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов`язаних із встановленням суб`єктного складу осіб, зобов`язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельних ділянок, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій ЗК України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема, статті 376 цього Кодексу.

На відміну від положень частини 4 статті 376 ЦК України, які обмежують коло осіб, зобов`язаних знести об`єкт самочинного будівництва, їх забудовником (колишнім або теперішнім), норма частини 2 статті 212 Земельного кодексу України суттєво розширює суб`єктний склад зобов`язаних осіб за рахунок громадян і юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, та до яких вочевидь можна віднести осіб, які придбали об`єкт самочинного будівництва в забудовника та зареєстрували право власності на такий об`єкт.

Схожий за змістом висновок щодо пріоритетного застосування до подібних правовідносин (в частині вирішення питання обрання ефективного способу захисту прав позивача) положень частини 2 статті 212 ЗК України як спеціальної норми права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 915/1416/21.

Дослідивши матеріалами справи, суд встановив, що 03.04.2025 року ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» здійснило відчуження вказаного вище об`єкта нерухомості шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі торгівельного павільйону, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т.В. Згідно вказаного договору, ТОВ «Рамазанова-63» передало, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прийняв у власність, сплативши за неї гроші, нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с. 126-127 Т.1);

Відповідно до п.8 вказаного договору відсутність заборони відчуження (арешту), обмежень та обтяжень нежитлової будівлі торгівельного павільйону, що відчужується, нотаріусом перевірено за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (Інформаційні довідки з ДРРП від 03.04.2025 року) (арк.с. 124-125 Т.1).

Таким чином, на момент відчуження ТОВ «РАМАЗАНОВА-63» нежитлової будівлі торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив заборони щодо відчуження такого майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав за індексним номером витягу 421005643 від 03.04.2025 року, нотаріус здійснив реєстрацію договору купівлі-продажу та реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 . Таким чином, наразі власником нежитлової будівлі торгівельного павільйону літ. А, загальною площею 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) є фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

За усталеною судовою практикою належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва слід визначати не забудовника або осіб, що були в різні періоди часу власниками об`єкта нерухомості, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (див. постанови від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20).

Таким чином, наразі позовні вимоги щодо зобов`язання особи усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 27,9 кв.м та повернення земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва: нежитлової будівлі торгового павільйону, площею 27,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609468212060) можуть бути пред`явлені власнику такого об`єкта нерухомості - фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Отже, в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАМАЗАНОВА-63» суд відмовляє, оскільки на момент вирішеннія спору зазначене товариство не є останнім набувачем спірного об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво.

В частині позовних вимог до ОСОБА_1 провадження у справі підлягає закриттю через затвердження судом мирової угоди, укладеної між власником земельної ділянки - Криворізькою міською радою та Відповідачем-2.

7. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованість позовних вимог прокурора в частині позовних вимог до Відповідача-1 не доводиться матеріалами справи, тому в цій частині позову суд відмовляє. В решті позову провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із затвердженням судом мирової угоди між Позивачем і Відповідачем-2.

Судові витрати Дніпропетровської обласної прокуратури покласти на ОСОБА_1 відповідно до умов мирової угоди.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Книжна, 1 А, код ЄДРПОУ/умовний код 0290993829) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМАЗАНОВА-63" (50065, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матесевича, 32, 33, код ЄДРПОУ 44738172) залишити без задоволення.

В частині позовних вимог до ОСОБА_1 провадження у справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02.06.2026

Суддя Н.Б. Кеся