Рішення № 137018421, 19.05.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/835/26

Провадження № 2/355/955/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 лютого 2020 року у розмірі 34916, 17гривень станом на 26 лютого 2026 року .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримати банківські послуги у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Своїм підписом на Анкеті заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в тому числі правом відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації Положення Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку документи, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 30000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 сторона позивача свої зобов`язання виконала в повному обсязі надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 27 жовтня 2024 року у відповідача прострочена сплата щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 жовтня 2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Відповідач на контакти не виходить та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 26 листопада 2024 року став у формі «на вимогу».

Представник позивача від АТ «Універсал Банк» до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує просить задовольнити, у разі неявки до суду відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутністю заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 19 травня 2026 року на 11 годин 45 хвилин особисто отримавши 23 травня 2026 року поштовий конверт з ухвалою суду про відкриття провадження в якої зазначено час, дата місце розгляду справи, а також на його електронну адресу була направлена ухвала суду з прикріпленим до нього файли, однак причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено надані стороною позивача докази, а саме:

Копію паспорта відповідача ОСОБА_1 з якого слід, що він є громадянином України.(а.с.19 зворотна сторона)

З копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 10 лютого 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до сторони позивача щодо відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених в означеній анкеті-заяві умов. Відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Означена анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить підпис ОСОБА_1 (а.с.16).

Судом була досліджена копія «Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Моnоbаnк» | Universal Bank (а.с. 16 зворотна сторона а.с.18).

Згідно копії тарифів Чорної картки «Monobank» слід, що відповідачу було відомо про основні умови здійснення платежів за допомогою означеної картки, відсоткової ставки, санкції за порушення зобов`язань за кредитом тощо (а.с. 18 зворотна сторона)

Копія паспорта споживчого кредиту чорної картки monobank, з якого слід, що відповідачу відомо про умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовна річна відсоткова ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, графік повернення наданого кредиту.(а.с. 18 зворотна сторона-19)

Копія довідки про наявність рахунку від 26 лютого 2026 року клієнта ОСОБА_1 має, рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , тип рахунку: Картка Чорна, відкритого Моnоbаnк, статус картки: активна до 03/28 (а.с. 15 зворотна сторона).

Копію довідки про розмір встановленого ліміту станом на 19 січня 2026 року, з якої слід, що відповідачу ОСОБА_1 встановлено розмір кредитного ліміту через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 26 лютого 2026 року за карткою НОМЕР_3 : 10 лютого 2020 року: сума кредитного ліміту: 10000,00 гривень; 13 лютого 2020 року: 0 гривень; 26 лютого 2020 року :1500,00 гривень, 03 березня 2020 року: 0 гривень; 11 червня 2023 року 2000,00 гривень, 06 листопада 2023року 5000,00 гривень, 16 листопада 2023 року 2000,00 гривень, 18 листопада 2023 року 30000,00 гривень.(а.с. 16).

Як слід з розрахунку коштів заборгованості за договором, укладеного мiж АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 станом на 28 лютого 2026 року та з копії виписки по рахунку про рух коштів по картці (з поясненнями до виписки про рух коштів по рахунку): загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту): 34916,00 гривень, загальний залишок заборгованості за відсотками: 0,00 гривень; заборгованість за пенею: 0,00 гривень; заборгованість за порушення грошового зобов`язання: 0,00 гривень (а.с. 13-15 зворотна сторона).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За ст. 625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , уклавши договір про надання банківських послуг з позивачем, отримав кошти для свого використання, однак у призначений час їх не повернув, порушивши умови договірних зобов`язань.

Суд погоджується з тим, що сторона позивача правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 34916 гривень, відтак, позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходження:04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 лютого 2020 року у розмірі- 34916 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходження:04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21133352) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25 травня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов