Ухвала суду № 137013033, 27.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13433/26

Провадження №: 1-кс/752/4443/26

У Х В А Л А

27 травня 2026 року Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом скарги заявник зазначає, зокрема: «колишній Міністр цифрової трансформації України ОСОБА_4 , Заступник керівника Офісу Президента України - ОСОБА_5 , Голова Національного банку України ОСОБА_6 , перший заступник Голови Національного банку України - ОСОБА_7 , голова Державної служби фінансового моніторингу України - ОСОБА_8 , голова правління АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ - 23494714) - ОСОБА_9 , голова наглядової ради АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) - ОСОБА_10 , заступник голови наглядової ради АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ - 23494714) - ОСОБА_11 , колишній радник наглядової ради АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ - 23494714) - ОСОБА_12 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на встановлення неправомірного контролю над фінансовою системою банківського сектору України, забезпечення безперешкодного функціонування схем із легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, обслуговування фінансових потоків грального ринку, а також системного виведення грошових коштів за межі банківської системи України. Встановлені обставини діяльності АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) свідчать про наявність системних порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, що підтверджується застосуванням Національним банком України заходів впливу у 2022-2025 роках, зокрема штрафних санкцій у розмірі 47 702 500,00 грн, 400 000,00 грн та 4 100 000,00 грн, а також письмового застереження за неналежну організацію системи фінансового моніторингу, порушення ризик-орієнтованого підходу, неналежну перевірку клієнтів та невиконання вимог щодо моніторингу фінансових операцій. АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ - 23494714) у 2024-2025 роках забезпечував значну концентрацію операцій у сегменті грального бізнесу, зокрема у сфері еквайрингу платежів онлайн-казино, що супроводжувалося формуванням домінуючої частки ринку відповідних фінансових операцій. Одночасно встановлено наявність значного обсягу транзакцій у нелегальному сегменті грального ринку, частка якого, за наявними оцінками, становить 39-53 % загального обороту, що створює підвищені ризики використання банківської інфраструктури для операцій з ознаками легалізації доходів невстановленого походження. Концентрація фінансових потоків грального ринку в межах АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ - 23494714) супроводжується застосуванням індивідуальних тарифних умов та здійсненням операцій, що не повною мірою відображаються у стандартній тарифній політиці банку, а також недостатнім рівнем ефективності процедур онлайн-моніторингу фінансових транзакцій, що формує ризики проведення операцій з ознаками фіктивності та можливого виведення коштів за межі банківської системи України. В діях зазначених суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-5, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України».

Із вказаною заявою 10.05.2026 за вих. №10/05/2026-3-8 голова ГО «НОН-СТОП Україна» - ОСОБА_3 , з використанням технології електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з електронної адреси ГО, на офіційну електронну адресу Голосіївського УПГУНП у м. Києві, а саме: holosiivskyi_pd@kyiv.gp.ua, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Однак, відомості до ЄРДР не внесено, з огляду на зазначене скаржник просить зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Голосіївського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП Україна» ОСОБА_3 від 10.05.2026 за вих №10/5/2026-3-8 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-5, ст, 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

У судове засідання призначене скаржник не з`явився, у скарзі виклав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Представник Голосіївського УП ГУНП у м. Києвів судове засідання не з`явився.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності скаржника та представників Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.

Дослідивши матеріали скарги з додатками слідчий суддя встановив таке.

Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У заяві голови ГО «НОН-СТОП Україна» ОСОБА_3 , про вчинення кримінальних правопорушень не наведено будь-яких даних, які б вказували на факти вчинення кримінального правопорушення, а також підтверджували викладені у заяві обставини. Наведене не дозволяє слідчому судді перевірити її обґрунтованість на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь. Самих посилань заявника на наявність в діях невизначеного кола осіб протиправного умислу на вчинення ряду кримінальних правопорушень є недостатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні суб`єкту звернення, а також потребує більш переконливих тверджень, що підтверджуються конкретними письмовими матеріалами.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Тобто, кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями (матеріалами), інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.

Вказана позиція слідчого судді кореспондує висновку зробленому у постанові ВП ВС від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність обставин та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України, відсутні, а тому в задоволенні вимог скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1