Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 209/9894/25
Провадження № 2/209/667/26
РІШЕННЯ
Іменем України
01 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 09 грудня 2025 року надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станом на 08.12.2025 року в розмірі 90179,23 гривень, з яких: 72533,691 грн. - заборгованість за кредитом; 17645,54 грн. - заборгованість по відсоткам, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422,40 грн.. В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 25.10.2022 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.1.3 Умов та Правил клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Однак відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 08.12.2025 має заборгованість у розмірі 90179,23 грн., яка складається з: 72533,69 грн. заборгованість за кредитом; 17645,54 грн. заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. штрафи., яку позивача просить стягнути з відповідача.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 51).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
09 грудня 2025 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
05 лютого 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 52).
06 лютого 2026 року ухвалою судді вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та роз`яснено позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с. 53).
Ухвалою судді від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 61).
Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представником відповідача Дубовою О.А. через підсистему «Електронний суд» 28.04.2026 року за вх. 9485 подано заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, просила врахувати визнання відповідачем ОСОБА_1 суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 72533,69 грн. і не заперечує проти її стягнення. Щодо суми заборгованості по відсоткам, нарахованих на прострочену заборгованість, просить зменшити їх розмір з 14807,78 грн. до 7403,89 грн., оскільки вони нараховані на суму загальної заборгованості із процентної ставки у розмірі 6,8%, замість процентної ставки в розмірі 3,4% на місяць, як міра відповідальності за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Крім того просить прийняти до уваги, що відповідач самостійно виховує та утримує дитину з інвалідністю сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має діагноз: Афакія, опероване відшарування сітківки лівого ока Н 27.0, Н 33 Ускладнення: Сенсорна розбіжна косоокість лівого ока Супутні: Ретенопатія недоношених, рубцева фаза обох очей, міопія високого ступеню, складний міопічний астигматизм правого ока, авітрія лівого ока. ОСОБА_1 перебуває у тяжкому матеріальному становищі, кредитні кошти витрачалися саме для лікування та утримання дитини (а.с.70-71).
Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представником відповідача Дубовою О.А. 01.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 12704 скеровано заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника. Просить зменшити розмір відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість з 14807,78 грн. до 7403,89 грн..(а.с.81-82).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та 25.10.2022 року підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» в якому зазначено щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком в АТ «А-банк» банк вирішує на власний розсуд. Також положеннями заяви визначено, що ОСОБА_1 погодилась, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості становлять договір про надання банківських послуг умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , її контактну інформацію, проте не містить даних про умови кредитування, у ній відсутні відмітки про те, яку картку відповідач просив видати, встановлення процентної ставки, тощо.
Також 25.10.2022 року ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка», підписавши такий електронним підписом, в якому зазначено про встановлення кредитного ліміту до 200000,00 грн, процентна ставка 44,80% річних, строк кредиту - 240 місяців з правом автоматичного продовження.
ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до листопада 2028 року.
Також позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщених на сайті АТ «Акцент-Банк» і Тарифи по картці «Зелена», з яких вбачається, що вони не підписані відповідачем.
З довідки за картами вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до листопада 2028 року.
З довідки за лімітами вбачається, що в період з 25.10.2022 року по 08.12.2025 року встановлювався та як збільшувався так і зменшувався ліміт на рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором від 25.10.2022 року та, станом на 23.10.2024 року, такий становив 75000,00 грн..
З виписки по картці вбачається, що ОСОБА_1 в період з 25.10.2022 року по 08.12.2025 року активно користувалась карткою та сума витрат за вказаний період становила 255793,79 гривень а сума зарахувань 209020,00 грн..
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором без номеру № від 25.10.2022 року, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 08.12.2025 року має заборгованість 90179,23 грн., яка складається з наступного: - 72533,69 грн. - заборгованість за кредитом; - 17645,54 грн. - заборгованість по відсотках.
Дослідивши дані докази суд звертає увагу на те, що Витяг із Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» визначають, у тому числі: права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок встановлення кредитного ліміту, порядок та умови користування карткою та здійснення платежів, тощо. У Тарифах по картці «Зелена» встановлений розмір комісії за здійснення банківських операцій, процентної ставки, розмір та порядок нарахування пені.
В анкеті-заяві від 25.10.2022 року, яка підписана сторонами, інформація про процентну ставку відсутня. Також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсоткам.
АТ «А-Банк», обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором від 25.10.2022 року, посилався на виписку по картці, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який є невід`ємною частиною договору, а також на Паспорт споживчого кредиту та Тарифи по картці «Зелена».
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами по картці «Зелена» відповідач ознайомився та погодився підписуючи заяву-анкету про приєднання до них, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та щодо сплати процентів, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
У наданій анкеті-заяві від 25.10.2022 року не вказано, яку саме послугу та на яких умовах відповідач бажає отримати.
При цьому, надана позивачем роздруківка із сайту банку не може бути визнана належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Отже, правовий аналіз умов договору сторін та зміст зазначених правових норм не дає підстав для висновку про застосування до спірних правовідносин частини першої статті 634 ЦК України (договір приєднання), оскільки при укладенні договору з ОСОБА_1 банк не повідомив споживача про умови кредитування, зокрема, щодо розміру і порядку нарахування процентів за користування кредитом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, Тарифи, відсутність у підписаній відповідачем анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», який міститься в матеріалах даної справи, а також Тарифи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.10.2022 року шляхом підписання заяви-анкети.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц (провадження №14-131цс19).
Крім того, не є належним доказом на підтвердження вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, оскільки у анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 31.10.2019 року відсутнє посилання на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
Отже, ознайомлення відповідача з Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта «Зелена» та його підписання відповідачем, не дає підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки він не є документом, який складає договір про надання банківських послуг, а тому не можна вважати, що у ньому відбулася фіксація волі сторін договору. Суд вважає таке виконанням переддоговірного зобов`язання банком, що визначене в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, слід враховувати, що поняття «форма правочину» та «спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації» не є тотожними поняттями.
До таких висновків також дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по відсоткам в розмірі 17645,54 грн., оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.
У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості з відповідача станом на 08.12.2025 року у розмірі 17645,54 грн. заборгованості по відсоткам слід відмовити.
Щодо вимог Банку про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 72533,69 грн., суд зазначає наступне.
Позивачем було надано розрахунок заборгованості, виписку по картковому рахунку та довідки за картками та встановленими по ним лімітами.
Відтак, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо сплати тіла кредиту. Тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 72533,69 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1948,40 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (72533,69х2422,40:90179,23=1948,40).
На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 183, 223, 247 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2022 року, станом на 08.12.2025 року у розмірі 72533 (сімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1948 (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) гривень 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 01 червня 2026 року.
Суддя Я.О.Юрченко
Судове рішення № 137011661, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 209/9894/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: