Постанова № 13701038, 26.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

26.01.11 Справа № 5/10

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача-1) зявився,

позивача зявився,

відповідача-2 зявився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит», м.Новий Розділ Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року, суддя Петрик І.Й., у справі № 5/10

за позовом: ОСОБА_2, м.Новий Розділ Львівської області

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит», м.Новий Розділ Львівської області

2.ОСОБА_3 м.Новий Розділ Львівської області

про стягнення вартості частини майна товариства у зв»язку з виходом учасника,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит»вартості частини майна товариства, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі в сумі 15104,99 грн. з врахуванням трьох процентів річних та інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну виплату.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується належність позивачу частки в статутному капіталі товариства, розмір якої визначено виходячи із звіту про оцінку майна, проведену оцінювачем в 2008 році з врахуванням дійсної ринкової вартості майна товариства станом на січень 2007 року. Доказів виплати її у встановленому діючим законодавством порядку відповідач не подав, а тому вимоги про її виплату є підставними з врахуванням сплатити інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних за несвоєчасну виплату частки позивачу.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-1) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, в звязку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем не подано доказів в підтвердження належності до виплати йому спірної суми, оскільки на момент виходу з числа учасників товариства у позивача перебувало майно, яке знаходиться на балансі товариства та не повернуто позивачем товариству.

Скаржник вважає безпідставним визначення частки позивача на підставі оцінки спеціаліста частини майна товариства станом на 30.09.2008 року, оскільки такий зроблений без врахування експертної вартості майна, що знаходиться у позивача та експертної вартості викраденого автомобіля, а тому не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», Закону України «Про господарські товариства»та фінансовим звітам товариства.

Скаржник покликається на встановлений діючим законодавством порядок розрахунку вартості частки учасника товариства, яка підлягає виплаті при виході учасника із товариства та зазначає, що станом на 31.12.2008 року чисті активи у товариства були відсутні, що свідчить про неможливість виплати позивачу частини майна товариства, а з врахуванням вищевказаного майна чисті активи товариства становлять -2469,61 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що розмір частки, яка підлягає виплаті при його виході з числа учасників, здійснено, виходячи з дійсної ринкової вартості майна товариства, оскільки саме такий порядок розрахунку передбачено п.3.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року. Позивач також зазначає, що при здійсненні такого розрахунку ним не враховувалася вартість викраденого автомобіля та враховано вартість майна, яке знаходиться в користуванні у позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту ТзОВ «АФ «СКІФ-Аудит», затвердженого зборами засновників товариства 21.02.2000 року (протокол №1), державну реєстрацію якого проведено 29.02.2000 року, а також установчої угоди про створення та діяльність товариства від 23.02.2000 року ОСОБА_2 є засновником товариства і розмір належної йому частки в статутному фонді становить 50 відсотків (а.с.9-20). Жодних доказів щодо зміни частки позивача в статутному фонді товариства сторонами не представлено, а судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів засновників ТзОВ „АФ «СКІФ-Аудит " від 21.07.2008 р., оформленого протоколом №3, розглянуто заяву ОСОБА_2 від 14.05.2008 року про вихід з учасників товариства та вирішено її задоволити.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 № 1576-(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства, а згідно 54 вказаного закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому, виплата повинна здійснюватися після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При визначенні способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства. Оскільки в статуті товариства ці питання неврегульовані, тому судом застосовуються вимоги норм діючого законодавства на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Оскільки для визначення вартості частини майна ТзОВ "АФ «СКІФ-Аудит", що належить до сплати позивачу в звязку з його виходом із числа учасників товариства, потрібні спеціальні знання, судом призначалася судова економічна експертиза згідно ухвали від 13.10.2010 року. Проте, експертне дослідження не було проведено в зв»язку з тим, що сторонами не виконано вимоги клопотання про представлення додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновків, що підтверджується повідомленням №3568 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість дачі висновку по даній справі.

В судовому засіданні сторонами підтверджено факт неподачі необхідних для здійснення експертизи документів з обґрунтування причини відсутністю коштів на проведення експертизи та початком проведення ліквідації товариства, а тому апеляційний суд вважає за необхідне вирішити спір по суті, здійснивши розрахунок належної до виплати позивачу частки у відповідності до вимог діючого законодавства за наявними в матеріалах справи документами.

З вищевказаних підстав апеляційний суд розціює повідомленням №3568 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість дачі висновку по даній справі як з поважних причин, і приймає рішення за наявними в справі доказами.

Згідно даних фінансового звіту станом на 31.05.2008 року вбачається, що грошова частка товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 на дату його виходу з товариства 14.05.2008 року за мінусом вартості майна, яке перебуває в користуванні у позивача, становить 2035,16 грн. за умови, що йому належить 50% частки у статутному капіталі товариства. Частина прибутку, яка б належала ОСОБА_2 на дату його виходу з товариства відповідно до звіту про фінансові результати не нараховується, оскільки в результаті своєї господарської діяльності товариством отримано збиток (а.с.118).

Наявний в матеріалах справи звіт про оцінку майна, проведену оцінювачем в 2008 році від 2008 року (а.с. 21-48), здійснений на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 17.09.2008 року в іншій справі за номером №2/334, не може бути підставою для визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки предметом дослідження цієї оцінки була ринкова вартість майна товариства, тобто предметом дослідження була ринкова вартість майна з використанням спеціальних знань в галузі оцінювача з оцінки об»єктів у матеріальній формі (сертифікат №4620/06 від 20.02.2006 року суб»єкта оціночної діяльності, а.с.45), а виходячи із предмета спору для дослідження спірного питання відповідь може надати спеціаліст в галузі економічних(бухгалтерських) знань, що і стало підставою її призначення в апеляційному провадженні.

З аналізу наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що вартість належної до виплати позивачу частини майна ТзОВ "АФ «СКІФ-Аудит" станом на 14.05.2008 року становила 2035,16 грн., оскільки така сума відповідає його частці в розмірі 50% статутного фонду ТзОВ "АФ «СКІФ-Аудит". При цьому, при визначенні дати, станом на яку обчислювалась вартість чистих активів враховано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Інших доказів в спростування вказаної суми чи доказів в підтвердження іншої належної до виплати позивачу суми сторонами не представлено, а судом не встановлено.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АФ «СКІФ-Аудит" 2035,16 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці позивача у статутному фонді в розмірі 50% слід залишити без змін, оскільки вартість частки позивача в такому розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому відповідач зобов»язаний здійснити її виплату згідно вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства».

Аналогічний висновок стосується і стягнення нарахувань згідно ст.625 ЦК України, які слід обчислювати на вищевказану суму в розмірі 2035,16 грн., тобто стягненню підтягають інфляційні втрати в розмірі 211,63 грн. та 451,60 грн. три відсотки річних. При цьому, суд виходить з того, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат в розмірі 1263,28 грн. та три відсотки річних в розмірі 403,16 грн. розраховані позивачем за період з червня 2009 року, тобто, коли настав час виплати частки позивачу, по січень 2010 року на суму в розмірі 13438,55 грн., тобто на частку, заявлену до виплати позивачу згідно уточнень до позовних вимог від 26.05.2010 року (а.с.126-128). Таким чином, задоволений апеляційним судом розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних розраховано за цей же період, виходячи із вартості задоволеної до стягнення частки в розмірі 2035,16 грн..

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит» решти суми в розмірі 12406,6 грн., то в їх задоволенні слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині з тих підстав, що він вирахуваний судом з дійсної ринкової вартості майна товариства.

Крім цього, у спорі про виплату вартості частини майна товариства учасниками судового процесу повинно бути господарське товариство та учасник, право якого порушено, а тому в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виплату частини вартості майна товариства слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду і в цій частині.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача-1 частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача-1 на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати в розмірі 269,84 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року в справі за номером 5/10 - частково скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит»частково задоволити.

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит»(81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Довбуша,50, р/р 26005301470447 у Промінвестбанку м.Миколаїв, МФО 325451, код ЄДРПОУ 30741955) на користь ОСОБА_2 (81652, АДРЕСА_1) 2035,16 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному фонді в розмірі 50%, інфляційні втрати в розмірі 211,63 грн., 451,60 грн. три відсотки річних, 269,84 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «СКІФ-Аудит» - 12406,6 грн. відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виплату вартості частини майна - відмовити.

Наказ видати місцевому суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко