Постанова № 13701011, 18.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.01.11 Справа № 8/72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівДавид Л.Л.

Якімець Г.Г

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р.

у справі № 8/72

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Львів», м.Львів

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

про стягнення 83107,50 грн.

За участі представників сторін:

позивача: Сенів В.О.

відповідача: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2010р. у справі № 8/72 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Львів», м.Львів, та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікацій код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Львів», вул. Кавалерідзе, 8/72, м.Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 35227229) - 83107,50 грн. заборгованості, 831,08 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.181, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.207, 530, 629 Цивільного кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (із внесеними змінами і доповненнями), Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. № 17 (із внесеними змінами і доповненнями).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що договір поставки № 22-04/01-2010 від 04.01.2010р.та накладні по даному договору не були підписані особисто відповідачем, а підписані з боку відповідача за допомогою факсиміле, а відтак, не є доказами його волевиявлення на їх підписання, товар підприємцем не отримувався; про наявність договору поставки № 22-04/01-2010 від 04.01.2010р. та накладних по даному договору відповідач дізнався лише під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 8/72 до вирішення по суті Господарським судом Львівської області повязаної справи № 17/134(10) за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТзОВ «Група Юг Львів»про визнання недійсним Договору поставки № 22-04/01-2010 від 04.01.2010р. Вказане клопотання відхиляється судом, оскільки апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його прийняття і невирішення справи № 17/134(10) не перешкоджає розгляду справи № 8/72.

Представник відповідач в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010р. між сторонами укладено договір поставки № 22-04/01-2010, згідно з п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у строки, вказані в даному договорі другій стороні - покупцеві (відповідачу) товар, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1 Договору асортимент, ціна товару та його загальна кількість погоджуються сторонами та вказуються у видатково-прибуткових накладних, які маючи силу специфікації, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що товар поставляється окремими партіями згідно замовлення покупця. Конкретна кількість товару, що постачається в кожній окремій партії, його асортимент та загальна вартість вказується у видатково-прибутковій накладній і уточнюється в момент замовлення покупцем товарів у постачальника.

Покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 14 банківських днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі (п.8.1, п.8.2 Договору).

На підставі накладних: № 080627 від 08.06.2010р. на суму 27731,50 грн., № 050110-22 від 05.01.2010р. на суму 55376 грн. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 83107,50 грн. Накладні підписані з боку відповідача факсиміле та скріплені печатками сторін.

Відповідач заперечує дійсність договору поставки № 22-04/01-2010 від 04.01.2010р. та накладних № 080627 від 08.06.2010р. на суму 27731,50 грн., № 050110-22 від 05.01.2010р. на суму 55376 грн., оскільки вказані документи підписані за допомогою факсиміле, а тому не є доказами його волевиявлення.

Вказані доводи відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В силу пунктів 2.4 та 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (із внесеними змінами і доповненнями) - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

З наведеного вбачається, що підписання первинних документів для надання їм юридичної сили та доказовості може вчинятися, як особисто, так і з застосуванням факсиміле, штампу, символу тощо.

Відповідно до п.3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. № 17 (із внесеними змінами і доповненнями) - відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на усіх первинних документах проставлені печатки відповідача (договір, накладні). При цьому, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги той факт, що відповідач не посилається на незаконне використання печатки, наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, факт втрати печатки чи вибуття печатки з його володіння. З відповідними заявами до правоохоронних органів відповідач не звертався.

А відтак, факт поставки та отримання товару за укладеним між сторонами договором поставки відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не подано.

Вартість отриманого товару відповідачем не сплачено. Відтак, позивач направив відповідачу вимогу від 03.11.2010р. про сплату боргу в сумі 83107,50грн. Факт направлення вимоги ФОП ОСОБА_2 підтверджується фіскальними чеками від 09.11.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази сплати суми заборгованості у визначені строки. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 83107,50 грн. є підставними та обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2010р. у справі № 8/72 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяДавид Л.Л.

СуддяЯкімець Г.Г.