Постанова № 13701010, 01.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

01.02.11                                                                                           Справа № 20/108

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтогазмеханізація», м.Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2010р.

у справі № 20/108

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22, м.Івано-Франківськ

до відповідача Приватного підприємства «Нафтогазмеханізація»,м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості

За участю представників:

позивача: Микласевич О.М.

відповідача: Терефенко Р.М., Терефенко Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2010р. у справі № 20/108 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22, м.Івано-Франківськ, до відповідача Приватного підприємства «Нафтогазмеханізація», м.Івано-Франківськ, про стягнення 308379,15 грн. основного боргу за несплату виконаних підрядних робіт, 4779,81 грн. трьох відсотків річних, 14185,44грн. інфляційних втрат та стягнуто з Приватного підприємства «Нафтогазмеханізація»(76000, м.Івано-Франківськ, вул.Паркова, 18а/24, р/р 26004034675600 в АКІБ «Укрсиббанк»Івано-Франківська філія, МФО 351051, ЗКПО 33859747) на користь Управління механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд», (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Героїв УПА, 5, р/р 2600130136249 в ВАТ АК «Актив банк»м.Івано-Франківська, МФО 300852, ЗКПО 04115612) 308379,15 грн. основного боргу, 4779,81 грн. річних, 14185,44 грн. інфляційних, 3121,50 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15400 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.204, 251, 252, 253, 509, 526, 527, 599, 601, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України та ст.ст.202, 203 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з мотивів у ній наведених.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, між Публічним акціонерним товариством «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22 та Приватним підприємством «Нафтогазмеханізація»укладено Договір субпідряду на виконання робіт по будівництву берегоукріплення правого берега р.Пістинька в с.Шешори Косівського району Національно-природний парк «Гуцульщина»№ 7с від 01.10.2009р.

Підставою для укладення даного Договору субпідряду є проведення протипаводкових заходів за рекомендацією замовника (п.2.1 Договору). Замовником є Івано-Франківське виробниче управління по меліорації і водному господарству (розділ 1 Договору № 7с від 01.10.2009р.)

Договірна ціна до Договору встановлюється твердою і складає 772341,60 грн., виходячи з проекту. Договірна ціна формується на основі локальних кошторисів по об"єкту (п.3.1 Договору).

Згідно з п.2.2 Договору, субпідрядник в межах договірної ціни виконує власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки об"єкт в експлуатацію замовнику, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об"єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що генпідрядник/ відповідач забезпечує фінансування будівництва об"єкту у відповідності з календарним планом будівництва і графіком виконання робіт на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) завізованих замовником , довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Оплата виконаних робіт субпідряднику позивачу здійснюється тільки після надходження коштів від замовника на розрахунковий рахунок генпідрядника за роботи виконані субпідрядником на протязі 15 днів.

Субпідрядником (позивачем) виконано, а генпідрядником (відповідачем) прийнято роботи, обумовлені Договором. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) за листопад - грудень 2009р. на загальну суму 733900,65 грн. (а.с.22-32). Однак, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за Договором субпідряду №7с від 01.10.2009р., призвело до виникнення заборгованості в сумі 308379,15 грн. Відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 464147,85 грн., що підтверджено довідкою № 01/671 від 01.12.2010р. та виписками по особовим рахункам від 16.11.2009р., 22.10.2009р., 21.10.2009р., 02.10.2009р. Крім того, відповідач не оспорює факт наявності у нього заборгованості за виконані підрядні роботи за Договором 7с від 01.10.2009р., перед позивачем, у сумі 308379,15 грн., як і не оспорює отримання ним коштів від замовника.

Договір субпідряду на виконання робіт по будівництву берегоукріплення правого берега р.Пістинька в с.Шешори Косівського району, Національно-природний парк "Гуцульщина" № 7с від 01.10.2009р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на наведену норму, не приймаються до уваги доводи апелянта про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, яке полягає у не надісланні відповідачу претензії.

Відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази сплати суми заборгованості у визначені строки.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з договору та закону, в строк, відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 308379,15грн. заборгованості за виконані підрядні роботи є підставною та обґрунтованою і правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4779,81грн. трьох відсотків річних та 14185,44грн. інфляційних втрат, вимога про стягнення яких правомірно задоволена судом першої інстанції в повному обсязі.

Твердження відповідача, що заборгованість в сумі 308379,15грн. за Договором субпідряду № 7с від 01.10.2009р. відсутня, оскільки вона зарахована в рахунок часткової оплати за виконані роботи по Договору №391/2009-КДВ від 30.11.2009р., а зобов"язання по Договору субпідряду №7с від 01.10.2009р. в сумі 308379,15грн. є припиненими, місцевим господарським судом правомірно визнано такими, що суперечать обставинам справи, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.601 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з ст.ст.202, 203 ГК України зобов"язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов"язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов:

- зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь одночасно у двох зобов"язаннях і при цьому кредитор за одним зобов"язанням є боржником в іншому;

- однорідність вимог, яка виявляється у природі зобов"язань;

- дозрілість вимог, тобто строк виконання зобов"язання вже настав або був визначений моментом запитання;

- якісність вимог припускає, що між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов"язання, його змісту, умов виконання і т.д.

Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. Проте, в такому випадку відповідна заява обов"язково повинна мати письмову форму, адресуватись позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватись господарському суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача із заявою про припинення зобов"язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 75 від 15.11.2010р., в якій просив зарахувати його заборгованість в сумі 308379,15 грн. за договором субпідряду 7а від 01.10.2009р. в рахунок погашення боргу позивача за Договором № 391/2009-КДВ від 30.11.2009р. Листом № 85 від 08.12.2010р., адресованим Господарському суду Львівської області, відповідач уточнив, що в заяві про припинення зобов"язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог допущено описку в нумерації договору субпідряду –замість договору 7с від 01.10.2009р. зазначено договір 7а від 01.10.2009р.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем - ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»та відповідачем - ПП «Нафтогазмеханізація»було укладено Договір № 391/2009- КДВ від 30.11.2009р. на будівництво водопровідних мереж у с.Майковичі, Керницької сільської ради, Городоцького району, Львівської області, за яким підрядник-позивач доручив субпідряднику-відповідачу виконати на свій ризик відповідно до умов договору роботи з будівництва водопровідних мереж. Позивач у справі не визнав перед відповідачем заборгованості за Договором № 391/2009-КДВ. Більше того, як стверджує відповідач та доведено матеріалами справи, Господарським судом Львівської області порушено провадження в справі за позовом ПП «Нафтогазмеханізація»до відповідача ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»про стягнення заборгованості за виконані роботи (Договір № 391/2009-КДВ від 30.11.2009р.) та про зарахування зустрічних вимог.

З огляду на пункти 33, 34 Договору 391/2009 - КДВ розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі щомісячного виконання робіт по формі КБ-3; 2в. Субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання Підряднику до 25 числа звітного місяця, а за грудень місяць поточного року до 23 числа. Підрядник зобов"язаний підписати подані Субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обгрунтувати причини відмови їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 14 днів з дня підписання документів Підрядником, але не раніше поступлення коштів від Львівського облводгоспу. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної робочої комісії з прийняття об"єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

В підтвердження факту перерахування коштів Львівським облводгоспом відповідачем подано довідку № 04/3084 від 05.11.2010р. Проте, такий документ не відповідає вимогам щодо його належності та достатності, як доказу, оскільки містить формулювання загального змісту, без будь-якої конкретизації моменту перерахування коштів замовником, зобов"язання за яким перераховано кошти, посилання на документи, які засвідчують перерахування коштів .

Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, відповідно до статей 251, 252, 253 Цивільного кодексу України та умов п.34 Договору № 391/2009-КДВ від 30.11.2009р., строк виконання позивачем відповідного зобов'язання визначений пунктом 34 Договору, а не з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача відносного того, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі відповідних актів, оскільки факт їх підписання не змінює строку, встановленого для виконання позивачем зобов'язання щодо оплати робіт за умовами договору.

Враховуючи викладене вище та те, що сума заборгованості позивача перед відповідачем не визнається позивачем, спір з цього приводу розглядається господарським судом Львівської області, настання строку виконання зобов"язання позивача перед відповідачем, останнім перед судом не доведено, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати залік зарахування зустрічних однорідних вимог проведеним належним чином, без порушення вимог статті 601 ЦК України.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката, слід зазначити наступне.

Приписи ст.44 Господарського процесуального кодексу України, вказують, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. Відповідно до цієї норми судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. В даному випадку стороною документально підтверджено сплату адвокатських послуг за Договором про надання юридичної допомоги від 22.07.200р., квитанцією № 000648 від 16.09.2010р., довідкою № 01/652 А від 29.11.2010р. За таких обставин, вимога позивача щодо відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 15400 грн. є обгрунтованою та правомірною задоволена судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2010р. у справі № 20/108 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтогазмеханізація», м.Івано-Франківськ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.