Постанова № 13700967, 31.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011 № 22/228

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Решко С.С. (довіреність від 03.01.2011 року б/н)

Від ОСОБА_1: ОСОБА_2 (довіреність від 12.02.2010 року б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2010

у справі № 22/228 ( .....)

за позовом ВАТ "Завод КІНАП"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 у справі № 22/228 заяву ОСОБА_1 було задоволено та скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Сила Закону” від 22.05.2008р. № 3/2008, що розглядалась за позовом ВАТ “Завод “Кінап”(ідент. код 14311850) до ТОВ “Аллонж”(ідент. код 32486856).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач та Відповідач звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржники зазначають, що оскаржуване рішення третейського суду права та обовязки заявника не порушувало, інтереси не зачіпало, оскільки заявник не має і ніколи не мав майнових прав щодо приміщень, які були предметом оскаржуваних у третейському суді договорів купівлі продажу. Крім того, дані відносини є корпоративним за своєю суттю, а отже, учасник товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає за зобов'язаннями товариства, товариство не відповідає за зобов'язаннями учасника.

Представники Позивача в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, з огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Сила Закону” від 22.05.2008р. у справі 3/2008 за розглядом справи за позовом Відкритого акціонерного товариства “Завод “Кінап”до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аллонж” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, задоволено повністю.

Згідно з вказаним рішенням, визнано недійсними з моменту укладання:

- договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальна площа відчужуваних приміщень 403,8 кв. м., що становить 8/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 31.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Завод КІНАП”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аллонж”;

- договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальна площа відчужуваних приміщень 5 474,9 кв. м., що становить 113/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 21.07.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Завод КІНАП”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аллонж”;

- договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальна площа відчужуваних приміщень 2 791,6 кв. м., що становить 58/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 21.07.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Завод КІНАП”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аллонж”;

- договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальна площа відчужуваних приміщень становить 197,00 кв. м., що становить 4/100 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 24.10.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Завод КІНАП”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аллонж”.

Зазначеним рішенням також, визнано за ВАТ “Завод КІНАП” право власності на обєкти нерухомого майна нежитлові приміщення:

- нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160: загальна площа відчужуваних приміщень становить 403,8 кв. м, що становить 8/1000 частин (від майнового комплексу пл. 48432,9 кв. м.);

- нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160: загальна площа приміщень становить 5474,9 кв. м., що становить 113/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.);

- нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160: загальна площа відчужуваних приміщень 2791,6 кв. м., що становить 58/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.);

- нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160: загальна площа відчужуваних приміщень становить 197,00 кв. м., що становить 4/100 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв. м.).

Як видно з матеріалів справи, заявник звернувся до господарського суду з заявою про оскарження прийнятого третейським судом рішення, оскільки він є особою, яка не брала участь у справі, однак третейським судом були вирішені питання, як він вважає, щодо його прав та обовязків, зокрема у відношенні ТОВ “Аллонж”, а про рішення третейського суду від 22.05.2008р. заявнику стало відомо у квітні 2010р. під час проведення слідчих дій СВ ТВМ-4 Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві під час розслідування кримінальної справи № 60-3574, порушеної за фактом шахрайського заволодіння коштами ОСОБА_1 в особливо великих розмірах, вчинення складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов до висновку про те, що спір, який вирішений третейським судом у справі 3/2008 підвідомчий господарським судам, і тому прийняте у справі рішення третейського суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 1 ч. 3 ст. 51 Закону України “Про третейські суди”, оскільки справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Крім того, третейський суд вирішив питання про права і обовязки сторін, які не брали участі у справі.

Судова колегія не погоджується з даними висновками господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. З цієї підстави господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позовів про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством (постанова Верховного Суду України від 10.11.2009 № 29-28/177-08-5087).

Предметом розгляду справи третейським судом було визнання недійсними господарських договорів між двома юридичними особами, перехід права власності на нежитлові приміщення в результаті застосування двосторонньої реституції, як наслідку визнання договорів недійсними. Суб'єктами вказаних правовідносин є виключно сторони спірних договорів купівлі-продажу, - юридичні особи.

Оскаржуваними рішенням третейського суду права та обов'язки заявника не порушувались, інтереси не зачіпались, оскільки заявник не має майнових прав, щодо приміщень, які були предметом оскаржуваних у третейському суді договорів купівлі-продажу.

Посилання Заявника на те, що він перебував у корпоративних відносинах з ТОВ «Алонж» на момент придбання останнім спірних приміщень є необгрунтованим оскільки відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Відповідно до ст. 62 цього ж Закону від імені товариства діє виконавчий орган. Законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Крім того, в силу положень ст. 96, 140 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає за зобов'язаннями товариства, товариство не відповідає за зобов'язаннями учасника. В той же час, оскаржуване рішення третейського суду не містить жодних висновків про права та обов'язки заявника відносно предмету спору, не зобов'язує вчинити його якісь дії, або утриматись від вчинення дій. Більше того, відсутність порушення прав та інтересів заявника встановлена також у судовому порядку. Так, Постановою Вищого господарського суду України № 23/193 від 27.11.2007 року встановлено, що оскільки Заявник не є безпосереднім учасником спірних правовідносин (щодо договорів к/п), рішення по справі не порушує його прав.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що фізична особа, якою є в даному випадку заявник, має право звертатись до суду тільки про порушення її корпоративних прав, якщо ж спір стосується дій юридичної особи безпосередньо під час здійснення господарської діяльності, то у фізичної особи відсутні підстави для звернення до суду, і зокрема, про визнання недійсними правочинів.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" та Відкритого акціонерного товариства "Завод КІНАП" підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" та Відкритого акціонерного товариства "Завод КІНАП" задовольнити.

2.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод КІНАП" задовольнити.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі № 22/228 скасувати повністю.

4. Прийняти у справі № 22/228 нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Сила Закону" , відмовити повністю.

5. Справу № 22/228 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді