Рішення № 136995255, 29.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7836/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н. Л.

учасники справи:

секретар МАРОЧКАНИЧ В. В.

відповідачка ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові питання про ухвалення додаткового рішення у справі №466/7836/25 за позовом за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права користування земельною ділянкою, скасування ухвали Львівської міської ради, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебувала справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права користування земельною ділянкою, скасування ухвали Львівської міської ради.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 06.905.2026 року позов задоволено. Вирішено питання розподілу сплаченого судового збору.

08.05.2026р. представник позивача ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідачів в рівних частках на користь позивачки ОСОБА_2 24000грн. витрат на професійну правничу допомогу. До заяви представник долучила документи на підтвердження вказаної суми витрат.

В судове засідання представник позивача та представник відповідача Львівської міської ради не з`явилися.

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні проти стягнення з неї вказаних витрат заперечила з огляду на те, що жодних неправомірних дій стосовно позивачів вона не вчиняла.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд застосовує визначений у ч.7 ст. 137 ЦПК України принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18 стосовно визначення розміру відшкодування витрат на адвоката.

Оцінюючи подані докази, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 24 000 грн є надмірним та не повною мірою відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності.

Суд враховує: значення справи для позивачів, задоволення їх позовних вимог, категорію та складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань, принцип співмірності судових витрат, те, що даний позов пред`явлено у зв`язку з неправильним визначенням позивачами кола відповідачів у попередній справі за аналогічними позовними вимогами.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим та справедливим визначити позивачу ОСОБА_2 до часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн., які стягнути з Львівської міської ради.

Керуючись ст.ст.133,141,259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Ухвалити додаткове рішення у справі №466/7836/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права користування земельною ділянкою, скасування ухвали Львівської міської ради.

Стягнути з Львівської міської ради (ЄДРПОУ: 04055896 адреса: 79008, м.Львів, площа Ринок,1) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2000,00грн. у часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська