Рішення № 136986858, 13.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/271/26

Справа №754/13987/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

за участю секретаря - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Таскомбанк» через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2021 відповідачкою ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір №002/11404379-CK_SB. Відповідачці було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 32200,00 грн, а саме надані кредитні кошти з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59,00 %, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідачка підтвердила, що ознайомлена зі змістом підписаної нею заяви-договору, договору з усіма додатками до нього та повністю з ними згодна. Однак, відповідачка належним чином зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 01.07.2025 утворилася заборгованість у розмірі 50401,81 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.09.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.09.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності. В обґрунтування зазначає, що не підписувала жодного письмового кредитного договору з позивачем, договір був підписаний через мобільний застосунок. Також відповідачка стверджує, що зазнавала тиску, погроз по телефону та отримувала велику кількість дзвінків з приводу заборгованості. Крім того протягом певного часу сплачувала всі банківські платежі, однак через відсутність доходу позичальник втратила можливість сплачувати борг вчасно. Зауважує, що розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору.

19.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що своїх поясненнях відповідачка не заперечує факт отримання грошових коштів, а лише вказує на відсутність паперового примірника договору. Вказує, що публічна пропозиція та тарифи банку знаходяться на офіційному сайті банку та доступні для перегляду, процентна ставка фіксована та незмінна за весь період розрахунку заборгованості. Крім того, якщо відповідач вважає розрахунок заборгованості банку неправильним, відповідач зобов`язаний його спростувати, чого зроблено не було. Також, позивач не вчиняв неправомірних дій щодо відповідачки, і в разі, якщо відповідачка вважає інакше, вона мала і має право звернутися до відповідних органів. Однак жодного підтвердження таких звернень надано не було. Зокрема, відповідачка не надала жодного доказу, що її платоспроможність була об`єктивно унеможливлена внаслідок бойових дій, втрати майна, евакуації або інших обставин, що можуть бути класифіковані як форс-мажор. Тож, відповідачка не надала жодної правової підстави, яка б звільняла її від виконання кредитного договору.

В судове засідання представник позивача АТ «Таскомбанк» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином,

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, згідно з якою відповідачка, ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі - «Публічна Пропозиція»), Тарифами АТ «Таскомбанк», просила відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на її ім`я та виявив бажання оформити платіжну картку, а також та встановити кредитний ліміт на суму 32200,00 грн.

Підписанням цієї Заяви-договору відповідачка акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua/), за текстом - «Договір», і беззастережно приєднаналась до умов Договору. Згодна, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами Договору.

Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідачка просила відкрити поточний рахунок у національній валюті. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000,00 гривень), а саме надані кредитні кошти з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 %; Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Відповідно до п. 1 Згоди та запевнення Клієнта до Договору, що є невід`ємною частиною Заяви-договору, Позичальник підтверджує, що до укладення Договору ознайомлений з умовами Договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «ТАСКОБМАНК», з умовами відкриття та обслуговування рахунків, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту. Надання та/або змін умов надання банківських. Платіжних та інших фінансових послуг Банку.

Відповідно до п. 7 Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, Позичальник підтвердив, що невід`ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку izibank Договір набуває чинності.

Відповідно до п. 11 Згоди, Позичальник підтвердив, що розуміє та згоден з тим, що процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди Позичальника (Клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються Позичальником (Клієнтом) щомісячно в складі обов`язкового мінімального платежу згідно умов кредитування визначених Тарифами Банку та зазначених у Паспорті споживчого кредиту.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою з рахунку відповідачки за період з 28.08.2021 по 05.05.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 01.07.2025, заборгованість за кредитним договором № 002/11404379-CK_SB від 28.08.2021, становить 50401,81 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 32260,00 грн; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 18141,81 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, який відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідачки, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідачка, не погоджуючись із розміром заборгованості, свій контр-розрахунок не надала.

Щодо заяви відповідачки про застосування строків давності у цій справі, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлена ст.257 ЦК України і становить три роки.

За змістом ч.2 ст.259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Судом встановлено, що між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №002/11404379-CK_SB від 28.08.2021, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 32200,00 грн зі строком користування до 27.08.2024.

У розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою останні платежі були здійснені 31.10.2022 в сумі 1519,5 грн. та 31.10.2022 - в сумі 916,18 грн.

Водночас, 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, тому трирічний строк позовної давності не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви у серпні 2025 року, такий строк був продовжений, а потім зупинений вищевказаними нормами законодавства.

Тобто, виходячи з вище вказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про застосування у цій справі строку позовної давності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що відповідачка порушила умови договору, не повернула вчасно надані її кредитні кошти та не сплачує відсотки за їх користування, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог відповідачка суду не надала.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, судові витрати відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 258, 259, 265, 264, 268, 212 - 218, 274 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 1054 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 002/11404379-CK_SB від 28.08.2021 у розмірі 50401,81 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне Товариство «Таскомбанк»,ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено - 29.05.2026.

Суддя: В.О.Сенюта