Постанова № 13698316, 25.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2011 року 10:01 № 2а-15112/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

головуючий суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень Представники: від позивачаБухарєв С.В. (довіреність від 24.01.2011 р. № 12) від відповідача Ніколаєнко О.С. (довіреність від 11.01.2011 р. № 96/9/10-009) 25.01.2011 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкових повідомлень рішень, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення рішення про визначення зобовязань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2010 р. № 0000272303/0 на загальну суму 99103, 50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та відповідно до уточнених в судових дебатах позовних вимог, просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомленнярішення від 27.05.2010 р. № 0000272303/1, від 05.08.2010 р. № 0000272303/2, від 02.11.2010 р. № 0000272303/3, посилаючись на те, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до чого оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що позивачем порушені положення пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період 4 кварталу 2008 року , що перевірявся, на загальну суму 66 069 грн., зважаючи на що, та відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органом було нараховано позивачу штрафні (фінансові санкції) в розмірі 33034, 50 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

BСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої складено акт № 101/1-23-03-24571799 від 03.03.2010 р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010 р. № 0000252303/0.

Листом від 16.07.2010 р. податковий орган повідомив позивача про відкликання податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010 р. № 0000252303/0, яке помилково було надіслано підприємству.

У звязку з допущеною помилкою, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було прийнято інше податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010 р. № 0000272303/0, яке було отримано уповноваженою особою позивача, про що свідчить особистий підпис на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2010 р. № 0000272303/0, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, звернувшись із відповідними скаргами до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010 р. № 0000272303/0 залишене без змін, а скарги позивача без задоволення - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 25.05.2010 р., рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду повторної скарги від 30.07.2010 р. та рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 13.10.2010 р.

Відповідно до рішень про результати розгляду скарг, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення рішення від 27.05.2010 р. № 0000272303/1, від 05.08.2010 р. № 0000272303/2, від 02.11.2010 р. № 0000272303/3.

Також, листом від 14.05.2010 р. № 11653/10/23-304 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва повідомила позивача про допущення помилки у винесеному податковому повідомленні-рішенні від 15.03.2010 р. № 0000272303/0 в частині встановлення відповідного порушення, що була виправлена відповідачем при винесені наступних податкових повідомлень-рішень з дробом 1, 2, 3.

В зазначених податкових повідомленняхрішеннях від 27.05.2010 р. № 0000272303/1, від 05.08.2010 р. № 0000272303/2, від 02.11.2010 р. № 0000272303/3, що оскаржуються позивачем, відповідно до уточнених позовних вимог, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток підприємств за період 4 кварталу 2008 року , що перевірявся, на загальну суму 66 069 грн., та зважаючи на що, та відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органом було нараховано позивачу штрафні (фінансові санкції) в розмірі 33034, 50 грн., загальна сума податкового зобовязання 99103, 50 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 101/1-23-03-24571799 від 03.03.2010 р. на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено заниження позивачем в 4 кварталі 2008 року на суму 264276, 00 грн. прибутку від перерахунку балансової вартості валюти, яка обліковувалась на мультивалютному рахунку № 2600703289, відкритому у ПуАт «СЕБ Банк», що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на суму 66069, 00 грн., що є порушенням пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до вимог пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:

основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);

сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;

платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Виходячи із зазначеного пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку відповідача був порушений платником податку, відповідач стверджує, що в 4-му кварталі 2008 р. на мультивалютному рахунку позивача № 2600703289 в ПуАТ "СЕБ Банк" обліковувались певні валютні кошти, позитивна різниця між балансовою вартістю яких на день оприбуткування і на 31 грудня 2008 р. складала 264 276 грн.

Проте, яка саме сума і в якій валюті перебувала на зазначеному рахунку - в акті не зазначено, та представником відповідача в судовому засіданні не пояснено, а отже жодними доказами не підтверджено суму 264276, 00 грн., визначену відповідачем в акті перевірки, як суму заниження позивачем в 4 кварталі 2008 року прибутку від перерахунку балансової вартості валюти, яка обліковувалась на мультивалютному рахунку № 2600703289, відкритому у ПуАт «СЕБ Банк».

Натомість, відповідно до наданих позивачем на вимогу суду в якості забезпечення доказів довідки ПуАТ "СЕБ Банк (від 17.11.2010 р. вих. № 2-2-1-1/5550), а також відповідних банківських виписок, станом на 31 грудня 2008 р. на банківському рахунку позивача № 2600703289 обліковувалось: Євро 11819,13; доларів США - 0; російських рублів - 74,70, що згідно офіційного курсу Національного банку України на 31.12.2008 р.: один євро - 10,8554 грн., 10 рублів - 2,62 грн. - підтверджує наступні дані, на які посилається позивач:

Загальна балансова вартість валюти станом на 31.12.2008 р. на банківському рахунку позивача становила 128301,38 грн. + 19,57 грн. = 128320,95 грн., натомість як первісна балансова вартість цієї ж валюти станом на день її оприбуткування (14.10.2008 р.) складала 79320, 40 грн., а отже позитивна різниця балансової вартості розрахунком на 31.12.2008 р. становила суму 49000, 55 грн., яка саме і була віднесена позивачем до валових доходів за 4-й квартал 2008 року та відображена наростаючим підсумком в декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду також на наступне.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Положеннями ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.7.3.3 п.7.3 сст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Згідно п.1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

А отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем правомірно та в повному обсязі було відображено в податковому обліку позитивну різницю балансової вартості іноземної валюти, що була віднесена позивачем до валових доходів за 4-й квартал 2008 року та відображена наростаючим підсумком в декларації з податку на прибуток за 2008 рік, що підтверджується відповідними документами наявними в матеріалах справи, які були досліджені судом та зазначені вище.

Проте відповідачем не було доведено правомірності встановлення порушення позивачем положення пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо заниження останнім податку на прибуток підприємств за період 4 кварталу 2008 року, на загальну суму 66 069 грн., та відповідного нарахування штрафних (фінансові санкції) в розмірі 33034, 50 грн., згідно17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Належних доказів щодо підтвердження суми 264276, 00 грн., визначеної відповідачем в акті перевірки, як суми заниження позивачем в 4 кварталі 2008 року прибутку від перерахунку балансової вартості валюти, яка обліковувалась на мультивалютному рахунку позивача відповідачем суду не надано, так як і не було надано обґрунтованих пояснень щодо підтвердження зазначених в акті перевірки фактів порушення позивачем законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідачем при розгляді даної справи не було надано суду доказів щодо правомірності нарахування позивачу податкових зобовязань, а також не було надано жодних пояснень щодо формування суми донарахованих податкових зобовязань

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, проте як відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень від 27.05.2010 р. № 0000272303/1, від 05.08.2010 р. № 0000272303/2, від 02.11.2010 р. № 0000272303/3.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 27.05.2010 р. № 0000272303/1, від 05.08.2010 р. № 0000272303/2, від 02.11.2010 р. № 0000272303/3 на суму 99103, 50 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 28.01.2011 р.