Постанова № 13697328, 11.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року Справа № 2а-7107/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Полтавець Д.В.

за участю представника позивача Тимошенко С.Л.

представника відповідача не зявився

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовною заявою Приазовського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Приазовський районний центр зайнятості (далі Приазовський РЦЗ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2981 грн. 10 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час реєстрації відповідача у центрі зайнятості останній належав до категорії зайнятого населення, а тому виплачена йому допомога по безробіттю підлягає поверненню. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.12, 36, 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на позов до суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи є два поштових повідомлення з відміткою «отримано особисто ОСОБА_2»

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до Приазовського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного, у якій зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Наказом Приазовського РЦЗ від 17.01.2007 №НТ070117 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до довідки Приморського РЦЗ від 07.09.2010 №088810140 за період з січня 2007 року по січень 2008 року відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2981 грн. 10 коп.

Наказом Приморського РЦЗ від 20.05.2008 №НТ080520 відповідача знято з обліку у центрі зайнятості.

10.08.2010 позивачем отримано відомості про те, що відповідач з 22.10.2003 по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що складено акт від 16.08.2010 №31 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ).

17.08.2010 позивачем прийнято наказ №129 «Про відшкодування незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття» згідно із яким передбачено вжиття заходів щодо повернення коштів у сумі 2981,10 грн., які незаконно були отримані відповідачем.

На виконання вищезазначеного наказу відповідачу позивачем було надіслано лист від 17.08.2010 №662/2, у якому ОСОБА_2 повідомлявся про необхідність повернення коштів у розмірі 2981 грн. 10 коп. протягом 15 календарних днів.

Акт від 16.08.2010 №31 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та лист від 17.08.2010 №662/2 були надіслані на адресу відповідача поштою та отримані останнім 20.08.2010, про що свідчить підпис на повідомленні від 27.08.2010 №89013 відділення поштового звязку.

Проте, по теперішній час сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2981 грн. 10 коп. відповідачем не повернута.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку коштів у повному обсязі, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі Закон №803-ХІІ) безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з п.п. «б» п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Із наданої позивачем копії свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 22.10.2003 №НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст.7 Закону №1533-ІІІ видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Положенням п. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності пп. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Згідно п.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що на час звернення до Приазовськог РЦЗ та у період перебування на обліку відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому, у відповідності до приписів пп. б п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ, ОСОБА_2 відносився до зайнятого населення. Так, 17.01.2007 відповідач надав до центру зайнятості заяву, у якій зазначив, що не є фізичною особою-підприємцем. Проте, відомості, викладені відповідачем у заяві не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 22.10.2003 №НОМЕР_2, відповідно до якого відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець у звязку із чим сума виплаченої допомоги по безробіттю підлягає поверненню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 2981 (дві тисячі девятсот вісімдесят одну) гривню 10 (десять) копійок на користь Приазовського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20524064, МФО 813015, р/р 37175300901250, ГУ ДКУ в Запорізькій області).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/І.В.Батрак