Ухвала суду № 136972709, 01.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11134/23

провадження № 2-др/753/114/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву адвоката Лисенка Андрія Олександровича про розподіл витрат на правову допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном,

В С Т А Н О В И В:

8 травня 2026 року у справі № 753/11134/24 Дарницьким районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном.

1 травня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва від адвоката Лисенка А.О. надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13 травня 2026 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.

Звертаючись із поданою заявою, адвокат Лисенко А.О. зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Вказав, що провадження у цій справі було зупинено за клопотанням відповідача до розгляду Дарницьким районним судом м. Києва позову ОСОБА_1 у справі № 753/1481/24. Рішенням суду від 24 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, адвокат зазначив, що дії позивача є необгрунтованими, оскільки позовні вимоги не можуть бути задоволені через існування рішення у справі № 753/1481/24, яке набрало законної сили.

19 травня 2026 року від позивача АТ «Сенс банк» надійшло клопотання про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача вказав, що до зупинення провадження у справі представник відповідача тричі подавав заяви про відкладення розгляду справи, тобто відповідач та його представник у судові засідання не з`являвся аж до розгляду заяви про залишення позову без розгляду. Загалом представник позивач просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, або зменшити її максимально.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, доводи заяви адвоката Лисенка А.О., враховуючи заперечення представника позивача, суд доходить наступного висновку.

29 червня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на користування майном.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 26 грудня 2007 року між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого наразі є АТ "Сенс Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 39.29-50/1088к, відповідно до якого банк надає у тимчасове користування ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 125 000,00 доларів США. Відповідно до умов договору кредитні кошти були надані на купівлю нерухомості, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 як іпотекодавець передала в іпотеку згадану квартиру. Оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання по кредитному договору, банк звернув стягнення на квартиру, таким чином власником квартири наразі є АТ "Сенс Банк". Відтак, втративши право власності на квартиру, відповідач втратила право на користування нею, а тому наразі позивач просить суд визнати такими, що втратили право на користування житловим приміщенням зареєстрованих у помешканні осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2023 року цивільну справу № 753/11134/23 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 04 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 18 липня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Окрім того, до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, та зобов`язано їх надати на адресу суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в частині доцільності визнання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

11 серпня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка А.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підготовче засідання призначене на 17 серпня 2023 року було відкладено на 12 жовтня 2023 року на 14:30 год. за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка А.О. та представника позивача.

11 жовтня 2023 року до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації надійшов висновок про недоцільність визнання неповнолітньої ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а також заява про розгляд справи без участі їх представника.

12 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Підготовче засідання призначене на 12 жовтня 2023 року було відкладено на 28 листопада 2023 року на 10:00 год. за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка А.О.

Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 23 січня 2024 року на 11:30 год.

Судове засідання призначене на 23 січня 2024 року було відкладено за клопотаннями представника відповідача та представника позивача на 26 лютого 2024 року на 12:30 год.

16 лютого 2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке аргументоване тим, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №753/1481/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Сенс Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус КМНО Сазонова О.М., про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права. Зазначена справа пов`язана з даною справою, а ухвалене у ній рішення може вплинути на подальший розгляд справи за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на користування майном.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільній справі № 753/1481/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Як вбачається з відкритої інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень у цивільній справі № 753/1481/24 24 жовтня 2025 року було ухвалено судове рішення, яке постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року залишено без змін. Отже на цей час судове рішення у справі № 753/1481/24 набрало законної сили.

15 квітня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в судове засідання на 08 травня 2026 року на 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 8 травня 2026 року позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном залишено без розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 142 ЦПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 141,142 ЦПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 142 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною

Разом з тим, ЦПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень частини п`ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17., від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.

Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).

Під час розгляду заяви представника відповідача встановлено, що адвокат Лисенко А.О., стверджуючи про необґрунтованість дій позивача, посилався на те, позовні вимоги банку не можуть бути задоволені, оскільки наявні обставини, встановлені рішенням суду у справі № 753/1481/24 яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Як зазначалось вище, позивач звернувся із позовом до суду у цій справі 29 червня 2023 року, провадження у справі за клопотанням представника відповідача було зупинено лише 26 лютого 2024 року та після ухвалення рішення у справі № 753/1481/24 та набрання ним законної сили, представником позивача відразу була подана заява про залишення позову у цій справі без розгляду.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву, в якому виклав свою позицію (незгоду) із заявленими позовними вимогами, проте такі дії відповідача не можуть свідчити про необґрунтованість поданого позивачем позову, адже у відзиві викладається суб`єктивна думка відповідача та його бачення вирішення спору чи повідомлення про відсутність такого із позивачем

Суд зазначає, що подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, а оцінка доказів, що надавались на підтвердження та/чи спростування заявлених позовних вимог здійснюється судом за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

В той же час, право на звернення до суду гарантовано Конституцією України та ЦПК України.

Зокрема, статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи необґрунтованих дій позивача при поданні позовної заяви та заяви про залишення позову без розгляду, а отже заява представника відповідача про розподіл судових витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що судом встановлено недоведеність матеріалами справи необґрунтованих дій позивача, що само по собі є підставою для відмови в ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, суд не вдається до оцінки доведеності та співмірності вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 500 доларів США.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

заяву адвоката Лисенка Андрія Олександровича про розподіл витрат на правову допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.В. Шаповалова