Рішення № 136972560, 01.06.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/627/26

Провадження 2/438/433/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал») звернулось до Бориславського міського до суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 8174607, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 29 квітня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги, у тому числі до відповідача за договором від 10 квітня 2024 року № 8174607. Позивач направив відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 2 березня 2026 року вих. № 23928194/4540. Відповідач не виконав умови договору споживчого кредиту № 8174607, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 43598,40 грн, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4800,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 33398,40 грн, заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 4900,00 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 500,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2026 року вказана позовна заява (справа № 438/627/26) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/627/26. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано в АТ «Ощадбанк» докази. Призначено судове засідання на 18 травня 2026 року.

У судові засідання представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», наголосивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Конверти з рекомендованими повідомленнями та судовими повістками з повідомленням про судові засідання, направлені зареєстровану адресу ОСОБА_1 , повернувся до суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 8174607, за умовами якого, кредитодавець зобов`язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах зворотності та оплатності, в сумі 5000,00 грн.

Вказаний договір згідно із довідкою про ідентифікацію підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 827767.

Відповідно до анкети-заявки на кредит № 8174607 ОСОБА_1 прийняла умови договору 10 квітня 2024 року.

За умовами договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн (пункт 1.2 договору).

Кредит надається загальним строком на 345 днів з 10 квітня 2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів (пункт 1.3 договору).

Повернення комісії за має кредиту, сплата надання кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 21 березня 2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 32909,00 грн. Денна процентна ставка складає: (32909,00 грн / 5000,00 грн) / 345 днів * 100% = 1,91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 96700.04 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 37909,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому поговорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до графіку платежів.

Комісія за надання кредиту: 575,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються стандартною процентною ставкою 876,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно пунктів1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 32334,00 грн (пункт 1.5.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена пунктом 1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену пунктом 1.5.3 договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно пункту 1.5.3 договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою пунктом 1.5.3. та процентною ставкою визначеною пунктом 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (пункт 2.2.3 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у пункті 2.1 цього договору.

ТОВ «Мілоан» зобов`язання за договором від 10 квітня 2024 року № 8174607 виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на кредитний рахунок НОМЕР_1 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10 квітня 2024 року № 127936839.

Згідно з інформації, наданої АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку згідно платіжної інструкції від 12 квітня 2021 року № 1558885669914 перераховано 5000,00 грн.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якогоТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 квітня 2024 року № 8174607 на суму 23208,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.

Згідно з платіжною інструкцією від 24 вересня 2024 року № 5898 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором відступлення прав вимоги від 24 вересня 2024 року № 110-МЛ в сумі 1479167,31 грн.

2 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надіслано ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості в сумі 3598,40 грн, з яких: сума заборгованості по кредиту у розмірі 4800,00 грн, сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 33398,40 грн, заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 4900,00 грн, сума заборгованості по несплаченій комісії у розмірі 500,00 грн.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором від 10 квітня 2024 року № 8174607 згідно розрахунку позивача становить 3598,40 грн, з яких: сума заборгованості по кредиту у розмірі 4800,00 грн, сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 33398,40 грн, заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 4900,00 грн, сума заборгованості по несплаченій комісії у розмірі 500,00 грн.

Суд частково не погоджується з таким розрахунком, враховуючи наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (набрав чинності 24 грудня 2023 року) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: частиною 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; частина 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки договір заборгованість за яким просить стягнути позивач, укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,00 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням указаних вище приписів, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що становить 1%, а саме: за період з 10 квітня 2024 року по 21 березня 2025 року (345 днів) 16637,00 грн= 1550,00 грн (з 10 квітня 2024 року по 10 травня 2024 року 5000,00 грн *1,00%*31 день) +735,00 грн (з 11 травня 2024 року по 25 травня 2024 року 4900,00 грн *1,00%*15 днів) +14352,00 грн (з 26 травня 2024 року по 20 березня 2025 року 4800,00*1,00%*299 днів).

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що позивачем сплачено в рахунок погашення заборгованості за процентами: 25 квітня 2024 року 1050,00 грн; 10 травня 2024 року 1800,00 грн та 25 травня 2024 року 1764,00 грн, усього 4614,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача за несплаченим відсоткам за користування кредитомпо договору від 10 квітня 2024 року № 8174607 становить 12023,00 грн.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 10 квітня 2024 року № 8174607 підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 17323,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 4800,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 12023,00 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 500,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язанні 4900,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що штраф та проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, що встановлені кредитним договором (пункти 4.1, 4.2 договору), нараховані у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2024, року вони підлягають списанню кредитодавцем, а тому підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: на 39,73 % (17323,00 грн (задоволена частинна вимог): 43598,40 грн (ціна позову)) х 100 = 39,73 %, з позивача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1057,77 грн (39,73 % від 2662,40 грн).

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 1 липня 2025 року № 0107, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», копію акта наданих послуг від 9 березня 2026 року № Д/20185 та детальний опис наданих послуг до вказаного акта.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3178,40 грн (пропорційно задоволеним вимогам) не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 10 квітня 2024 року № 8174607 в розмірі 17323,00 (сімнадцять тисяч триста двадцять три) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1057,77 грн сплаченого судового збору та 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

Суддя Олена ДУДАР