Рішення № 136972283, 28.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.05.2026

Провадження № 2/337/2114/2026

ЄУН № 337/2542/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС»звернувся до суду з позовною заявою до відповідача у якій просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 45815 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.12.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4298836. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 4298836 від 16.12.2020р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Відповідач уклав Кредитний договір № 4298836 від 16.12.2020р. із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу від 29.10.2025 року та Договору факторингу від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4298836 від 16.12.2020 року.

Сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 45815 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн.; заборгованість за відсотками становить 38815 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 4298836 від 16.12.2020р. у розмірі 45815 грн. судовий збір у розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

На підставі розпорядження Голови Верховного Суду України № 49/0/9-22 від 14.09.2022 року, територіальну підсудність судових справ Михайлівського районного суду Запорізької області, змінено на Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Позивачем у позові зазначено про здійснення розгляду справи за відсутністю представника позивача, з ухваленням заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом розміщено оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 16.12.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» і відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4298836.

За умовами договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні. Сума кредиту складає 7 000,00 гривень. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання Кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 3,25% від суми кредиту. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, процентна ставка за один день користування кредитом складає 0,65%. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 16.12.2020 року до 15.01.2021 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом; в Спеціальний період з 16.01.2021 року до 14.07.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом.

Сторони погодили, що Строк дії Договору встановлюється з Дати укладення Договору 16.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 14.07.2021 року.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PS4298836.

Також відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PS4298836 підписано Паспорт споживчого кредиту.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті відповідача, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитором та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір № 4298836 від 16.12.2020 року містить всі істотні умови договору, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» підтверджено, що платежі успішно проведені в системі. Деталі операцій: Номер в системі FONDY: 327177968 Номер операції: 69687491121675552550706242626797 Дата проведення платежу: 16.12.2020 Призначення платежу: transfer_funds Сума платежу: 7000.00 Валюта платежу: UAH Статус платежу: approved Платіжний метод: карта MASTERCARD Номер карти: НОМЕР_1 Банк картки отримувача: PRIVATBANK.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до детального розрахунку ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованість за договором № 4298836 від 16.12.2020 року станом на 02.09.2021 року становить 45 815 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками 38815 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №29/10-2025.

Згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору, відповідного Реєстру прав вимог та повідомлення Боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді Сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) Договір, Реєстр прав вимог, а також повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за договором з Боржником.

У відповідності до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 р. ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4298836 від 16.12.2020 року у загальному розмірі 45 815 грн.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору та відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) Договір та Реєстр прав вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за договором з Боржником.

Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб за умови повного виконання перед Клієнтом свого обов`язку щодо сплати Ціни придбання за відповідним Реєстром.

У відповідності до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4298836 від 16.12.2020 року у загальному розмірі 45 815 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти сплатив ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» або ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» або ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС».

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму заборгованості в розмірі 45 815 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками 38815 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги суду надано: Договір № 43657029/02 про надання правової допомоги від 02.01.2026 р. укладений між АО «КОНСТРАКТІВ ЛОЙЕРЗ» і ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС»; Додаткова угода №4298836 до Договору про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02 січня 2026 року місто Київ 27 березня 2026 року; Акт надання послуг №4298836 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО «КОНСТРАКТІВ ЛОЙЕРЗ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 6000 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Підсумовуючи викладене, суд вважає розмір витрат позивача на надання правничої допомоги доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 89, 133, 137, 141, 229, 247, 263, 264, 279-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за договором № 4298836 від 16.12.2020 року у розмірі 45815 грн., а також судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. а всього стягнути 54 477 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін та інших учасників справи

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ел. пошта court@solventis.com.ua тел. 380672040459.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 01.06.2026 року.

Суддя: І.Г.Кучерук