Рішення № 136972276, 01.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/6420/25

Номер провадження 2/337/392/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Запорізької міської ради та третьої особи виконавчого комітету Запорізької міської ради Мироненко Н.О., представника відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Дитяткової А.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 16, 18, 18-А», виконавчий комітет Запорізької міської ради, про відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, треті особи: районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 16, 18, 18-А», виконавчий комітет Запорізької міської ради, про відшкодування завданих збитків.

В обгрунтування позову зазначив, що 14 липня 2023 року, приблизно о 15.00 біля будинку № 16 по пр. Ювілейний в м. Запоріжжя, на автомобіль Lexus IS 250, д.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу, впало старе дерево горіха, що спричинило пошкодження транспортного засобу, розмір збитків 150 081,18 гривень. Оскільки позивачу було завдано майнової шкоди, він намагався звернутися до районного адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, КП «Зеленбуд», ОСБББ «Ювілейний, 16, 18, 18-А» для того, щоб з`ясувати, кому належав об`єкт озеленення або хто був балансоутримувачем зелених насаджень для пред`явлення вимог щодо компенсації збитків, однак жодних підтверджень щодо того, хто має нести майнову відповідальність, він не отримав. Оскільки зелені насадження є елементами благоустрою, що перебувають у комунальній власності, нікому з балансоутримувачів не передавалися, позивач вважає, що обов`язок щодо їх належного утримання покладається на Запорізьку міську раду, а тому просить стягнути з відповідача Запорізької міської ради суму завданої майнової шкоди у розмірі 150 081,18 грн, вартість проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 4 000,00 гривень, суму моральної шкоди у розмірі 50 000,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2025 провадження у справі було відкрито, сторонам встановлено строк для надання заяв по суті.

24.12.2025 від відповідача Запорізької міської ради надійшов відзив, у якому відповідач заперечив проти позову, вважаючи його безпідставним. Сторона зазначила, що відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування» безпосереднє визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності належить до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, які також здійснюють функції із забезпечення належного утримання та ремонту об`єктів благоустрою комунальної власності; організація благоустрою та визначення балансоутримувача, в тому числі контроль за станом зелених насаджень належить до відання виконавчого органу міської влади. Відповідно до листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району пошкодження автомобілю нанесено внаслідок падіння дерева, яке росло на прибудинковій території, а тому відповідальність за відшкодування такої шкоди несе управитель багатоквартирного будинку. А відтак, Запорізька міська рада є неналежним відповідачем у справі. Крім того, стороною не надано доказів, що дерево було аварійним або потребувало видалення або обрізання, позивач не довів, що отримані пошкодження отримані саме внаслідок падіння дерева. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач або мешканці будинку зверталися до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою про необхідність обстеження аварійного дерева, а тому відповідальність за шкоду мають нести саме власники багатоквартирного будинку. З наданих позивачем фотографій не можна встановити, що шкода автомобілю позивача завдана саме падінням дерева горіха. Позивач не довів, що відповідальною особою за утримання дерев є саме Запорізька міська рада. Позивач, залишаючи автомобіль поблизу дерева, самостійно прийняв на себе ризики випадкового пошкодження майна. Падіння дерева на припаркований автомобіль виключає причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) Запорізької міської ради та пошкодженням майна позивача. Позивач також не надав доказів завдання йому душевних страждань, шкоди здоров`ю чи інших втрат немайнового характеру, а тому не можна встановити характер та обсяг моральних страждань як підставу для відшкодування йому моральної шкоди. Посилаючись на вказані заперечення відповідач Запорізька міська рада просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

24.12.2025 від третьої особи виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшло пояснення, у який сторона зазначила, що Запорізька міська рада є неналежним відповідачем у справі, позивач неправильно визначив склад учасників, які мають нести цивільно-правову відповідальність за спричинені збитки. Згідно з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів. Відповідно до листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району пошкодження автомобілю нанесено внаслідок падіння дерева, яке росло на прибудинковій території, а тому відповідальність за відшкодування такої шкоди несе управитель багатоквартирного будинку. Ані КРБП «Зеленбуд» Запорізької міської ради, ані Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради не є балансоутримувачем зелених насаджень за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 16.

05.01.2026 від третьої особи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 16, 18, 18-А» надійшло пояснення, у якому представник об`єднання зазначив, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів. Оскільки відповідач Запорізька міська рада не надала суду доказів державної реєстрації речових прав ОСББ на земельну ділянку, на якій розташована прибудинкова територія біля будинку АДРЕСА_1 , у ОСББ немає щодо цієї ділянки жодних правомочностей, ділянка ОСББ не відводилась і не передавалась ані у власність, ані у користування. Оскільки дерево перебувало у комунальній власності, відповідальність за його утримання повинен нести балансоутримувач, який визначається на конкурсних засадах. Таким чином саме відповідач Запорізька міська рада повинен був визначити особу, відповідальну за утримання зелених насаджень на земельних ділянках комунальної власності, а сам балансоутримувач здійснювати контроль за станом таких насаджень. ОСББ не є особою, яка повинна нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, оскільки прибудинкова територія не належить до спільного майна співвласників.

15.01.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому сторона заперечила проти доводів відповідача Запорізької міської ради, вважаючи їх необгрунтованими. Представник позивача зазначив, що земельна ділянка, на якій розташована прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності, ОСББ в оренду або користування не передавалося. ОСББ не володіє правами стосовно цієї земельної ділянки. 05.11.2020 комісія обстежувала зелені насадження за вказаною адресою та визнала їх аварійними. Всі роботу по зваленню та санітарному обрізанню дерев на прибудинкових територіях житлового фонду проводяться виключно за зверненням мешканців будинку та передаються на виконання до Запорізької міської ради, тому головним розпорядником та замовником робіт з санітарного обрізання та зваленню аварійних та сухостійних дерев на прибудинковій території житлових будинків визначено Запорізьку міську раду, яка є належним відповідачем. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

18.02.2026 від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачем районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району з посиланням на те, що зелені насадження є елементами благоустрою, а тому обов`язок щодо їхнього утримання виникає саме у цієї юридичної особи. 24.02.2026 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, уточнивши склад сторін, з огляду на необхідність надсилання копії позовної заяви новому співвідповідачу.

19.02.2026 ухвалою суду клопотання позивача задоволено, до участі у справі залучено співвідповідача районну адміністрацію Запорізької міської ради по Хортицькому району.

09.03.2026 та 10.03.2026 (тобто двічі) від відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району надійшов відзив, у якому сторона заперечила проти позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими. Зазначила, що райадміністрація є неналежним відповідачем у справі; відповідальним за збереження зелених насаджень є балансоутримувачі цих об`єктів. За даними бухгалтерського обліку райадміністрації зелені насадження не перебувають на її балансі. В будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ, а тому балансоутримувачем спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території є саме ОСББ. Позивач не довів, що дерево було аварійним і потребувало видалення; позивач не довів, що шкоду автомобілю було завдано саме падінням дерева горіха на прибудинковій території. З фотоматеріалів неможливо встановити, що пошкоджений автомобіль під гілками дерев є саме той автомобіль, який належить позивачу. Фотознімки не містять жодних відомостей щодо місця та часу створення, що унеможливлює встановлення факту падіння дерева саме у зазначеному місці та у зазначений час. Позивач не надав експертне дослідження стану дерева, яке впало та спричинило пошкодження транспортного засобу. Згідно з довідкою центру гідрометеорології синоптична ситуація на території Запорізької області загрожувала виникненням небезпечних метеорологічних явищ, а тому падіння дерева відбулося не з вини відповідача, а внаслідок погодних умов. Позивач, залишаючи власний автомобіль поблизу дерева, самостійно прийняв на себе ризики випадкового пошкодження майна, що в даному випадку виключає причинно-наслідковий зв`язок між діями райадміністрації та пошкодженням майна позивача. Також відповідач вважає недоведеним факт завдання моральної шкоди позивачу. Посилаючись на вказані заперечення відповідач районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району просила відмовити в задоволенні позову.

09.03.2026 від відповідача Запорізької міської ради надійшов відзив на уточнену позовну заяву; заперечення у відзиві є аналогічними тим, що були подані на первісну позовну заяву.

09.03.2026 від третьої особи виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшло пояснення, у якому сторона додатково зазначила, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011 зелені насадження по АДРЕСА_1 , були передані в оперативне управління та обліковуються на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, а відтак саме райадміністрація є балансоутримувачем вказаних зелених насаджень і вона повинна утримувати їх в належному стані.

17.03.2026 від третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району надійшли додаткові пояснення, у яких сторона заперечила проти доводів виконавчого комітету Запорізької міської ради; зазначила, що посилання на те, що саме райадміністрація є балансоутримувачем зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності. Матеріали справи не містять рішення органу місцевого самоврядування, яким за результатами проведення конкурсу райадміністрацію було визначено спеціально уповноваженою особою за утримання та збереження зелених насаджень в Хортицькому району м. Запоріжжя. Дерево, яке 14 липня 2023 року впало на автомобіль позивача, знаходилось у дворі будинку по АДРЕСА_1 . Прибудинкова територія за вказаною адресою та всі дерева, розташовані на ній, не перебувають на балансі райадміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району. Запорізька міська рада та/або виконавчий комітет Запорізької міської ради з 2011 року своїми рішеннями не передавали на баланс районній адміністрації, в оперативне управління та/або на праві узуфрукта будь-які прибудинкові території та/або елементи благоустрою зелені насадження, що знаходяться на цих територіях. Згідно з довідкою від 16.03.2026 №4/03-30/21 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011 №188/55 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління районній адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району» за актом приймання-передачі майна від 05.05.2011 відділом комунального господарства Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради було передано районній адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району майно, зокрема, 396 одиниць дерев по пр. Ювілейний, які розташовані між проїзною частиною дороги загального користування по пр. Ювілейний та тротуарами, субрахунок 108 «Багаторічні насадження», інвентарний номер 10800003, первісною вартістю 23364,00 грн. та залишковою вартістю 535,00 гривень, тобто районній адміністрації ним були передані зелені насадження, розташовані між проїзною частиною доріг загального користування та тротуарами по пр. Ювілейний, у той час як спірне дерево, за твердженням позивача, знаходилось на прибудинковій території житлового будинку по пр. Ювілейний. Земельна ділянка під будинком АДРЕСА_1 та навколо нього не сформована. Таким чином, дерево, яке впало на автомобіль позивача та спричинило шкоду, росло на землі комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. Відсутність доказів визначення районної адміністрації балансоутримувачем виключає можливість покладення на неї відповідальності за шкоду, заподіяну падінням дерева.

Ухвалою суду від 25.03.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.

27.05.2026 (тобто за межами строку, встановленого судом для подання заяв по суті) від представника відповідача Запорізької міської ради надійшло додаткове пояснення, у якому сторона знов зазначила, що вона не є належним відповідачем; обов`язок щодо належного утримання прибудинкової території покладається на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

В судовому засіданні 28.05.2026 позивач та його представник просили задовольнити позов, посилаючись на підстави, викладені у позові; представники співвідповідачів просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення, викладені в заявах по суті; представник третьої особи ОСББ в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи цей спір та узагальнюючи доводи сторін, суд вважає, що слід дати відповіді на декілька ключових питань для встановлення обставин, які стали підставою для позову, а саме:

1.Чи мала місце подія (падіння дерева 14.07.2023) та чи існує причинно-наслідковий зв`язок між подією та спричиненням майнової шкоди позивачу.

2.Чи мали місце обставини непереборної сили як підстава для звільнення від цивільно-правової відповідальності винної особи.

3.Чи є відповідачі, визначені позивачем, належними відповідачами у справі.

4.Чи є підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Щодо події 14.07.2023 (падіння дерева) та причинно-наслідкового зв`язку між подією та спричиненням майнової шкоди позивачу суд дійшов таких висновків.

Відповідач у своєму відзиві та інших заявах по суті неодноразово наголошував на недоведеності самої події, а саме, що автомобіль позивача було пошкоджено внаслідок падіння дерева 14.07.2023 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 16. Зокрема, що на фотографіях належним чином не зафіксовано автомобіль позивача (реєстраційний номер транспортного засобу), а також інші обставини, що не дозволяє достоменно стверджувати, що автомобіль позивача було пошкоджено саме внаслідок падіння дерева.

Натомість на підтвердження вказаної обставини позивач надав такі докази.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus IS 250, 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Копії матеріалів перевірки органом поліції, з яких вбачається, що за фактом завдання пошкоджень майну громадян падінням дерева зверталися ОСОБА_3 , власниця автомобіля Фольксваген Гольф, д.н. НОМЕР_2 , та позивач ОСОБА_1 , власник автомобіля Lexus IS 250. У протоколі прийняття заяви про вчинене правопорушення від 14.07.2023 ОСОБА_1 просить органи поліції зафіксувати факт пошкодження транспортного засобу Lexus IS 250, д.н. НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок падіння дерева. У протоколі опитування особи від 14.07.2023 ОСОБА_1 повідомляє про обставини пошкодження автомобіля падінням дерева.

Головою правління ОСББ «Ювілейний 16, 18, 18-А» складено акт про те, що 14.07.2023 приблизно о 15.00 після сильного вітру було зафіксовано падіння дерева за адресою: проспект Ювілейний, б. 16, 1 під`їзд. Дерево впало на проїжджу частину, де були припарковані автомобілі. Постраждали автомобілі: Фольксваген Гольф, д.н. НОМЕР_2 , та Lexus IS 250, д.н. НОМЕР_1 .

З висновку експерта з транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку від 30.07.2023 № 30/07 вбачається характер ушкоджень автомобіля: КТЗ на ходу, зі слідами ушкоджень аварійного характеру, внаслідок падіння дерева та передачі зусилля від контактної взаємодії, за напрямом дії деформаційної сили від верхньої частини, при цьому пошкоджені кузовні складові, а саме лако-фарбове покриття на площі більше ніж 50 відсотків складові передньої частини. В результаті ДТП пошкоджено деталі, агрегати і вузли, деформовані, зруйновані (розламані, розірвані), деформовані на площі до 50 відсотків.

За підсумком проведення дослідження встановлено вартість матеріального збитку 150 081,18 гривень.

Суд звертає увагу на принцип змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості (або «баланс ймовірностей»), за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41).

Відповідно до ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За висновком суду, надані позивачем докази у своїй сукупності є достовірними та достатніми для того, щоб керуючись стандартом доказування «баланс ймовірностей» дійти внутрішнього переконання в частині того, що подія 14.07.2023 за участю автомобіля позивача дійсно відбулася, транспортний засіб, який було розташовано біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було пошкоджено внаслідок падіння дерева, позивачу було завдано матеріальних збитків, розмір яких становить 150 081,18 гривень, який підтверджено висновком експертного дослідження.

Щодо оцінки обставин непереборної сили суд зазначає наступне.

Відповідач районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району у відзиві заперечила наявність вини в завданні збитків, оскільки падіння дерева відбуло внаслідок дії обставини непереборної сили.

В обгрунтування вказаної обставини стороною надано довідку Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 27.02.2026, відповідно до якої за даними спостережень відділу гідрометеорологічних спостережень ЦГМ, який розташовано у м. Запоріжжя в районі Дніпровської ГЕС, 14.07.2023 у період з 14 год. до 16 год. зафіксовані наступні атмосферні явища: дощ 1,6 мм, тривалість 15 год. 25 хв. 15 год. 38 хв.; вітер 12 м/с, тривалість 15 год. 20 хв. 16 год. 00 хв.

Слід зазначити, що швидкість вітру 12 м/с не може вважатися небезпечним явищем, оскільки згідно з нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с (критерій небезпечних метеорологічних явищ І рівня небезпечності НМЯ І).

Також в довідці наявне формулювання, що «за такою синоптичною ситуацією на території Запорізької області існувала загроза виникнення небезпечних явищ як то зливи, грози, град та шквали 15-20 м/с; такі метеорологічні явища, як зливи, грози, град та шквали завжди носять локальний характер і при такій синоптичній ситуації в цей день могли спостерігатися у будь-якому місці на території Запорізької області, в тому числі у будь-якому районі міста Запоріжжя».

На думку суду, використання подібних формулювань є спекуляцією (тобто розумовою побудовою, яка спирається на довільні умовиводи) або припущенням. Проте, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд критично ставиться до вказаного доказу сторони відповідача щодо наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення від цивільно-правової відповідальності та відхиляє його.

Щодо визначення належного відповідача.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до вимог ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з вимогами підпункту 7 п. а ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ст. 1, 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об`єкти, об`єкти промисловості, комунально-складські та інші об`єкти у межах населеного пункту.

Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила № 105) органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.

Згідно з п. 5.5 Правил № 105 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем ( п.5.8 Правил № 105).

Відповідно до розділу 12 Правил № 105 з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно з п.5.2 Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 04.08.2008 № 240, з метою контролю за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу балансоутримувач об`єкта благоустрою зеленого господарства здійснює їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. Під час загального огляду обстежують усі елементи, а під час часткового - лише окремі елементи об`єктів благоустрою зеленого господарства. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Отже, норми ЦК України, норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів», норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», дають підстави стверджувати, що відповідальність за шкоду, завдану майну особи падінням дерева, що зростало на землях комунальної форми власності, несе міська рада, яка уособлює територіальну громаду, що, в свою чергу, є власником земельної ділянки, частиною якої є зелені насадження. Такий висновок повністю узгоджується з нормою ст. 322 ЦК України, яка покладає тягар утримання майна на власника.

Верховний Суд у подібних спорах неодноразово виснував (постанова від 04.09.2019 у справі № 200/22129/16-ц, постанова від 25.01.2023 у справі № 522/2891/20), що за відсутності даних, що дерево, яке розташоване на землі комунальної власності, відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, обов`язок відшкодування шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль покладається на міську раду.

Оцінюючи доводи сторін щодо передачі зелених насаджень по АДРЕСА_1 , на баланс районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, суд зазначає наступне.

У своїх заявах по суті відповідач Запорізька міська рада та виконавчий комітет Запорізької міської ради зазначали, що Запорізька міська рада не є належним відповідачем, оскільки зелені насадження були передані на баланс іншого відповідача (районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району). В обгрунтування вказаних доводів відповідачем Запорізькою міською радою було надано копію рішення виконкому Запорізької міської ради від 21.04.2011 № 188/55 з додатками, відповідно до якого в оперативне управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району передано майно комунальної власності за субрахунком 108 («Багаторічні насадження»), а саме, в пункті 5 Додатку 2 зазначено: Дерева по пр. Ювілейному, інвентарний номер 10800003, 396 одиниць, первісна вартість 23 364,00 гривень, залишкова вартість 535,00 гривень.

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району заперечила проти вказаних доводів, зазначивши, що вказане рішення є неналежним доказом, оскільки вказаним рішенням були передані зелені насадження, розташовані між проїзною частиною доріг загального користування та тротуарами по пр. Ювілейний, тоді як спірне дерево знаходилось на прибудинковій території житлового будинку (довідка райадміністрації від 16.03.2025).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З наданих сторонами доказів суд не може достеменно встановити, які саме багаторічні насадження (дерева по пр. Ювілейному) у 2011 році передавалися в оперативне управління районній адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району і чи входило до їхнього складу конкретне дерево горіху, розташоване біля 1 під`їзду будинку АДРЕСА_1 , яке впало 14.07.2023.

Рішення про передачу дерев у кількості 396 одиниць було ухвалено у 2011 році, у той час як подія трапилася у 2023 році (тобто через 12 років). Жодних інших більш актуальних даних щодо інвентарного обліку дерева (групи дерев на відповідних об`єктах), наприклад, паспортів об`єктів зеленого господарства або об`єктів благоустрою, робочих щоденників, графічних матеріалів, інвентаризаційних карток тощо суду надано не було, хоча згідно з пунктом 1.4. Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України (наказ Держкомбудівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 № 226) інвентаризація зелених насаджень повинна проводитися раз на п`ять років.

Суд звертає увагу, що принцип «належного урядування» є вкрай важливим для розбудови правової держави. Кожна посадова особа суб`єкта владних повноважень, при прийнятті рішення та вчиненні певної дії має дотримуватися зазначеного принципу. Саме дотримання всіх його складових дозволяє забезпечити високий рівень правовладдя у країні, гарантувати реалізацію права громадян, та як заходу попередження, зменшити кількість позовів громадян проти суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011), підкреслюючи особливу важливість принципу «належного урядування», виснував, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Водночас, з цій справі вбачається, що орган місцевого самоврядування в порушення вимог ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не забезпечив належний облік та документальне оформлення передачі зелених насаджень, що призвело до бюрократичних перешкод у зв`язку з тривалою неможливістю встановити балансоутримувача та поневірянь позивача щодо визначення особи, яка повинна нести цивільно-правову відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, беручи до уваги те, що відповідач (Запорізька міська рада) не довів факт перебування дерева в момент події (14.07.2023) на балансовому обліку інших балансоутримувачів, зокрема іншого співвідповідача, суд дійшов висновку, що позивач правильно визначив відповідачем Запорізьку міську раду, в частині стягнення з цього відповідача суми відшкодування.

Щодо співвідповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району суд враховує, що хоча позивач і визначив співвідповідачем вказану особу, позов не містить конкретних вимог до неї, а відтак, в силу дії принципу диспозитивності, суд не бере цей факт до уваги, оскільки інший відповідач (Запорізька міська рада) є належним.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до абзацу 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання підстав для стягнення моральної шкоди, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено жодного обгрунтування, в чому саме для нього полягала завдана йому моральна шкода, не надано належних доказів на підтвердження розміру моральної шкоди, з яких міркувань він оцінює її саме у розмірі 50 000,00 гривень, тому в цій частині позову суд відмовляє у зв`язку з недоведеністю.

Щодо відшкодування вартості проведення автотоварознавчого дослідження.

На підтвердження понесення витрат на проведення експертного дослідження позивачем надано рахунок від 21.07.2023 № 21/07 на суму 4 000,00 гривень, водночас, вказаний документ не є належним доказом здійснення оплати за проведене дослідження, оскільки він містить лише пропозицію оплатити певний товар, послугу чи роботу, реквізити, на які треба сплатити кошти, проте не містить доказів самої оплати.

Отже, суд не вбачає наявність підстав для стягнення відповідної суми з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, суд, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Запорізької міської ради на користь позивача суми збитків у розмірі 150 081,18 грн. Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди та вартості автотоварознавчого дослідження.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 1 632,65 гривень. Оскільки позов було задоволено частково, з відповідача Запорізької міської ради підлягає стягненню частина сплаченого судового збору у розмірі 1 200,65 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 141, 158, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 16, 18, 18-А», виконавчий комітет Запорізької міської ради, про відшкодування завданих збитків задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданої шкоди у розмірі 150 081,18 грн та судові витрати у розмірі 1 200,65 грн, на загальну суму 151 281,83 грн (сто п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна гривня 83 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач 1 Запорізька міська рада (адреса: 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206, ЄДРПОУ 04053915).

Відповідач 2 Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району (адреса: 69123, м. Запоріжжя, бульв. Будівельників, б. 19, ЄДРПОУ 37573712).

Третя особа 1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 16, 18, 18А» (адреса: 69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 18, ЄДРПОУ 43508735).

Третя особа 2 Виконавчий комітет Запорізької міської ради (адреса: 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206, ЄДРПОУ 02140892).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ