Ухвала суду № 136969503, 18.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6253/26

Провадження №2-з/367/85/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

15.05.2026 до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Михальченко Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «БОЯРД-ПЛЮС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИВАЛЛ-ПЛЮС», про визнання заповіту недійсним.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти заборону приватному нотаріусу Михальченко Марині Миколаївні на вчинення нотаріальних дій у спадковій справі, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спрямовані на видачу будь-кому зі спадкоємців свідоцтва про право на спадщину до набрання законної сили рішенням суду за позовом позивача.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, адже відповідач як спадкоємець за заповітом матиме можливість розпорядитися спадковим майном і відчужити його на користь третіх осіб.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Разом з тим, з наведених заявником обґрунтувань щодо підстав подачі заяви про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу вчиняти нотаріальні дії, не вбачається наявність достатніх ризиків утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, не надано доказів, що підтверджують існування оспорюваного заповіту.

Так, матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, а посилання у заяві лише на можливе утруднення виконання рішення суду, без наведення належного обґрунтування та відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

До того ж, ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 157, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова