Ухвала суду № 136967694, 29.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

про закриття провадження у справі

29 травня 2026 року Справа №200/5079/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу,

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Донецькій області щодо неналежного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 200/2700/25 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУ ДПС у Донецькій області або на іншій рівнозначній посаді, що дорівнює посаді начальника відділу;

- скасувати п. 2 наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 30 червня 2025 року № 136-о.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 200/2700/25 ГУ ДПС у Донецькій області видало наказ від 30 червня 2025 року № 136-о «Про виконання рішення суду», п. 1 якого визнаний таким, що скасований, наказ ГУ ДПС у Донецькій області від 11 грудня 2024 року № 705-о «Про звільнення ОСОБА_1 », а п. 2 позивач поновлений на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУ ДПС (поза штатом) з 23 грудня 2024 року.

Позивач наголошує на тому, що в рішенні суду у справі № 200/2700/25 не вказано, що він має бути поновлений на посаді поза штатом, такий статус не передбачений чинним трудовим законодавством, в тому числі Законом України «Про державну службу».

01 серпня 2025 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі № 200/5079/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

11 вересня 2025 року Перший апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

29 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином в порядку, визначеному КАС.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку було запропоновано вакантні посади державної служби категорії «Б», однак позивач, будучи належним чином повідомленим про наявні вакантні посади, від зайняття всіх запропонованих посад відмовився або проігнорував відповідні пропозиції. Таким чином, оскаржувані правовідносини припинилися, щодо призвело до відсутності предмету адміністративного спору, що є підставою для закриття провадження у справі, передбаченою п. 8 ч.1 ст. 238 КАС.

Позивач заперечував проти закриття провадження у справі, вказуючи на те, що порушення його прав триває та не усунуте належним чином, оскілки протиправний п. 2 наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 30 червня 2025 року № 136-о у зв`язку з формальним поновленням на посаді на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУДПС (поза штатом), відповідачем не скасовано.

Розглядаючи це клопотання по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підп. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ч. 1 ст. 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Ініціюючи позов, особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність дійсно протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 238 КАС суд закриває провадження щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення

Так, для закриття провадження відповідно до вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними..

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17,зазначено, що у розумінні п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Отже, з зазначеного вище слідує висновок, що оскаржувані порушення мають бути виправлені суб`єктом владних повноважень самостійно, тобто добровільно.

Суд бере до уваги, що даний спір виник стосовно визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області щодо неналежного виконання рішення суду від 23 червня 2025 року у справі № 200/2700/25 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУ ДПС у Донецькій області або на іншій рівнозначній посаді, що дорівнює посаді начальника відділу та скасування п. 2 наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 30 червня 2025 року № 136-о.

Відповідач не надав докази на підтвердження скасування п. 2 наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 30 червня 2025 року № 136-о, тобто відсутні підстави вважати, що відповідач самостійно виправив порушення прав позивача, які слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Отже, закриття провадження у справі до розгляду справи та ухвалення рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин може призвести до невідновлення законних права та інтереси позивача.

Як наслідок, визначені п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС підстави для закриття провадження у справі в даному випадку відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 238, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області про закриття провадження у справі відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко