Ухвала суду № 136967695, 29.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання відповідача

про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

29 травня 2026 року Справа №200/5079/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу,

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Донецькій області щодо неналежного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 200/2700/25 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУ ДПС у Донецькій області або на іншій рівнозначній посаді, що дорівнює посаді начальника відділу;

- скасувати п. 2 наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 30 червня 2025 року № 136-о.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 200/2700/25 ГУ ДПС у Донецькій області видало наказ від 30 червня 2025 року № 136-о «Про виконання рішення суду», п. 1 якого визнаний таким, що скасований, наказ ГУ ДПС у Донецькій області від 11 грудня 2024 року № 705-о «Про звільнення ОСОБА_1 », а п. 2 позивач поновлений на посаді начальника відділу супроводження судових спорів з окремих питань оподаткування управління правового забезпечення ГУ ДПС (поза штатом) з 23 грудня 2024 року.

Позивач наголошує на тому, що в рішенні суду у справі № 200/2700/25 не вказано, що він має бути поновлений на посаді поза штатом, такий статус не передбачений чинним трудовим законодавством, в тому числі Законом України «Про державну службу».

01 серпня 2025 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі № 200/5079/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

11 вересня 2025 року Перший апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

29 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином в порядку, визначеному КАС.

Відзив на позовну заяву містить клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглядаючи клопотання по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Ця справа не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В своєму клопотанні відповідач не вказує на жоден з критерій, визначених ч. 3 ст. 257 КАС, які мають вирішальне значення при вирішенні судом питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зауважує, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС).

Ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені ч. 3 ст. 257 КАС критерії, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.

Відповідно до ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 9 ст. 79 КАС копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином, пояснення представників сторін, надані під час судових засідань не є доказами в розумінні ст. 72 КАС, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Учасники справи мають можливість викласти свої доводи і заперечення в поданих суду заявах по суті справи, а для всебічного і повного встановлення обставин, що входять в предмет доказування надати суду докази.

До того ж, у разі необхідності, керуючись принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд може витребувати докази з власної ініціативи.

Отже, розгляд справи № 200/5079/25 в порядку спрощеного позовного провадження не випливає на можливість суду всебічно і повно з`ясувати обставини у справі та ухвалити законне і обґрунтоване рішення за наслідками її розгляду.

Крім того, суд зауважує, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження прямо передбачений КАС і не може вважатися «скороченням чи прискоренням судочинства в умовах воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 241, 248, 255, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні заяви відповідача - Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко