Ухвала суду № 136961784, 21.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13693/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023000000000986, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2024 у справі № 757/51397/24-к в межах кримінального провадження № 62023000000000986 від 07.11.2023, а саме на мобільний телефон марки iPhone 15 ProMax 256 White.

Обґрунтовуючи клопотання, адвокат вказує, що в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2024 у справі № 757/51397/24-к задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході обшуку 27.09.2024 за адресою проживання ОСОБА_5 , та на відшукання та вилучення яких дозволу не було надано.

На думку адвоката, будь-якого підтвердження факту того, що цей телефон є доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації чи має будь-яке інше відношення до вказаного провадження в ухвалі про арешт не вказано.

Представник власника майна зазначає, що під час обшуку ОСОБА_5 добровільно надала пароль доступу до мобільного телефону, а тому проблем у здійсненні його огляду, а у разі потреби копіювання потрібної інформації, як під час обшуку так і по теперішній час у органу досудового розслідування виникнути не могло.

Згідно обставин зазначених в ухвалі про арешт, досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться за фактом перевищення своїх службових повноважень окремими службовими особами Командування Сил логістики Збройних Сил України, на підставі довіреностей від Міністерства оборони України, діючи за попередньою змовою з суб?єктами господарювання, з метою привласнення бюджетних коштів та подальшого їх розподілу між собою, протягом 2022-2023 років шляхом укладання завідомо збиткових для держави договорів (контрактів) з підконтрольними суб?єктами підприємницької діяльності на постачання запасних частин для військової техніки за завищеними цінами. Орган досудового розслідування перевіряє контракти, що укладалися Командуванням Сил логістики Збройних Сил України з ТОВ «Інвестиційне рішення» ТОВ «Юкрейн холінг центр», ТОВ «Національна інвестиційно-будівельна група», ТОВ «Національна промислова компанія».

Однак, ОСОБА_5 ні як ФОП, ні як фізична особа не фігурує у вказаному переліку осіб. Так само в ухвалі не зазначено яке відношення до обставин розслідування має належний ОСОБА_5 мобільний телефон.

На переконання адвоката, за відсутності чіткої і однозначної вказівки в судовому рішенні про надання дозволу на проведення обшуку та відшукання та вилучення саме належного ОСОБА_5 мобільного телефону, а також за відсутності нових істотних обставин здобутих в ході розслідування, які б впливали на такий висновок, правові підстави для накладення арешту на таке майно відсутні.

Підсумовуючи, заявник наголошує, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо причетності мобільного телефону ОСОБА_5 до будь-якого кримінального правопорушення, а отже відсутня потреба для проведення будь-яких слідчих (процесуальних) дій з таким майном.

До початку судового розгляду прокурором долучено до матеріалів справи витяг з ЄРДР, висновок аналітичного дослідження ДПС від 17.01.2025 № 12/99-00-08-01-04-20/38705778, повідомлення про підозру від 16.08.2025 ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, а також повідомлення про підозру від 16.08.2025 ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

В судовому засідання представник власника майна звернув увагу, що ОСОБА_5 жодним чином не причетна до обставин кримінального провадження, остання являється лише свідком, нею були надані відповідні показання понад 6 місяців тому. Під час надання показань ОСОБА_5 надала всі паролі доступу до мобільного телефону. Зазначий телефон за такий проміжок часу вже був оглянутий та проаналізований. Таким чином, на думку адвоката, подальше утримання майна ОСОБА_5 є безпідставним.

Прокурор заперечила щодо задоволення клопотання представника власника майна. Вказала, що в межах кримінального провадження перевіряється причетність, зокрема ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205-1 КК України. На даний час вказаній особі не повідомлено про підозру, однак строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев?яти) місяців, а саме до 20.09.2025.

Наразі стороною обвинувачення очікуються висновки експертів, за результатами яких буде вирішено питання щодо причетності інших осіб та, відповідно, їх притягнення до відповідальності.

Прокурор вказує, що ОСОБА_5 являється бухгалтером та готувала фінансові документи, в тому числі платіжні доручення, які були спрямовані на виведення державних коштів, виділених на виконання контрактів з ТОВ "Інвестиційне рішення" на закупівлю охолоджуючих трубок, на користь фіктивних ФОП.

Мобільний телефон вже оглянутий, однак з метою проведення комп?ютерно-технічної експертизи наявна потреба у подальшому арешті вказаного майна.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, а також долучені прокурором документи, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2024 у справі № 757/51397/24-к накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 27.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2024, а саме на мобільний телефон марки iPhone 15 ProMax, без SIM-карти, який належить ОСОБА_5 .

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення зберігання речових доказів.

Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 18.11.2024.

Щодо твердження заявника про те, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до обставин, що розслідуються в даному кримінальному провадженні, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та органом досудового розслідування планується проведення комп?ютерно-технічної експертизи щодо вилученого мобільного телефону, а отже з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1