Ухвала суду № 136960875, 28.05.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3116/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (Проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 22990368) про визнання протиправних дій, протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, що полягають у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових): щорічної за 2022 рік за 45 діб та додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки за 98 календарних днів;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових): щорічної за 2022 рік за 45 діб та додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки за 98 календарних днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення в сумі 55090,50 грн (згідно рішення суду), з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я за 39 (тридцять дев`ять) календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, в сумі 55090,50 грн (згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду);

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я за 39 (тридцять дев`ять) календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, в розмірі грошового забезпечення 55090,50 грн (згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду).

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

25 травня 2026 року до суду надійшла заява позивача, у якій він просить відкрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки спочатку він звертався до суду у справі № 340/1029/23 щодо перерахунку грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року. За результатами розгляду тієї справи та здійснення відповідачем відповідного перерахунку позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок виплат, належних йому при звільненні, однак відповіді не отримував, а надалі йому було відмовлено.

Крім того, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025, яким частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано неконституційною.

Розглянувши подану заяву та наведені у ній доводи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Предметом спору у цій справі є виплата сум, які, за твердженням позивача, належали йому саме при звільненні з військової служби, а саме: компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що у справах про виплату всіх сум, які належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду в тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Отже, заявлені позивачем вимоги належать до категорії спорів щодо виплати сум, належних особі при звільненні, для яких законодавець передбачив спеціальний строк звернення до суду.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 не спростовує висновків, викладених в ухвалі суду від 18 травня 2026 року.

Так, указаним Рішенням Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину першу статті 233 КЗпП України лише в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Водночас частина друга статті 233 КЗпП України, яка встановлює строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, належних працівникові при звільненні, предметом конституційного контролю в зазначеній справі не була та неконституційною не визнавалася.

Оскільки предметом цього позову є саме виплати, які позивач вважає належними йому при звільненні, Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 не усуває необхідності дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України.

Не є поважною причиною пропуску строку і посилання позивача на попередній судовий розгляд справи № 340/1029/23.

Як убачається зі змісту заяви, у межах справи № 340/1029/23 позивач оспорював правильність визначення розміру його грошового забезпечення. Натомість у цій справі ним заявлено самостійні вимоги щодо правильності обчислення та виплати компенсації за невикористані відпустки й одноразової грошової допомоги при звільненні.

Розгляд позивачем іншого спору щодо окремої складової розрахунку не є об`єктивно непереборною обставиною, яка унеможливлювала своєчасне звернення до суду із вимогами про належний розрахунок виплат при звільненні. Вибір позивачем способу та послідовності захисту своїх прав залежав від його волевиявлення і сам по собі не зупиняє та не поновлює перебігу встановленого законом строку звернення до суду.

Крім того, той факт, що компенсація за невикористані додаткові відпустки стосується відпусток за 2016 2022 роки, не означає, що право на її грошову виплату виникло у відповідні роки. Заявлена позивачем компенсація є виплатою, належною при звільненні, а право на її отримання пов`язується саме з датою припинення військової служби, тобто з 13 жовтня 2022 року, коли вже діяла редакція статті 233 КЗпП України, введена Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX.

Позивач також зазначає, що після здійснення відповідачем перерахунку грошового забезпечення він неодноразово звертався до останнього щодо перерахунку виплат при звільненні, однак відповіді не отримував, а потім йому було відмовлено.

Звернення особи до суб`єкта владних повноважень після виникнення спірних правовідносин та очікування відповіді на такі звернення не є самостійною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, якщо особа вже мала об`єктивну можливість знати про порушення свого права та звернутися за його судовим захистом.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть визнаватися лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, підтвердженими належними доказами.

Таких обставин позивачем у поданій заяві не наведено та відповідними доказами не підтверджено.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою у визначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин підстави, наведені ОСОБА_1 у заяві від 25 травня 2026 року, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, а позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (Проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 22990368) про визнання протиправних дій, протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА