Рішення № 136960876, 28.05.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5769/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №340/5769/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.07.2025 №104650017038 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 02.08.1983 по 26.09.1983 та з 20.01.1993 по 02.11.1993.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2025 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.05.2026 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представником позивача подано договір №36 про надання правничої допомоги від 12.06.2025, додаток №1 до цього договору від 12.06.2025, рахунки-фактури №1 від 13.08.2025 та №2 від 27.08.2025, платіжні інструкції від 14.08.2025 та від 28.08.2025, детальний опис робіт від 22.05.2026 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2026.

26.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Відповідач просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судових витрат, положення статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відсутність належного підтвердження фактичного понесення витрат та їх розрахунку, а також на неспівмірність заявленої суми витрат.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається із заяви представника позивача, у позовній заяві було повідомлено про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Рішення у справі ухвалено 20.05.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано 23.05.2026, тобто у строк, визначений частиною сьомою статті 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд також враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та значення справи для сторін.

Судом встановлено, що 12.06.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною укладено договір №36 про надання правничої допомоги.

Відповідно до додатку №1 від 12.06.2025 до договору №36 сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 20 000,00 грн за здійснення аналізу наданих позивачем документів і судової практики, надання консультації, складання та подання позовної заяви, а також, у разі надходження відзиву, його аналіз і підготовку відповіді на відзив.

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2026 адвокатом зазначено про надання правничої допомоги на загальну суму 20 000,00 грн, а саме: аналіз документів та надання консультації протягом 5 годин; аналіз судової практики та надання консультації протягом 2 годин; складання позовної заяви протягом 8 годин; підготовку позовної заяви і додатків до неї у форматі для подання до суду протягом 2 годин; направлення позовної заяви протягом 1 години; аналіз відзиву і надання консультації протягом 3 годин; підготовку відповіді на відзив протягом 3 годин; направлення відповіді на відзив протягом 1 години.

Таким чином, у детальному описі робіт заявлено 25 годин роботи адвоката.

З матеріалів, поданих разом із заявою, також убачається, що позивачем здійснено часткову оплату правничої допомоги у загальному розмірі 10 000,00 грн відповідно до двох платіжних інструкцій.

Доводи відповідача про те, що витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню через відсутність бюджетних асигнувань та положення статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд відхиляє.

Порядок розподілу судових витрат в адміністративному судочинстві безпосередньо визначений статтею 139 КАС України, яка передбачає стягнення відповідних витрат на користь особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Обставини бюджетного фінансування відповідача не можуть обмежувати процесуальне право позивача на відшкодування документально підтверджених судових витрат.

Посилання відповідача на Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» також не приймається судом до уваги, оскільки зазначений Закон втратив чинність з 15 грудня 2017 року та не підлягає застосуванню до правовідносин щодо розподілу судових витрат у цій справі.

Твердження відповідача про відсутність документів, які підтверджують розмір витрат і їх оплату, спростовуються поданими представником позивача договором про надання правничої допомоги, додатком до нього, актом виконаних робіт, детальним описом наданих послуг та платіжними інструкціями.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України відшкодуванню можуть підлягати не лише фактично сплачені витрати, а й витрати, які сторона має сплатити відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

Разом із тим, наявність договору про надання правничої допомоги та визначення сторонами фіксованого розміру гонорару не означає автоматичного покладення всієї погодженої між клієнтом та адвокатом суми на відповідача.

Суд не втручається у договірні відносини між позивачем та його адвокатом щодо розміру гонорару, однак при вирішенні питання про його компенсацію за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зобов`язаний перевірити реальність, необхідність, обґрунтованість і співмірність заявлених витрат.

Суд враховує, що предметом цієї справи було оскарження рішення органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії та зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи. Справа розглядалася за правилами письмового провадження без проведення судових засідань та без участі представника позивача у судових засіданнях.

Предмет спору не вимагав проведення експертиз, виклику свідків, збирання значного обсягу додаткових доказів чи формування виключної правової позиції. Питання підтвердження періодів трудового стажу та оцінки рішення пенсійного органу є поширеною категорією адміністративних спорів.

Крім того, частина зазначених у детальному описі робіт фактично охоплюється єдиним процесом підготовки позовної заяви. Аналіз документів, аналіз судової практики та консультація клієнта є складовими підготовки правової позиції і позовної заяви, а не самостійними процесуальними діями, які у цій справі об`єктивно вимагали окремого значного обсягу часу.

Такі послуги, як підготовка позовної заяви та додатків до неї у встановленому форматі для подання до суду, направлення позовної заяви, а також направлення відповіді на відзив, мають переважно технічний характер і не можуть обґрунтовувати істотне збільшення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Суд також бере до уваги, що позовні вимоги були задоволені лише частково.

Оцінивши характер спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, спосіб розгляду справи, результат вирішення позову, надані докази та заперечення відповідача, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн є неспівмірним із складністю справи та обсягом необхідної правничої допомоги.

За таких обставин обґрунтованим, розумним та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, є сума 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №340/5769/25 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА