Ухвала суду № 136959393, 27.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2026 року Справа №160/3957/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі ухвалено:

- адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57, к.301, код ЄДРПОУ 26239738), Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 листопада 2023 року по 31 січня 2024 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 01 листопада 2023 року по 31 січня 2024 року обчисливши відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та здійснити виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

30.05.2024 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 р. у справі № 160/3957/24 повернуто заявнику.

25.06.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

05.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду повернуто заявнику без розгляду.

19.05.2026 року від Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду по даній справі, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду по даній справі шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості у розмірі 97 812 грн.

В обгрунтування заяви зазначено, що згідно листа відповідача від 06.03.2026 року за вих.№1970/26, з метою виконання вимог виконавчого документу для проведення виплати позивачу нараховано суддівської винагороди у розмірі 97812 грн., яка не виплачується з огляду на відсутність бюджетних асигнувань. При цьому, заявник зазначає, що виконавчий документ, виданий по даній справі, не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у зв`язку з тим, що рішення прийнято про зобов`язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.

22.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення до розгляду у судовому засіданні на 27.05.2026 року.

25.05.2026 року від відповідача надійшли пояснення щодо заяви.

27.05.2026 року у судове засідання заявник та сторони, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду заяви, не з`явилися.

Згідно ч.2 ст.378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року (далі - Закон № 4094-ІХ), внесені зміни до статті 378 КАС України.

Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

За правилами частин першої та другої статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 6-1, 7, 9 частини 5 статті 22 БК України установлено, що головний розпорядник бюджетних коштів організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності, управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і витрачанням ними бюджетних коштів тощо.

Отже, виконання судового рішення залежить від наявності відповідних бюджетних призначень у відповідача.

Відтак, невиконання відповідачем судового рішення в частині виплати грошових коштів позивачу за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, як підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, у спірному випадку справа не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, у яких суд має в обов`язковому порядку для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, адже ця справа стосується виплати додаткової винагороди, тому відсутні підстави для застосування приписів абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України.

Зважаючи на встановлені обставини у цій справі, зокрема, прийняття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення, а також наведене правове регулювання питання зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд доходить до висновку, що відсутність бюджетних призначень на виплату нарахованої суми додаткової винагороди не може розглядатися як обставина, що істотно ускладнює або робить неможливим виконання судового рішення.

Суд зауважує, що виплата нарахованих позивачу сум може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України.

Оскільки у даному випадку відсутні відповідні бюджетні асигнування для здійснення виплати позивачу нарахованої за судовим рішення суми грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що відповідач не має об`єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення, з огляду на що, підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення заборгованості відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись ст.ст.248, 378 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв