Рішення № 136951420, 29.05.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/700/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

представника позивача Чернової А.В.,

представника відповідача Куриша В.І.

розглядаючи за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен банк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору недійсним, зобов`язання відновити кредитний ліміт та повернення власних коштів, визнання відсутнім права вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

І.Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, враховуючи заяву про зміну предмету позову, просить:

1. Визнати недійсним кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 року на суму 231 000, 00 грн., укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м.Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14305909) з моменту укладення.

2. Зобов`язати «Акціонерне товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м.Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14305909) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) власні грошові кошти, переведені 11.03.2025 року з карткового рахунку № НОМЕР_2 у сумі 32 000 грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_2 .

3.Зобов`язати «Акціонерне (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м.Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14305909) відновити кредитний ліміт на рахунку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) по банківській картці «Кредитна картка 100 днів» № НОМЕР_3 у сумі 126 000, 00 грн.

4. Визнати відсутність у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м.Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14305909) права вимоги до ОСОБА_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки податків: НОМЕР_1 ) та відсутність у ОСОБА_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки (15.05.1973 платника (15.05.1973 платника податків: НОМЕР_1 ) кореспондуючого обов`язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії банку та інших платежів, за наступними правочинами:

- за кредитним договором Кредит готівкою №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000, 00 грн., укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;

- за договором споживчого кредитування від 16.11.2023 року на суму 77 357,58 грн. (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Кредитна картка 100 днів» №2093676900.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 березня 2025 року ОСОБА_1 з метою перевірки сум залишку грошових коштів на карткових рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», Відповідач), за допомогою мобільного телефону, випадково визначив, що на картці для виплат останнього наявна велика сума грошових коштів, а саме 110 000, 00 грн. Такий залишок грошових коштів ОСОБА_1 не мав до цього моменту. Одразу після виявлення зайвих грошових коштів ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Райффайзен банк» у м.Красилів, де разом із співробітником банку було виявлено те, що обліковий запис ОСОБА_1 у онлайн - банкінгу було зламано. Одразу у відділенні АТ «Райффайзен Банк» співробітник банку заблокувала усі картки ОСОБА_2 та повідомила, що 09.03.2025 року о 23:19 було змінено фінансовий номер ОСОБА_1 на невідомий останньому номер, який до Позивача не має жодного відношення.

В подальшому, співробітник банку зробив виписку по карткових рахунках ОСОБА_1 , де було виявлено, що здійснювались наступні банківські операції, не ОСОБА_1 та без відома і волі останнього, а саме 11.03.2025 року переказ власних коштів ОСОБА_1 з карти для виплат № НОМЕР_2 на невідому картку ОСОБА_3 у сумі -5000 грн., -25000 грн., -2000 грн., тобто викрадено 32 000, 00 грн. особистих коштів ОСОБА_1 .

В подальшому, нібито від імені ОСОБА_1 було подано заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000, 00 грн., яка була підписана від імені ОСОБА_1 електронним цифровим підписом в онлайн - банкінгу Му Raif, який відповідно створили невстановлені особи, вже після того як відв`язали фінансовий номер ОСОБА_1 та прив`язали свій фінансовий номер.

Як наслідок, невстановленими особами було взято «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683 899446 від 11.03.2025 від імені ОСОБА_1 на суму 231000 грн., який було зараховано на картку для виплат № НОМЕР_2 ОСОБА_1 . Після чого з картки для виплат № НОМЕР_2 були здійснені фінансові перекази тричі в сумі - 21 000 грн., - 25 000 грн., - 25000 грн., на невідому картку.

Потім невстановлені особи переказали - 50 000,00 грн. на кредитну картку ОСОБА_4 «100 днів» №2093676900, де був вже наявний кредитний ліміт в сумі 126 000 грн., де також проводились наступні дії: було проведено три безготівкових платежі на суми - 25 750,00 грн., -10 300,00 грн., а також платіж на суму -91 334,97 грн.

В підсумку загальна матеріальна шкода, яка завдана ОСОБА_1 складає - 230 384,97 грн.

Вказаними коштами ОСОБА_1 не розпоряджався.

Позивач вважає, що невідомі особи, заволодівши його особистими даними, конфіденційною інформацією, без його відома та погодження на такі дії, оформили на ім`я позивача вищезазначений договір кредиту та отримали нібито від його імені такі грошові кошти, а також вчинили інші зазначені вище фінансові операції нібито від імені позивача.

ОСОБА_1 не розголошував третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію, картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Банком не доведено, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Працівники банку під час зміни фінансового номера не пересвідчились, що особа, яка запитувала зміну фінансового номера, дійсно є ОСОБА_1 , не ідентифікували та не верифікували особу, яка звернулася від імені Позивача.

Одночасно невстановленими особами відбувались спроби отримання кредитних коштів та укладення кредитних договорів у інших банківських установах, проте служби безпеки вказаних банківських установ виявили шахрайські дії (09.03.2025 були подані заявки на отримання кредиту також до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»).

ІІ. Процесуальні дії суду та позиції учасників.

Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2026 прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про залучення як третьої особи ДП «ДІЯ», про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 30.03.2026 підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник відповідача подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що посилання відповідача на те, що «оспорюваний кредитний договір було укладено не позивачем, а іншою фізичною особою від його імені, а тому відсутнє волевиявлення позивача на укладення цього договору», не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Договору.

Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов Договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Договором.

Єдиним власником карткового кредитного рахунку є ОСОБА_1 , який належним чином не вжив заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання даних картки, персональних даних або використання іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Тому в даному випадку відповідальність за операції, що проводилися несе тільки клієнт.

Службовою перевіркою встановлено, що, враховуючи той факт, що неможливо провести онбордінг клієнта з використанням документів з додатку Дія без участі клієнта, ймовірно він приховує детальний опис ситуації, що відбулася. На думку перевіряючого, враховуючи вищевказану інформацію, клієнт під «можливим» впливом 3-іх осіб розголосив персональні дані (не виключається встановлення шкідливого ПЗ на телефон клієнта), якими «можливо» скористались 3-ті особи, провели процедуру онбордінгу клієнта з використанням документів з додатку Дія, відкрили рахунок на ім`я клієнта при цьому змінивши фінансовий номер клієнта та отримали доступ до MyRaif.

В АТ «Райффайзен Банк» існує багаторівнева та складна система захисту рахунків клієнтів банку і без розголошення персональних даних неможливо було б отримати доступ до відповідного кредитного рахунку. Щоб перевести кошти через додаток потрібно знати логін та пароль входу, дані картки, які відомо лише клієнту.

Дані обставини дозволяють констатувати, що зняття коштів стало можливим лише у зв`язку з розголошенням позивачем персональних даних третім особам.

Внесення відомостей до ЄРДР не є підтвердження факту вчинення злочину, Інформація яка зазначається у витягу із ЄРДР внесена слідчим поліції виключно згідно даних та відомостей які зазначив сам ОСОБА_1 в своїй заяві і це в жодному разі ніяким чином не свідчить про правдивість та достовірність цих слів та не встановлює фактів вчинення чи не вчинення кримінального правопорушення.

Після зміни фінансового номеру з 097-3404924 на новий фінансовий номер 073- 397-74-25 АТ «Райффайзен Банк» на фінансовий номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) 09.03.2025 р. в 23:19:26 год. направлено СМС повідомлення.

Натомість клієнт, побачивши зміни та отримавши про це на Viber відповідне повідомлення на свій мобільний телефон ( НОМЕР_4 ) щодо такої зміни, не провів відповідних заходів щодо блокування рахунків, вирішивши провести блокування через звернення на гарячу лінію та звернення до відділення Банку лише після здійснення спірних операцій по картковому та кредитному рахунках.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій вказує, що унаслідок шахрайських дій третіх осіб, які отримали несанкціонований доступ до мобільного застосунку з використанням зміненого фінансового номера телефону, був сформований електронний цифровий підпис (удосконалений ЕЦП) без участі та відома ОСОБА_1 . Саме цим підписом і був "укладений" кредитний договір. Однак, як встановлено, на момент підписання договірної документації фінансовий номер телефону позивача вже був змінений на невідомий, що підтверджено банком у відповіді від 27.03.2025 № 81-27-5/700 та у відзиві на позовну заяву.

Кредитні кошти дійсно надійшли на картку позивача, проте останній ними не розпоряджався, на момент звернення до відповідача із заявою про вчинення шахрайських дій на рахунку залишилась значна сума коштів, проте позивач ініціював блокування усіх карткових рахунків, і відповідно не розпоряджався і не буде розпоряджатись вказаними коштами, оскільки вони йому не належать, що також підтверджує відсутність волевиявлення позивача на укладення спірного кредитного договору.

Позивач стверджує, що не укладав Кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231000 грн. з відповідачем, також було відсутнє волевиявлення позивача на укладання оспорюваного правочину, а тому наявні підстави до визнання такого договору як такого, що не відповідав внутрішній волі ОСОБА_1 та не містить його волевиявлення, що є порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України та не відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Співробітник банку зробив виписку по карткових рахунках ОСОБА_1 , де було виявлено, що здійснювались наступні банківські операції, не ОСОБА_1 та без відома і волі останнього, а саме 11.03.2025 переказ власних коштів ОСОБА_1 з карти № НОМЕР_2 на невідому картку ОСОБА_3 у сумі -5000 грн., -25000 грн., -2000 грн., тобто викрадено 32 000, 00 грн. особистих коштів ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що станом на 09.03.2025 (до початку шахрайських дій та зміни фінансового номера о 23.19 09.03.2025 року) на картці для виплат № НОМЕР_2 був залишок доступних коштів в сумі 32 220, 02 грн.

Станом на сьогодні, на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 знаходиться сума 106 305, 14 грн. - це залишок коштів від 231000 грн., які надійшли за кредитним договором №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 та якими невстановлені особи, шахраї не встигли розпорядитись, тому що одразу після виявлення зайвих грошових коштів (на той момент 110 000 грн.), ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Райффайзен банк» у м. Красилів, де разом із співробітником банку було виявлено те, що обліковий запис ОСОБА_1 у онлайн - банкінгу було зламано, та одразу у відділенні АТ «Райффайзен Банк» співробітник банку заблокувала картки ОСОБА_1 .

Відповідач повинен надати безспірні, належні та допустимі докази, що саме дії або бездіяльність позивача призвели до компрометації даних. Наразі таких доказів у відзиві не надано, а зазначено лише припущення та думки відповідача, не підтверджені жодними доказами.

Відсутні будь - які належні, достатні, достовірні докази, що позивач розголошував третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію, пов`язану з користуванням картковими рахунками у АТ «Райффайзен Банк».

Представник відповідача подав заперечення (на відповідь на відзив), в яких вказує, що в даному випадку недостатньо самих лишень тверджень позивача про те, що він не укладав Кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000 грн.

Внесення відомостей до ЄРДР не є підтвердження факту вчинення злочину. Інформація, яка зазначається у витягу із ЄРДР, внесена слідчим поліції виключно згідно даних та відомостей, які зазначив сам ОСОБА_1 в своїй заяві і це в жодному разі ніяким чином не свідчить про правдивість та достовірність цих слів та не встановлює фактів вчинення чи не вчинення кримінального правопорушення.

При підписанні договорів/документів/ заяв та ін. за допомогою порталу ДІЯ, нормативними документами АТ «Райффайзен Банк» в т.ч. Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» не передбачено здійснення телефонних дзвінків на попередній фінансовий номер клієнта у зв`язку із тим, що така зміна відбувається за допомогою захищеного порталу ДІЯ, шляхом відеоверитифікації клієнта, у зв`язку із чим неможливо провести зазначені операції клієнтом з використанням документів з додатку Дія без участі самого клієнта а тому додаткової комунікації з клієнтом в т.ч. телефонні переговори не проводяться.

Разом із тим, зі своєї сторони АТ «Райффайзен Банк», після зміни фінансового номеру з 0973404924 на новий фінансовий номер 0733977425 повідомляв (09.03.2025 р. в 23:19:26 год.) ОСОБА_1 на його фінансовий номер (0973404924) про зміну його фінансового номеру телефону, шляхом направлення відповідного повідомлення на Viber.

Натомість клієнт, побачивши зміни та отримавши про це на Viber відповідне повідомлення на свій фінансовий номер (0973404924) щодо такої зміни, не провів відповідних заходів щодо блокування рахунків, вирішивши провести блокування через звернення на гарячу лінію та звернення до відділення Банку лише після здійснення спірних операцій по картковому та кредитному рахунках.

Представником позивача було подано додаткові пояснення, в яких вказує, що згідно відповіді Національного Банку України від 16.04.2025, - вхід 2025-03-11 06:07:41 в застосунок «Райффайзен Онлайн» з пристрою samsung SMA145F Android v. 14 CLIENT VERSION: 1.318.0 за допомогою відбитку пальця здійснював Чернов І.М., що підтверджується відбитком пальця, і samsung SMA145F Android v. 14 - це мобільний телефон, який належить позивачу.

Водночас, усі спірні фінансові операції були здійснені через вхід в застосунок «MyRaif» з пристрою Xiaomi MI 8 Android v.33 за допомогою PIN і після зміни фінансового номеру.

Представник відповідача подав заперечення на додаткові пояснення, в яких звертає увагу на те, що в ході розгляду даної справи встановлено суттєві невідповідності між інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» та ДП «ДіЯ» щодо ідентифікації користувача ОСОБА_1 у сервісі «Дія» за допомогою акаунта ПриватБанку. Згідно з відповіді АТ КБ «ПриватБанк», акаунт Чернова І.М. був заблокований 09.03.2025 о 20:47:04, що унеможливлює проходження ідентифікації через нього у сторонніх сервісах, у тому числі «Дія». Водночас, надані ДП «Дія» логи містять запис про успішний шерінг документів та ідентифікацію після зазначеного часу блокування 09.03.2025 о 21:19:05.

Окрім того, надані ДП «Дія» логи містять лише загальні дані про факт операції, але не містять важливих технічних параметрів, таких як: модель пристрою та операційна система, IP-адреса користувача, статус акаунта ПриватБанку на момент авторизації, технічні параметри сесії (час створення сесії, тривалість, чи була сесія відкрита до блокування акаунта) та ін...

Представник позивача подала додаткові пояснення, в яких вказала, що позивач не міг фізично пройти ідентифікацію в сервісі «Дія» 09.03.2025, оскільки його акаунт у Приват24 був заблокований системою безпеки банку у той самий момент.

Про зміну фінансового номеру позивач дізнався лише у відділенні банку, коли виявив шахрайські дії відносно нього.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Додатково вказала, що позивач є особою похилого віку, не завжди слідкує за телефоном, тому не одразу переглядає повідомлення (повідомлення від банку про зміну фінансового номеру, як згодом виявилось, було направлено у додаток «Вайбер» у «бізнес-чати», які позивачем не відслідковуються).

Також вказала про наявність запитів у той самий час до інших банків, які заблокували відповідні дії.

Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Вказав, зокрема, про недоведеність доводів позивача про вчинення шахрайських дій. Банк повідомив позивача про зміну фінансового номеру, тому у цьому випадку є його недбалість, оскільки він лише через 3 дні звернувся до банку про це.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач є клієнтом АТ «Райффайзен Банк».

Так, 16.11.2023 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010-RO-82-239995359.

У Паспорті споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка від 16.11.2023 зазначено фінансовий номер позивача НОМЕР_5 . Також у вказаному паспорті споживчого кредиту зазначені дані паспорта громадянина України.

09.03.2025 від імені ОСОБА_1 відбулось звернення із Заявою про використання Удосконаленого електронного підпису (копія заяви додається). Підписанням цієї Заяви ОСОБА_1 надав згоду на генерацію та використання в Мобільному додатку «МуRaif» Удосконаленого електронного підпису (Удосконаленого ЕП), що згенерований засобами Мобільного додатку, зберігається в електронному сховищі документів Клієнтів Банку та використовується в Мобільному додатку для його ідентифікації, підписання електронних документів (у т.ч. електронних платіжних інструкцій), при здійсненні переказу коштів та для вчинення інших дій в Мобільному додатку.

Також визнано, що Удосконалений ЕП є аналогом його власноручного підпису. Порядок використання Удосконаленого ЕП в Мобільному додатку «МуRaif» врегульований статтею 4 Розділу 4.2. Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк.

Від імені ОСОБА_1 за допомогою удосконаленого електронного підпису 11.03.2025 підписано Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, за яким Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі - 231 000,00 гривень строком на 72 місяці, під 29,90 % річних, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначенні договором.

У вказаних заяві від 09.03.2025 та кредитному договорі від 11.03.2025 зазначено фінансовий номер +380733977425, а також дані закордонного паспорта позивача.

У відповіді на адвокатський запит від 30.04.2025 №1988д ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» повідомляє, що зазначений у адвокатському запиті номер +380733977425 обслуговується у мережі lifecell, починаючи з 02.03.2025 без ідентифікації (реєстрації) кінцевого користувача (абонента) у постачальника електронних комунікаційних послуг.

Представником АТ «Райффайзен Банк» з метою підтвердження підписання Черновим І.М. заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 проведено перевірку факту підписання даного договору на підтвердження чого надано Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.05.2025.

11.03.2025 з 19:07 по 19:50 здійснено переказ власних коштів ОСОБА_1 з карти для виплат № НОМЕР_2 на картку ОСОБА_3 у сумі - 5000 грн., - 25000 грн., - 2000 грн., разом у розмірі 32 000 грн. особистих коштів ОСОБА_1

«Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231000 грн. о 19:52 було зараховано на картку для виплат № НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Після чого з картки для виплат № НОМЕР_2 були здійснені фінансові перекази (списання) тричі в сумі - 21 000 грн., - 25 000 гри., - 25 000 грн. на невідому картку (20:10 20:15).

Згодом (20:21) був здійснений переказ у розмірі 50 000 грн. на кредитну картку ОСОБА_2 «100 днів», де був вже наявний поточний кредитний ліміт в сумі 126 000 грн..

По цій картці проведені наступні дії: три безготівкових платежі на суми - 25 750,00 грн., - 10 300,00 грн. (11.03.2025), а також платіж на суму - 91 334,97 грн. (10.03.2025 дата транзакції, дата списання 12.03.2025) (разом - 198 384,97 грн.).

Після проведення платежу 10.03.2025 на суму - 91 334,97 грн., вхідний залишок становив (мінус) 77357,58 грн. (до вказаної операції становив 13977,39 грн.).

В підсумку загальний розмір вказаних вихідних транзакцій складає - 230384,97 грн.

12.03.2025 позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Відділення поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та просив, зокрема, розпочати досудове розслідування з підстави вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, визнати ОСОБА_1 потерпілим від вищезазначеного кримінального правопорушення.

13.03.2025 Відділенням поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025243800000070 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ч.4 ст.185 КК України.

У витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні №12025243800000070 від 13.03.2025 вказано короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 11.03.2025 з 17:00 по 22:00 невстановлені слідством особи здійснили крадіжку грошових коштів із карткових рахунків АТ «Райффайзен Банк», які належать ОСОБА_1 , шляхом переказу на банківські картки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , чим завдано йому матеріальну шкоду на вказану суму 280 384,97 грн.

З метою повідомлення АТ «Райффайзен Банк» про вчинені щодо ОСОБА_1 шахрайські дії, ОСОБА_1 подав до Красилівського відділення АТ «Райффайзен Банк» звернення від 13.03.2025 з проханням припинити нарахування відсотків та анулювати заборгованість по кредитному рахунку «100 днів» №2093676900 від 16.11.2023 та проханням припинити нарахування відсотків та анулювати заборгованість за кредитним договором «Кредит готівкою» №014ZMR/82/26411683899446 від 11.03.2025.

Також ОСОБА_1 надіслав на юридичну адресу АТ «Райффайзен Банк» заяву від 14.03.2025, у якій повідомив, що невстановлені особи проводили фінансові операції від його імені з його картковими рахунками. Вказав, що не мав волевиявлення на оформлення кредитного договору №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000 грн. з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», останній ним не укладався, грошові кошти у межах такого договору не отримував. Також вказаною заявою ОСОБА_1 просив вважати ОСОБА_1 , таким, що не виявляв свою особисту волю до вчинення та укладення кредитного договору №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000,00 грн. з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»., вважати кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 на суму 231 000,00 грн. з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», який укладений невстановленими особами від його імені таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким договором такими, що не набулись, а правовідносини за ним такими, що не виникли, просив не обліковувати за ОСОБА_1 , жодної грошової заборгованості перед АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» за кредитним договором №014/MR/82/26411683899446 на суму 231 000, 00 грн, та рахунком №2093676900 від 16.11.2023 «кредитна картка 100 днів без відсотків» в розмірі 77 357, 58 грн. та не нараховувати відсотків за вказаними кредитними рахунками,

У відповіді АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 27.03.2025 № 81-27-5/700 на вказані звернення ОСОБА_1 зазначено наступне: «Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що за допомогою функціоналу Додатку особою, у якої був наявний доступ до Ваших документів в застосунку «Дія», з використанням даних документів здійснено відкриття карткового рахунку та змінено фінансовий номер телефону. Після входу в Додаток, було замовлено послугу з надання споживчого кредитування, з метою отримання якої проведено ряд заходів (обрано суму та періоду користування коштами, підтверджено ознайомлення з паспортом продукту, кредитним договором та додатками до нього та підтверджено замовлення послуги підписанням Удосконаленим ЕП) на підставі яких, між Вами та Банком, укладено Заяву- Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» (далі - Договір). Враховуючи вищевикладене, оформлення кредитного продукту пройшло із дотриманням всіх норм передбачених Правилами. Враховуючі той факт, що Ви вже звернулись до правоохоронних органів з метою проведення останніми розслідування за фактом можливих протиправних дій 3-х осіб, Банк, в свою чергу, завжди готовий надавати необхідну інформацію на офіційні запити правоохоронних органів і виконувати вимоги, передбачені законом, з метою допомоги слідству. Призупинення нарахування процентів умовами укладених з Банком договорів не передбачено».

Також 14.03.2025 позивач звернувся із скаргою до Національного банку України щодо порушення АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» національного законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, належного збереження інформації, що становить таємницю фінансової послуги, банківську таємницю та належної ідентифікації клієнтів під час надання банківських послуг, зокрема видачі кредитів та з вимогою здійснити відповідну перевірку АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК».

У відповіді Національного Банку України від 16.04.2025 зазначено, що Національним Банком України було надіслано запит до Відповідача і банк надав наступну інформацію:

11.03.2025 року через застосунок Myraif подано заявку на оформлення готівкового кредиту з пристрою, який раніше Вами не використовувався Xiaomi MI 8 android v.33. та здійснено перекази коштів, які Позивач не підтверджує. Банк повідомив, що в процесі проведеної перевірки встановлено, що за допомогою функціоналу Додатку, особою, у якої, був наявний доступ до документів Позивача в застосунку «Дія», з використанням даних документів здійснено відкриття карткового рахунку та змінено фінансовий номер телефону. Після входу в Додаток, було замовлено послугу з надання споживчого кредитування, з метою отримання якої проведено ряд заходів (обрано суму та періоду користування коштами, підтверджено ознайомлення з паспортом продукту, кредитним договором та додатками до нього та підтверджено замовлення послуги підписанням Удосконаленим Електронним підписом) на підставі яких між нібито Позивачем та Банком укладено Заяву - Договір про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою».

Також у вказаній відповіді Національного Банку України від 16.04.2025 зазначено, що «Банк повідомив, що 09.03.2025 було перевстановлено Додаток на пристрої, який Вами раніше не використовувався Хіоmi MI 8 Android v.33, про що було надіслано СМС з ОТР паролем на новий фінансовий номер +38(073)***-*4-25. Банк вказує, що вхід в Додаток в день проведення спірних трансакцій здійснений:

- 2025-03-11 06:07:41 в застосунок «Райффайзен Онлайн» з пристрою samsung SMA145F Android v. 14 CLIENT VERSION: 1.318.0 за допомогою відбитку пальця;

- 2025-03-11 19:02:08 в застосунок «MyRaif» з пристрою Xiaomi MI 8 Android v.33 за допомогою PIN. Переказ коштів здійснений з підтвердженням Удосконаленого електронного підпису».

Також судом встановлено, що 01.04.2025 АТ «Райффайзен Банк» автоматично списало кошти з картки для виплат в сумі 3867,88 грн., на погашення заборгованості по кредитному рахунку «Кредитна картка 100 днів» № НОМЕР_3 , що підтверджується випискою від 01.04.2025 (заборгованість з 77357,58 грн. зменшено до 73489,70 грн.).

Крім цього, 10.04.2025 відбулось списання коштів для погашення кредиту в сумі 6934,56 грн. (однак такі кошти повернуто згідно ухвали суду від 09.04.2025).

Станом на 07.05.2025 року в ОСОБА_1 на картковому рахунку № НОМЕР_2 наявний баланс коштів в сумі 106 305,14 гривень.

Станом на 01.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 по Кредиту «Кредитна картка» №010-RO-82-239995359 від 16.11.2023 р. становить 73 489,70 грн. Доступний баланс 52510,30 грн. Поточний кредитний ліміт 126000 грн.

На виконання ухвали суду Міністерство цифрової трансформації надало інформацію, що 09.03.2025 о 21:19 користувач ОСОБА_1 успішно виконав шерінг документів за схемою передачі даних закордонного паспорта для набувача АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». Ідентифікація користувача в сервісів Дія відбулась за допомогою аккаунта користувача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відеоідентифікація користувача не відбулась.

Листом від 26.11.2025 ДП «Дія» повідомило, що у підприємства відсутня інформація щодо ідентифікації електронних пристроїв користувачів.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду повідомив у відповіді від 30.09.2025, що від імені ОСОБА_1 будь - які дії, спрямовані на відкриття нових кредитних карток чи укладення кредитних договорів в період 09.03.2025-12.03.2025 не здійснювались. 09.03.2025 банком було направлено текстове повідомлення в Viber (замість SMS) стосовно блокування картки № НОМЕР_9 , в зв`язку з проведенням шахрайських/ підозрілих операцій. Карту було тимчасово заблоковано. 20.03.2025 клієнт перевипустив картку на нову. Інформація щодо ідентифікації ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в сервісі ДІЯ за допомогою акаунта користувача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (спосіб проведення вказаної ідентифікації, зміна логіна/паролів, даних пристроїв з яких проводились вказані дії тощо) в період 09.03.2025 - 11.03.2025: Аккаунт Приват 24 був заблокований 09.03.2025. Потім клієнт розблокував картку у відділенні банку 20.03.2025.

В подальшому, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив, що 09.03.2025 о 20:47:17 банком було направлено текстове повідомлення в Viber (замість SMS) стосовно блокування картки № НОМЕР_9 , в зв`язку з проведенням шахрайських/підозрілих дій. Фінансовий номер телефону клієнта ОСОБА_1 : НОМЕР_5 .

Банк вказав, що блокування акаунта Приват24 клієнта ОСОБА_1 впливає на можливість проходження ним ідентифікації в інших додатках. Акаунт було заблоковано з 2025-03-09 20:47:04 до 2025-03-20 11:59:46.

Відповідно до кредитного звіту Українського бюро кредитних історій, 09.03.2025 від імені позивача були подані заявки на отримання кредиту також до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

У відповіді Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 01.04.2025 зазначено: «В результаті проведеного Банком внутрішнього розслідування встановлено, що 09.03.2025 невстановленою особою на ім 'я Клієнта ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку з відновлювальною кредитною лінією. Поточний рахунок, відкритий на ім`я Клієнта, до якого випущено кредитну картку, закритий. Заборгованість за кредитом Банком анульована, інформація про оформлений на ім 'я Клієнта кредит в бюро кредитних історій була видалена. Банком буде подано заяву до правоохоронних органів за фактом дій, які містять ознаки шахрайства».

У відповіді Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» від 03.04.2025 зазначено: «станом на 02.04.2025 відкритих рахунків, в тому числі будь-яких договорів, на ім`я ОСОБА_1 в Банку не зафіксовано. Також за результатами проведеної перевірки зафіксовано, що 09.03.2025 від імені ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було подано запит на отримання кредиту через систему інтернет-банкінгу ТАS2U, але під час здійснення уточнюючого дзвінку зі сторони співробітника Банку, було отримано відповідь від нього, що таку заявку не залишав. Звертаємо увагу, що вирішення питання щодо встановлення факту шахрайства належить до компетенції правоохоронних органів. Банком буде надана уся можлива інформація на запит правоохоронних органів, оформлений належним чином».

У відповіді Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» від 31.03.2025 зазначено: « ОСОБА_1 не є клієнтом Банку, будь - які рахунки та/або укладені кредитні договори - відсутні».

У відповіді Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» від 27.03.2025 вказано: «станом на 25.03.2025 у ОСОБА_1 в Банку наявні відкриті рахунки. Повідомляємо, що вищезазначені рахунки були відкриті онлайн через застосунок О. Банк, жодних операцій по рахунках не здійснювалось».

ІV. Мотиви, з яких виходить суд, і застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», tлектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тією обставиною, що він, зокрема, не укладав спірний договір позики (кредиту).

У т.ч. способом захисту позивач обрав конструкцію визнання недійсним спірного договору.

При цьому, неукладеність передбачає відсутність підтвердження волевиявлення позичальника на укладення спірного договору, в той час як недійсність передбачає те, що договір відбувся, а сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних прав та обов`язків.

Наслідки недійсності не можуть застосовуватись до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 виклала правовий висновок про те, що неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 554/11260/21 зазначає, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису).

Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов`язку боржника за договором відсутнім.

Отже, вимога про визнання недійсним спірного договору є неналежною, адже не призведе по відновлення порушеного права. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, зазначено: «Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Вказана позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 490/7829/23.

Наведені вище положення вказують на те, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для настання негативних наслідків для користувача.

Тобто, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

Таким чином, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції Необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними (такий висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №456/4026/21).

Отже, суд враховує нерівний стан сторін у договірних відносинах, предметом яких є банківські послуги, що є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи наявні саме у банку, оскільки саме банк як фінансова установа володіє знаннями і можливостями щодо контролю над здійсненням платіжних операцій, адмініструє систему Інтернет-банкінгу, а також є обізнаним із типовими шахрайськими сценаріями у сфері платіжних операцій за участі пересічних споживачів і має обов`язок оцінювати ці ризики і вживати заходи з протидії неправомірним діям у системі онлайн-банкінгу.

Однак відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами тих обставин, що банк виконав обов`язки щодо гарантування безпеки операцій, і не довів, що позивач, як користувач банківських карток і відкритих на його ім`я банківських рахунків, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до індивідуальної облікової інформації, яка надала змогу ініціювати невизнані та оспорювані платіжні операції.

Зокрема, згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» блокування акаунта Приват24 клієнта ОСОБА_1 впливає на можливість проходження ним ідентифікації в інших додатках. Акаунт було заблоковано з 2025-03-09 20:47:04 до 2025-03-20 11:59:46.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації надало інформацію, що 09.03.2025 о 21.19 користувач ОСОБА_1 успішно виконав шеринг документів за схемою передачі даних закордонного паспорта для набувача АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». Ідентифікація користувача в сервісів Дія відбулась за допомогою аккаунта користувача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позивач вжив залежних від нього заходів щодо доведення його непричетності до здійснення несанкціонованих ним дій зі списання коштів.

Зокрема, позивач звернувся до Банку, де його проінформували про списання власних коштів з рахунку та відкриття кредитного рахунку, в зв`язку з чим позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину щодо нього.

Крім цього, спірні операції були здійснені на пристрої, який раніше позивач не використовував.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування та укладення кредитного договору.

Доводи відповідача про те, що зняття коштів стало можливим лише у зв`язку з розголошенням позивачем персональних даних третім особам, є припущеннями.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що погоджується з висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21.11.2012 у справі 6-134цс12, про те, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках:

- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

Усунення спірної правової невизначеності на даний час можливе лише в суді шляхом визнання відсутності у відповідача права вимоги до позивача та відсутності його кореспондуючого обов`язку за вищевказаними правочинами, котрі фактично між ними не вчинялися і правовідносини за ними не виникали.

Тому порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом визнання відсутності у відповідача права вимоги до позивача та відсутності у позивача кореспондуючого обов`язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій банку, інших платежів (а саме, - щодо кредитного договору на суму 231000 грн., та на суму 77 357,58 грн., наданих за рахунок кредитного ліміту).

Також, враховуючи несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків позивача, задля відновлення становища, яке існувало до такого, підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути позивачеві власні грошові кошти, переведені 11.03.2025 з карткового рахунку № НОМЕР_2 у сумі 32 000 грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_2 (такий спосіб захисту також узгоджується із постановою Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19).

На думку суду, саме такий спосіб захисту буде ефективним і приведе до відновлення порушеного права позивача.

Водночас, щодо позовної вимоги - відновити кредитний ліміт на рахунку ОСОБА_1 по банківській картці «Кредитна картка 100 днів» № НОМЕР_3 у сумі 126 000 грн., то така не підлягає задоволенню через неналежний спосіб захисту, оскільки кредитний ліміт по такій картці і так становить 126000 грн.

V. Щодо заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.04.2025 у справі №677/634/25 вжито заходів до забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживачів шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме, зобов`язати Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зупинити нараховувати мінімальний обов`язковий платіж, будь-які проценти, пені, штрафи, комісії та списувати грошові кошти з усіх банківських карткових рахунків (у тому числі поточного та кредитного рахунків), відкритих на ім`я ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості (основного боргу/тіла кредиту та процентів, які виникли по кредитному договору № 014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 року та по Кредитній картці 100 днів рахунок № 2093676900 до дня набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен банк» про захист прав споживачів.

VІ.Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги взаємопов`язані та є наслідком здійснення вихідних транзакцій, проведених у загальному розмірі 230384,97 грн., з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2303,85 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» повернути ОСОБА_1 власні грошові кошти ОСОБА_1 , переведені 11.03.2025 з карткового рахунку № НОМЕР_2 у сумі 32 000 грн., шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_2 .

Визнати відсутність у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» права вимоги до ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_1 кореспондуючого обов`язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії банку та інших платежів, за наступними правочинами:

- за кредитним договором Кредит готівкою №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231 000 грн., укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;

- за договором споживчого кредитування від 16.11.2023 на суму 77357,58 грн. (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Кредитна картка 100 днів» №2093676900.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на користь держави судовий збір в розмірі 2 303 (дві тисячі триста три) грн. 85 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.04.2025 у справі №677/634/25, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909.

Повний текст судового рішення проголошено 29.05.2026 о 16:00.

Суддя С. В. Васільєв