Ухвала суду № 136950577, 26.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7907/21

Провадження № 1-кп/466/101/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026року Шевченківський районний суд м. Львова

в колегіальному складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000870 від 17.11.2020 про обвинувачення

ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.1 ст.255 КК України;

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України;

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України;

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України;

ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новий Розділ Львівської області, українець, громадянина України, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, -

та клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності,-

встановив:

30.08.2021 на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000870 від 17.11.2020 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передба України; ч.4 ст.28-ч.3 ст.146, ч.1 ст.255,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.1 ст.255,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4 ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146,ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146,ч.4ст.28-ч.3 ст.146, ч.2 ст.255 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Встановлено, що 24.03.2021 приблизно о 10:20 год. ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на позбавлення волі людини, незаконно позбавили волі ОСОБА_18 , перевізши останнього на автомобілі марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 з вулиці Кульпарківська, 80 у м. Львові до вулиці Замарстинівської, 177-181 у м. Львові.

При цьому, ОСОБА_18 будучи посаджений на заднє сидіння вказаного вище автомобіля, не міг його покинути, через перебуванням в салоні ліворуч та праворуч від нього ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , які діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , використовуючи свою фізичну та кількісну перевагу не реагували на прохання ОСОБА_18 випустити його із вказаного вище автомобіля та припинити свої протиправні дії.

В подальшому, 24.03.2021 о 11:12 год. вказаний вище автомобіль було зупинено працівниками правоохоронних органів та протиправні дії ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , було припинено.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 02.09.2021 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного обвинувального акту (т.2 а.с.72).

23.03.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання посилається на те, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 у кримінальному провадженні є нетяжким злочином і був вчинений п`ять років тому. Таким чином, згідно ч. 1 ст. 49 КК України, строк притягнення до кримінальної відповідальності сплив, а отже ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження №12020140000000870 від 17.11.2020року у зв`язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК України, і звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.146 КК України.

В судовому засідання обвинувачений підтримав письмове клопотання та просив його задовольнити, а також обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за вказаних обставин.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.146 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 закрити.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотань обвинуваченого та захисника не заперечив, вважає такі підставними, так як строк, протягом якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , минув.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 не заперечила щодо заявлених клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечив щодо клопотання обвинуваченого та його захисника, думку обвинуваченого, захисника, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Крім цього, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до численної практики Верховного Суду, останній неодноразово роз`яснював у своїх рішеннях, що ст. 49 КК України визначає матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-правових процедур. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09.02.2021 у справі №753/5553/18, постанова від 31.05.2018 у справі № 520/6591/15-к, постанова від 11.11.2020 у справі № 455/229/17, постанова від 13.11.2018 у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20.03.2018 № 463/5277/16-к).

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, подія вчинення якого мала місце в березні 2021 року.

Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 146 КК України, яке інкриміновано ОСОБА_6 є нетяжким злочином, і такий був вчинений п`ять років тому.

Згідно ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене. Згідно обвинувального акта, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_6 24.03.2021 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого та захисника закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п.3 ч. 1 ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Положення ст.49 КК України передбачають, що звільнити від кримінальної відповідальності можливо лише особу у разі вчинення нею кримінального правопорушення.

Водночас, як зазначено у ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

З огляду на викладене, така умова для звільнення особи від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбачена ст. 49 КК України, обмежується лише фактом притягнення особи до кримінальної відповідальності та її згодою на звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав. Більш широке тлумачення зазначеної норми, зокрема, доведення факту вчинення кримінального правопорушення вочевидь буде становити порушення презумпції невинуватості.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к зауважив, що невизнання підозрюваним (обвинуваченим) вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та за умови роз`яснення суті підозри (обвинувачення), підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Відтак, при закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи судом не вирішується.

В той же час, згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Крім того, суд підкреслює, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Аналогічна позиція висвітлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.11.2022 року, за № 734/3220/17.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з огляду на те, що злочин за яким він обвинувачується відноситься до нетяжкого, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінніст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак таке слід задовольнити і звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.

Керуючись ст. ст. 284,288, 314, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-

постановив :

клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, адвоката ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12020140000000870 від 17.11.2020р. в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3