Ухвала суду № 136947462, 15.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22140/19

провадження № 2-з/753/84/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Дикого Ю.О., представника відповідача 1 - адвоката Пількевич Т.А., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», ОСОБА_2 про визнання незакооною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні, витребування із чужого незаконного володіння спірної квартири,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (далі - ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП»), ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування постанови від 25 жовтня 2019 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акта про реалізацію предмета іпотеки від 25 жовтня 2019 року, визнання незаконними дій приватного виконавця щодо прийняття постанов від 25 жовтня 2019 року.

У серпні 2020 року позивач доповнила підстави позову. У заяві зазначила, що оскаржуваними постановою та актом приватного виконавця передано стягувачу майно боржника в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, який в частині є таким, що не підлягає виконанню - що є самостійною підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваних постанов та акта приватного виконавця від 29 жовтня 2019 року.

Надалі, у жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про зміну (доповнення) предмета позову, в якій просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з електронних торгів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, наявність факту укладення якого підтверджується оскаржуваними постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. від 25 жовтня 2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта реалізації предмета іпотеки від 25 жовтня 2019 року, скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М. А. про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру та їх обтяжень індексний № 49402993 від 29 жовтня 2019 року за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року прийнято заяву про зміну предмета позову від 24 жовтня 2021 року до розгляду, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», ОСОБА_2 про: визнання незаконною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні; визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні; витребування із чужого незаконного володіння спірної квартири скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залишено без змін.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року справу передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2026 року прийнято справу №753/22140/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 24 березня 2026 року.

24 березня 2026 року підготовче провадження у справі № 753/22140/19 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 06 травня 2026 року.

04 травня 2026 року представник позивача подав до суду заяву, у якій просив

(1) повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 753/22140/19;

(2) замінити неналежного відповідача - ОСОБА_2 - належним відповідачем - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), як поточним власником (володільцем) спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ;

(3) прийняти до розгляду заяву про зміну (уточнення) предмета позову у цій справі;

(4) здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зміненого предмета позову та оновленого складу учасників у наступній редакції позовних вимог:

- Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо прийняття постанови від 25.10.2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта про реалізацію предмета іпотеки від 25.10.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 25.10.2019 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 25.10.2019 про реалізацію предмета іпотеки від 25.10.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000) (нова редакція позовної вимоги).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2026 року клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 753/22140/19 задоволено, призначено у справі підготовче засідання на 02 липня 2026 року, прийняти заяву позивача про зміну предмету позову та замінено первісного відповідача ОСОБА_2 - належним відповідачем - ОСОБА_3 .

04 травня 2026 року представник позивача - адвокат Дикий Юрій Олегович подав заяву про забезпечення позову шляхом (1) накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000), що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ); (2) заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000), що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заява мотивована тим, що з моменту ініціювання цього спору володілець (власник) квартири змінювався вже двічі: 15 червня 2020 року з ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. ГРУП» на ОСОБА_2 та 15 листопада 2024 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , з чого слідує, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу подальшого відчуження майна на користь третіх осіб, що у випадку задоволення позову призведе до неможливості виконання судового рішення та змусить позивача ініціювати нові судові процеси до кожного наступного набувача. За цих обставин вважає, що забезпечення позову є єдиним дієвим механізмом, що гарантує ефективність правосуддя та реальне виконання майбутнього рішення суду.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 травня 2026 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.\

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Як встановлено судом, у цій справі позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000) і матеріали справи свідчать, що після звернення позивача з вказаним позовом спірне нерухоме майно неодноразово відчужувалося і наразі його власником є ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу подальшого відчуження майна на користь третіх осіб, що у випадку задоволення позову призведе до неможливості виконання судового рішення та змусить позивача ініціювати нові судові процеси до кожного наступного набувача

Враховуючи, що відповідач має можливість на власний розсуд розпоряджатися спірним нерухомим майном, це може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача та стане підставою для виникнення інших спорів щодо цього майна, необхідності залучення до участі у справі інших осіб тощо.

Отже, суд вважає, що через ризик можливого подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, або його обтяження іншим чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Те, що особа ще не вчинила дії, які могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, який безперешкодно матиме можливість користуватися майном, натомість слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Так, враховуючи, що позивачем пред`явлено позов про витребування майна, ймовірне рішення про задоволення позову може мати наслідком зміну власника такого майна, а тому на думку суду заявник довів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі у разі відчуження відповідачем спірного майна, ускладнення захисту прав та інтересів заявника без вжиття таких заходів, та про обґрунтованість доводів заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність на цій стадії розгляду справи підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на відсутність відомостей щодо можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Щодо такого заходу забезпечення позову як заборона органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири, за своєю суттю він зводиться до обмеження права розпорядження майном з метою його збереження, що відповідає такому заходу забезпечення позову як арешт майна, а тому в цій частині заява не підлягає задоволенню (аналогічний за змістом висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19 квітня 2024 року у справі 902/388/18).

Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича про забезпечення позову у цивільній справі № 753/22140/19 задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000), що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В іншій частині вимог - у задоволенні заяви відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Суддя Олександр ЯКУСИК