Ухвала суду № 136947461, 14.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22140/19

провадження № 2/753/6225/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Дикого Ю.О., представника відповідача 1 - адвоката Пількевич Т.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», ОСОБА_2 про визнання незакооною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні, витребування із чужого незаконного володіння спірної квартири,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (далі - ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП»), ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування постанови від 25 жовтня 2019 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акта про реалізацію предмета іпотеки від 25 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, визнання незаконними дій приватного виконавця щодо прийняття постанов від 25 жовтня 2019 року.

У серпні 2020 року позивач доповнила підстави позову. У заяві зазначила, що оскаржуваними постановою та актом приватного виконавця передано стягувачу майно боржника в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, який в частині є таким, що не підлягає виконанню - що є самостійною підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваних постанов та акта приватного виконавця від 29 жовтня 2019 року.

Надалі, у жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про зміну (доповнення) предмета позову, в якій просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з електронних торгів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, наявність факту укладення якого підтверджується оскаржуваними постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. від 25 жовтня 2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта реалізації предмета іпотеки від 25 жовтня 2019 року, скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М. А. про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру та їх обтяжень індексний № 49402993 від 29 жовтня 2019 року за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 24 жовтня 2021 року та залучення співвідповідача від 25 жовтня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційне провадження закрито.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року прийнято заяву про зміну предмета позову від 24 жовтня 2021 року до розгляду, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», ОСОБА_2 про: визнання незаконною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні; визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні; витребування із чужого незаконного володіння спірної квартири скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залишено без змін.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року справу передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2026 року прийнято справу №753/22140/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 24 березня 2026 року.

24 березня 2026 року підготовче провадження у справі № 753/22140/19 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 06 травня 2026 року.

04 травня 2026 року представник позивача подав до суду заяву, у якій просив

(1) повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 753/22140/19;

(2) замінити неналежного відповідача - ОСОБА_2 - належним відповідачем - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), як поточним власником (володільцем) спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ;

(3) прийняти до розгляду заяву про зміну (уточнення) предмета позову у цій справі;

(4) здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зміненого предмета позову та оновленого складу учасників у наступній редакції позовних вимог:

- Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо прийняття постанови від 25.10.2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта про реалізацію предмета іпотеки від 25.10.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 25.10.2019 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 25.10.2019 про реалізацію предмета іпотеки від 25.10.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (первісна редакція позовної вимоги);

- Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824828480000) (нова редакція позовної вимоги).

Заява мотивована тим, що після закриття підготовчого провадження позивачу стали відомі нові фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та не були відомі раніше, а саме, що згідно з даними ДРРП власником спірної квартири АДРЕСА_1 , з 15 листопада 2024 року є ОСОБА_3 .

Як зазначає представник позивача, з матеріалів реєстраційної справи № 1824828480000 встановлено, що 15 листопада 2024 року між ОСОБА_2 (відповідач-3) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М. С. за реєстровим № 11422, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 набула у власність спірне майно. Вказаний правочин вчинено ОСОБА_2 в період касаційного перегляду справи Верховним Судом, про що відповідач-3 не повідомила суд, всупереч обов`язку діяти добросовісно та повідомляти суд про зміну фактичних обставин справи (стаття 43 ЦПК). При цьому, скасовуючи судові рішення в частині, Верховний Суд у своїй постанові від 15 жовтня 2025 року вказав на необхідність дослідження обставин законності вибуття майна з володіння позивача, а оскільки на цей час кінцевим володільцем майна є ОСОБА_3 , розгляд справи без її участі унеможливлює ефективний захист прав позивача та виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення віндикаційного позову.

Представники відповідача-1, 2 заперечували проти задоволення цієї заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 14 травня 2026 року заяву про повернення до стадії підготовчого провадження, зміну предмету позову, заміну відповідача, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Як визначено статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У пунктах 2, 4,5, 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Як визначено частиною першою статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина друга статті 200 ЦПК України).

Мотивуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач посилається на те, що після закриття підготовчого провадження у справі позивачеві стало відомо, що власником спірної квартири АДРЕСА_1 , з 15 листопада 2024 року є ОСОБА_3 , яка набула її у власність 15 листопада 2024 року на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Куксовою М. С. за реєстровим № 11422, про що відповідач-3 не повідомила суди.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 204/6085/20 виклав висновок, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 також викладено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує важливі питання, з`ясування яких повинні передувати розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні та без вирішення яких можуть бути порушенні права учасників справи.

Приписи ЦПК України не містять заборони щодо повернення до стадії підготовчого провадження у разі наявності ухвали про його закриття.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

За змістом статей 51, 175 ЦПК України на позивача покладений обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, зокрема відповідачів, які залучені до участі у справі позивачем.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У цій справі

- позивач звернувся з позовом, зокрема до ОСОБА_2 як власника спірного нерухомого майна;

- під час розгляду справи у суді касаційної інстанції ОСОБА_2 відчужила спірне майно ОСОБА_3 ;

- з огляду на виявлені обставини позивач подав заяву про зміну предмету позову та заяву про заміну первісного відповідача на належного - ОСОБА_3 .

Отже, очевидним є те, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 як власника спірного нерухомого майна, яке набуте нею в результаті відчуження майна, правомірність якого оспорюється ОСОБА_1 .

Враховуючи вказані обставини, суд вважає вагомими підстави для повернення до стадії підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії, з метою остаточного визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу учасників справи, реалізації позивачем права на обрання ефективного способу захисту порушеного права та надання можливості ОСОБА_3 реалізувати її процесуальні права у цій справі як власнику майна.

На думку суду повернення до стадії підготовчого провадження сприятиме забезпеченню всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спору, що відповідає завданням цивільного судочинства

З огляду на викладене суд дійшов висновку повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (такий висновок викладено в постанові КГС-ВС від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).

Як передбачено частиною четвертою статті 49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

З огляду на зміну власника нерухомого майна, про витребування якого завлено позивачем, після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви позивача про міну предмету позову у цій справі та заміну первісного відповідача належним відповідачем, що викликана зміною первісних позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 178, 189, 196-200 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 753/22140/19 задовольнити.

2. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 753/22140/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», ОСОБА_2 про визнання незакооною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні, витребування із чужого незаконного володіння спірної квартири.

3. Призначити у справі підготовче засідання на 02 липня 2026 року на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця О. Кошиця, 5-А, каб. № 119.

4. Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову.

5. Замінити первісного відповідача ОСОБА_2 - належним відповідачем - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ).

6. Зобов`язати позивача надіслати ОСОБА_3 копію позовної заяви з доданими документами та заяви про зміну предмету позову протягом трьох днів з дати отримання цієї ухвали.

7. Встановити відповідачам строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Встановити позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр ЯКУСИК