Ухвала суду № 136933180, 27.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/92/26

ун. № 759/13837/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Васильєва П.С. про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан, -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду міста Києва звернулися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан.

Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд забезпечити позов наступним шляхом, а саме до набрання рішенням законної сили:

заборонити ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), Товариству з обмеженою відповідальністю «450 груп» код ЄДРПОУ 41009303, у тому числі з залученим підрядним та субпідрядним організаціям та будь-яким іншим особам використовувати, у тому числі вчиняти будь-які дії, підготовчі та будівельні, земельні роботи, ремонтні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:468:0018 площею 0.1 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі укладати договори купівлі-продажу або інших способом відчужувати права на вказану земельну ділянку, а також передавати її у користування третім особам, здійснювати дії щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна;

заборонити ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), Товариству з обмеженою відповідальністю «450 груп» код ЄДРПОУ 41009303, у тому числі з залученим підрядним та субпідрядним організаціям та будь-яким іншим особам, включаючи, але не обмежуючись: проведення фасадних робіт; монтаж інженерних мереж; внутрішнє оздоблення та благоустрій території; використовувати, у тому числі вчиняти будь-які дії, підготовчі та будівельні роботи, ремонтні, земельні роботи, щодо будівлі (будинку), у тому числі недобудованої, за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі укладати договори купівлі-продажу або іншим способом відчужувати права на вказані об`єкти, а також передавати їх у користування третім особам, здійснювати дії щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна;

накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:468:0018 площею 0.1 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

накласти арешт на недобудовану будівлю (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкта нерухомого майна: внесення записів про опис об`єкта незавершеного будівництва; будівлю (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:468:0018 площею 0.1 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

За адресою: АДРЕСА_1 заборонити ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким особам (енергопостачальним, водопостачальним, газопостачальним організаціям) вчиняти будь які дії щодо видачі технічних умов, погодження проектної документації та підключення до міських мереж (комунальних послуг);

Заборонити Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) реєструвати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: Нове будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду заяви обрано головуючу суддю Горбенко Н.О.

Матеріали справи передані судді 25 травня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороню вчиняти певні дії (п.п. 1, 2 ч. 1 вказаної статті).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «ключовим при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

Позовна заява та додані до неї документи дозволяють зробити висновок, що при обраному позивачем способі захисту прав та інтересів перш за все підлягає встановленню сам факт того, що будівництво є незаконним. Тобто зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини щодо здійснення будівництва, підлягають дослідженню під час розгляду позовних вимог у цій справі.

Водночас суд наголошує, що при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, розгляд справи по суті не здійснюється, тому відсутні підстави вважати обставини здійснення незаконного будівництва встановленими і доведеними.

Суд зауважує, що заборона здійснювати будівельні роботи може обумовити істотне погіршення фізичних властивостей об`єкта будівництва, що матиме наслідком необхідність понесення додаткових витрат на їх відновлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які будівельні роботи, ремонтні роботи на земельній ділянці за адресою спору, може призвести до неспівмірних втрат відповідача, у випадку встановлення судом за результатами розгляду справи законності зведення спірної будівлі.

З огляду на викладене, у забезпеченні позову шляхом заборони здійснювати будівельні роботи та ремонтні роботи на земельній ділянці суд відмовляє.

Заявником не доведено та необґрунтовано, яким чином заявлені види забезпечення позову щодо заборони державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території вказаної земельної ділянки, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, може забезпечити виконання рішення суду за визначеним позивачем предметом позову, у зв`язку з чим заявлений захід забезпечення відповідного позову невзаємопов`язаний з предметом позовної вимоги у даній справі. Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, які б свідчили про можливе ускладнення чи невиконання майбутнього рішення суду у даній справі заявником не надано.

Крім того, згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З огляду на наведене правило процесуального закону суд має право вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Позивачами не запропоновано заходів зустрічного забезпечення позову.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням викладеного, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Васильєва П.С. про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан - відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Горбенко