Рішення № 136926404, 28.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 631/1410/25

Провадження № 2/643/3677/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Старовірівської сільської ради, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Старовірівської сільської ради Харківської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Виконавчий комітет Старовірівської сільської ради як орган опіки та піклування звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: позбавити громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_4 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у шлюбі з Фахс Мохамадом, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила сина - ОСОБА_1 . Дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах, з 24.12.2024 року. Батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , який записаний згідно ст.133 Сімейного кодексу України. Заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 грудня 2024 року у справі № 631/921/24 шлюб між ОСОБА_4 , громадянином Ліванської Республіки, та ОСОБА_3 , громадянкою України, зареєстрований 22 грудня 2018 року Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 668 - розірвано. Так, заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 грудня 2024 року у справі № 631/921/24 встановлено, що з 2020 року подружжя сімейно-шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, кожен живе самостійним життям. Тобто шлюбно-сімейні відносини фактично були припинені ще до народження дитини. Від самого народження дитини, ОСОБА_1 , відповідач не навідувався до дитини, не цікавився його життям, не забезпечував матеріально, не займався вихованням. Наразі його місце перебування не відоме. Службою у справах дітей Старовірівської сільської ради неодноразово здійснювалось відвідування сім`ї ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , так як діти перебувають на обліку Служби, як діти, які опинилися у складних життєвих обставинах. Під час відвідування родини було виявлено, що мати проживає зі співмешканцями, змінювала своє місце проживання. Останнє місце перебування дітей за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено, що умови для перебування дітей є незадовільними, а саме: у будинку антисанітарія, брудна підлога, занедбані старі меблі, ліжка на яких сплять діти брудні, постільна білизна потребує заміни. Зовнішній вигляд дітей занедбаний, поруч з дітьми відчутно неприємний запах. Подвір`я захаращено мотлохом, є небезпечним для перебування дітей. Одяг дітей брудний та не відповідає віку та сезону, постільна білизна на якій сплять діти брудна. У зв`язку з тим, що матір`ю ОСОБА_3 не створено належних умов для проживання, вона власноручно написала заяву про тимчасове влаштування дітей до патронатної родини. З 23.12.2024 по 27.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у педіатричному відділенні КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради. У зв`язку з тим, що матір`ю ОСОБА_3 не створено належних умов для проживання малолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , місце знаходження батька невідоме, з родиною не проживав, з 27.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштований до родини патронатного вихователя у м. Чугуєві. Оскільки місце знаходження відповідача, ОСОБА_4 не відоме, він не виявив бажання піклуватись про дитину, не цікавиться його життям, не забезпечує матеріально, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, чим фактично ухиляється від їх виконання, з метою захисту законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає за необхідне звернення до суду для прийняття рішення про позбавлення ОСОБА_4 батьківський прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 30.12.2025, цивільну справу передано на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 .

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.04.2026, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Старовірівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином. Голова сільської ради в порядку самопредставництва юридичної особи надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити повністю. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок, у тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Відзив на позов не подав.

Третя особа представник Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради Харківської області Несміян В.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином. Подала до суду клопотання про розгляд справи без представника Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради Харківської області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановлений законом порядок, про причини неявки до суду не повідомила.

За таких обставин, суд зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 4, 5/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого Нововодолазьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 про що, 07.03.2023 складено відповідний актовий запис №22 та його батьками є мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 22 від 07.03.2023 виконаного Нововодолазьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесено до актового запису про народження відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України /а.с.8-9/.

Заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 грудня 2024 року у справі № 631/921/24 шлюб між ОСОБА_4 , громадянином Ліванської Республіки, та ОСОБА_3 , громадянкою України, зареєстрований 22 грудня 2018 року Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 668 розірвано /а.с.18-21/.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах, з 24.12.2024 року.

Службою у справах Старовірівської сільської ради складено Акт обстеження умов проживання від 23.12.2024, відповідно до якого під час відвідування родини за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено, що за цією адресою проживають: ОСОБА_3 та її діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обстеження було виявлено неналежні умови проживання: у будинку антисанітарія, брудна підлога, занедбані старі меблі, ліжка на яких сплять діти брудні, постільна білизна потребує заміни. Зовнішній вигляд дітей занедбаний, поруч з дітьми відчутно неприємний запах. Подвір`я захаращено мотлохом, є небезпечним для перебування дітей. Дитячий одяг брудний та не відповідає віку та сезону, постільна білизна на якій сплять діти брудна. Низький рівень гігієни дітей у зв`язку з недоглядом та занедбаністю (а.с.10).

У зв`язку з тим, що матір`ю ОСОБА_3 не створено належних умов для проживання, вона 23.12.2024 власноручно написала заяву про тимчасове влаштування дітей, у тому числі ОСОБА_1 , до патронатної родини (а.с.11).

З 23.12.2024 по 27.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у педіатричному відділенні КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради (а.с.12).

Відповідно до наказу Чугуївської міської військової адміністрації від 27.12.2024 № 1857, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштований до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_8 , терміном на 3 місяці з 27.12.2024, що також підтверджується Актом про факт передачі дитини (а.с.13, 14)

Висновком Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області від 29 листопада 2025 року № 3908/02-33, визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.22-23/.

Відповідно до ч.1, 2 ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд враховує, що дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітнім, не досяг віку та рівня розвитку, які дозволяють йому сформулювати та висловити власну думу щодо предмета спору, у зв`язку з чим заслуховування її думки є неможливим.

Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі, шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulinger and Shuruk v. Switzerland), ([ВП], заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): «136. Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю [рішення у справі «Гнахоре проти Франції» (Gnahore v. France), заява № 40031/98, п. 59, ЄСПЛ 2000-ІХ]. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany), [ВП], заява № 25735/94, п. 50, ЄСПЛ 2000-VIII, та у справі «Марсалек проти Чехії» (Marsalek v. the Czech Republic), заява № 8153/04, п. 71, від 4 квітня 2006 року)».

У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

Згідно пунктів 15, 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків та саме ухилення від здійснення своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , не приймає участі у житті дитини, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує належний догляд, утримання та виховання.

За таких обставин, судом встановлена наявність підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Одночасно із цим, суд звертає увагу на зміст частин 1 та 4 статті 169 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. А отже, відповідач не позбавлений права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни його поведінки по відношенню до дитини.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Старовірівської сільської ради, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Старовірівської сільської ради Харківської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3028 гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.05.2026.

Позивач - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Старовірівської сільської ради, місце знаходження: 63251, Харківська область, Берестинський район, с. Старовірівка, вул. Центральна, 60, код ЄДРПОУ 04398092.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Служба у справах дітей Старовірівської сільської ради Харківської області, місце знаходження: 63251, Харківська область, Берестинський район, с. Старовірівка, вул. Центральна, 60, код ЄДРПОУ 43947221.

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.М.Довготько