Ухвала суду № 136919996, 21.07.2025, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10780/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках досудового розслідування №12025100070001643 від 19.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

У С Т А Н О В И В :

Слідча СВ Подільського УП ГУНП ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025100070001643 від 19.07.2025 року.

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського управлінні поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві матеріали досудового розслідування № 12025100070001643 від 19.07.2025, за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено що, станом на 18.07.2025, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитись з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Однак, всупереч вимог вищенаведених нормативно-правових актів солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Встановлено, що 18.07.2025, приблизно о 23 год 48 хв, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Контракова, біля буд. 8, діючи умисно, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв з кишені сумки предмет схожий на ніж та утримуючи його в правій руці, наніс один удар ОСОБА_7 , в область живота з ліва.

В результаті умисних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 , спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: проникаючого поранення лівої бокової ділянки живота, з ушкодженням брижі тонкої кишки, з кровотечею, гематома брижі тонкої кишки, наскрізне пошкодження петлі тонкої кишки, гемоперитонеум.

Таким чином, ОСОБА_8 реалізував свій умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння.

19.07.2025, о 14 год. 42 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Так, 19.07.2025, ушкодження, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Отже, у вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаїв, Миколаївської області, громадянин України, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить службу в військовій частині НОМЕР_1 , на посаді солдат-стрілець протитанкового батальйону 3 роти 2 взводу 1 відділення З ДШБ, раніше не судимий.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю обґрунтована та підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження, а саме:

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 19.07.2025 про те, що 18.07.2025 невстановлена особа нанесла останньому тілесні ушкодження, здійснивши удар ножом в область живота, перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Контрактова;

- оглядом місця події від 19.07.2025, за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 6-А, у приміщенні КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва», в ході якого виявлено та вилучено елементи одягу потерпілого ОСОБА_9 , в яких останній перебував на момент вчинення злочину, а саме: розрізану футболку блакитного кольору зі слідами РБК, поміщена до спеціального паперового пакету НПУ; шорти синього кольору «Рита» зі слідами РБК, поміщені до спеціального паперового пакету НПУ; спідню білизну чорного кольору зі слідами РБК, поміщена до спеціального паперового пакету НПУ;

- показами свідка, лікаря-хірурга ОСОБА_10 , від 19.07.2025, згідно яких він повідомив, що пацієнт ОСОБА_7 був доставлений КІПД на приймальне відділення хірургії КНП «СКМЛ м. Києва» 19.07.2025 о 00.30 юд., з наявним проникаючим пораненням та у важкому стані, приблизний об`єм крововтрати 1,5 літри;

- оглядом відео від 19.07.2025, а саме відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження системи «Безпечне місто», розташованої за адресою: м. Київ, площа Контрактова, в ході якого було встановлено, що 18.07.2025 о 23 год. 47 хв. особа № 1, одягнена у білі штани та сорочку темного кольору, нанесла один удар особі № 2, одягненій у темні шорти та світлу футболку, в результаті чого останній падає на землю, а особа № 1 йде з місця у невідомому напрямку;

- обшуком від 19.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено предмети, що належать підозрюваному ОСОБА_4 , а саме: сумку чорного кольору, поміщена до спеціального пакету № NPU 1101973, а також ймовірне знаряддя вчинення злочину предмет зовні схожий на ніж, поміщений до спеціального пакету № NPU 521863;

- оглядом місця події від 19.07.2025, за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 41, в середині автомобіля «Ніссан» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , було виявлено та вилучено речі, а саме елементи одягу що належать підозрюваному ОСОБА_4 : сорочку в клітинку чорно-червоного кольору та футболку білого кольору з візерунком, поміщені до спеціального пакету № NPU 1413403; штани білого кольору зі слідами РБК, поміщені до спеціального пакету № NPU 1413404; шкарпетки чорного кольору зі слідами РБК, поміщені до спеціального пакету № PSP2015107;

- затриманням ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, від 19.07.2025, в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого проведено особистий обшук останнього, під час якого було виявлено та вилучено особистий мобільний телефон марки «Samsung», поміщений до спеціального пакету № WAR 1330134, кросівки «Пума», поміщені до спеціального паперового пакету НПУ, в яких він перебував на момент вчинення злочину;

- показами підозрюваного ОСОБА_4 від 149.07.2025, згідно із якими, він повідомив, що 18.07.2025 близько 23 год. 48 хв., перебуваючи в районі Контрактової площі, наніс один удар ножом, свою провину останній повністю визнає та щиро кається у скоєному;

- іншими матеріалами, наявними в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні

ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї ж статті.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, покладається необхідність запобігання вказаним можливостям підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду,впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то сторона обвинувачення вважає що у даному випадку наявні такі ризики, які передбачені пунктами 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Інкримінований підозрюваному ОСОБА_8 злочин, відноситься до кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я, що свідчить ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після пред`явлення письмового повідомлення про підозру, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Ризиком того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого.

При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик впливу на свідків та потерпілу також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_8 знайомств, зв`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, ям можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Судом необхідно врахувати й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

Ризиком того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно виходити з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілого, що може бути вчинений шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом вмовлянь, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи та у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній будучи військовослужбовцем та перебуваючи за місцем несення військової служби, може вчинити нові кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення служби а також проти життя та здоров`я особи. Окрім цього підозрюваний може вчинити кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, зокрема, стосовно свідків та потерпілого, задля надання ними показань про обставини правопорушення на свою користь, у тому числі шляхом погроз фізичною розправою, а також з метою переховування від правоохоронних органів, суду вчинити кримінальне правопорушення проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), зокрема, самовільно залишити військову частину та/або місце служби.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тобто, підозрюваний не будучи ізольованим від суспільства зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином.

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КГІК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, соціальні зв`язки підозрюваного, із урахуванням його репутації, віку та стану здоров я.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у межах даного кримінального провадження, сторона обвинувачення також просить сул врахувати тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.

Сторона обвинувачення також просить суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор надав свої пояснення, клопотання підтримав, просив його задовольнити з мотивів викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник, проти задоволення клопотання, заперечували та просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про задоволення частково клопотання з наступних підстав.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 повідомлено слідчим 19.07.2025 р., його дії кваліфіковані ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно протоколу, підозрюваний був затримана в порядку ст. 208 КПК України 19.07.2025 р. о 14 год. 42 хв.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк від п`яти до восьми років позбавлення волі.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102. Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з`ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти росії» § 140.

Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти росії» §§ 30-32.

Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Підозрюваний відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, щодо яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні, надані сторонами кримінального провадження докази, які на думку слідчого судді, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому йому правопорушенні, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а саме ризик - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні. Більш м`які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.

А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гаупфахті, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд приходить до висновку про можливість визначення застави при обранні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень.

При цьому суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

У відповідності до ст.29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.09.2013 №656 гауптвахта Служби правопорядку - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку) для виконання покарання щодо військовослужбовців (військовозобов`язаних), засуджених до арешту, військовослужбовців (військовозобов`язаних), на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту з триманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців (військовозобов`язаних), або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням.

Беручи до уваги те, що підозрюваний є військовослужбовцем, місцем його утримання під час арешту необхідно визначити гауптвахту.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках досудового розслідування №12025100070001643 від 19.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково;

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської обл., громадянина України, місце реєстрації АДРЕСА_2 , та проживання: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 60 діб;

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, при внесенні якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити;

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній Ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави;

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_3 ;

В іншій частині в задоволенні вимог відмовити;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення;

Слідчий суддя Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1