Ухвала суду № 136920001, 16.07.2025, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10452/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження № 12024100070002654 від 02.12.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 2012 КК України

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024100070002654, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 201-2 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що під час дії воєнного стану введеного на всій території України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.03.2024, у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел спрямований на отримання незаконного прибутку з метою власного збагачення, шляхом продажу предметів гуманітарної допомоги, а саме, транспортних засобів, ввезених на територію України в спрощеному порядку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 953 від 05.09.2023 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», та до вказаної протиправної дії вона залучила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших невстановлених на теперішній час осіб.

Для реалізації протиправної діяльності, ОСОБА_8 разом з невстановленими на теперішній час особами, розробила злочинний план, який полягав у ввезені на територію України транспортних засобів під видом гуманітарної допомоги для використання Благодійною організацією «Благодійний фонд «Центр хелп груп» (код ЄДРПОУ 43998255), та подальшому продажі вказаних транспортних засобів фізичним особам в тому числі військовослужбовцям Збройних Сил України за готівкові грошові кошти.

Так, з метою реалізації своєї протиправної діяльності ОСОБА_8 разом з невстановленими на теперішній час особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.03.2024, незаконно заволоділи кваліфікованим електронним підписом керівника «Благодійний фонд «Центр хелп груп» (код ЄДРПОУ 43998255) ОСОБА_9 , який помер внаслідок хвороби ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть №4335 від 08.03.2024), та в умовах дії воєнного стану, організували прибуття до місця перетину державного кордону у пунктах пропуску в межах зони діяльності Державної митної служби України транспортних засобів FORD, VIN НОМЕР_1 і «MITSUBISHI PAJERO», VIN НОМЕР_2 та подальше ввезення даних транспортних засобів на митну території України, як предмету гуманітарної допомоги, отримувачем якого є Благодійна організація «Благодійний фонд «Центр хелп груп» (код ЄДРПОУ 43998255).

В подальшому, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на отримання прибутку від продажу предметів гуманітарної допомоги, діючи за попередньої змовою із невстановленими особами та на виконання спільного злочинного плану, ОСОБА_8 доручила ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що такі транспортні засоби є предметом гуманітарної допомоги та чинним законодавствам існує заборона щодо їх продажу та передбачена відповідальність за такі дії, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.02.2025 підшукати покупців на транспортні засоби FORD TRANSIT VIN НОМЕР_1 і «MITSUBISHI PAJERO», VIN НОМЕР_2 .

17.02.2025, маючи інформацію від свого знайомого про те, що ОСОБА_4 здійснює продаж автомобілів, ОСОБА_10 , який мав на меті придбати транспортні засоби для власних потреб, у тому числі для подальшої безоплатної їх передачі Збройним силам України звернувся до останнього. Таким чином, цього ж дня, між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 проведено зустріч за адресою АДРЕСА_1. Надалі під час зустрічі ОСОБА_4 провів демонстрацію наявних для продажу автомобілів, зокрема двох транспортних засобів марки «FORD TRANSIT», VIN НОМЕР_1 і «MITSUBISHI PAJERO», VIN НОМЕР_2 . Також в ході розмови, ОСОБА_4 повідомив, що вартість вищевказаних транспортних засобів встановлена ОСОБА_8 , від якої існує необхідність в отриманні дозволу щодо їх продажу. У подальшому, в цей же день, ОСОБА_10 у присутності ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_8 , від якої отримав дозвіл на придбання вищевказаних транспортних засобів за 16 800 доларів США, а ОСОБА_4 вказівку про їх продаж.

Реалізовуючи протиправний умисел направлений на отримання прибутку від продажу товару (предмету) гуманітарної допомоги та подальшого розподілу такого прибутку між собою та іншими невстановленими особами, 19.02.2025 ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, зустрівся з ОСОБА_10 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_10 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 16 800 доларів США, як оплату за купівлю транспортних засобів марки «FORD TRANSIT», VIN НОМЕР_1 і «MITSUBISHI PAJERO», VIN НОМЕР_2 , які є предметом гуманітарної допомоги.

У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інші невстановлені на теперішній час особи, фактично отримали та могли розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 16 800 доларів США, що згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зокрема п.п. 12.1, 12.2, 12.13 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 р. за № 637/3077.

Однак, ОСОБА_4 усупереч обов`язку неухильного дотримання законодавства України, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, у лютому 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 побачивши на березі річки «Десенка», що в м. Києві, предмети схожі на патрони, а саме: 5 патронів з маркуванням «270 80», 1 патрон з маркуванням «270 84», 1 патрон з маркуванням №3 82», які є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39 мм.; 1 патрон з маркуванням «188 75», який є гвинтівковим бойовим патронами калібру 7,62х54R; 1 патрон з маркуванням «FC 9 MM LUGER», який є пістолетним бойовим патроном, калібру 9х19 мм; 1 патрон з маркуванням «FFV 92», який є пістолетним бойовим патроном, калібру 9х19 мм; 70 патронів з маркуванням «у вигляді прицілу», які являються спортивно-мисливськими бойовими патронами гвинтівкового типу, калібру 5,6 мм (.22 LR); 1 патрон з маркуванням «С», який є спортивно-мисливськими бойовими патронами гвинтівкового типу, калібру 5,6 мм (.22 LR).

Після чого, у нього виник злочинний умисел, спрямований на їх незаконне придбання та подальше зберігання бойових припасів у вигляді патронів до стрілецької зброї, без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 при вищевказаних обставинах взяв вищевказані бойові припаси у вигляді патронів, та таким чином придбав їх без передбаченого законом дозволу. Після чого, він приніс вищевказані бойові припаси у вигляді патронів до свого місці проживання квартира АДРЕСА_1 , де незаконно почав їх зберігати, без передбаченого законом дозволу.

19.02.2025, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , у присутності ОСОБА_4 та двох понятих, у кімнаті проживання останнього, серед його особистих речей, виявлено та вилучено бойові припаси у вигляді патронів, які останній зберігав без передбаченого законом дозволу, а саме: 5 патронів з маркуванням «270 80», 1 патрон з маркуванням «270 84», 1 патрон з маркуванням №3 82», які є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39 мм.; 1 патрон з маркуванням «188 75», який є гвинтівковим бойовим патронами калібру 7,62х54R; 1 патрон з маркуванням «FC 9 MM LUGER», який є пістолетним бойовим патроном, калібру 9х19 мм; 1 патрон з маркуванням «FFV 92», який є пістолетним бойовим патроном, калібру 9х19 мм; 70 патронів з маркуванням «у вигляді прицілу», які являються спортивно-мисливськими бойовими патронами гвинтівкового типу, калібру 5,6 мм (.22 LR); 1 патрон з маркуванням «С», який є спортивно-мисливськими бойовими патронами гвинтівкового типу, калібру 5,6 мм (.22 LR).

19.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

25.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та зазначено, що він підозрюється у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а також у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2025 у справі № 758/2527/25 в межах кримінального провадження № 12024100070002654 від 02.12.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 19.04.2025 включно, та покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2025 у справі № 758/5262/25 в межах кримінального провадження № 12024100070002654 від 02.12.2024 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов`язків покладених, ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 15.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та обов`язків покладених, ч. 5 ст. 194 КПК України до 19.06.2025.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17.06.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та обов`язків покладених, ч. 5 ст. 194 КПК України до 19.07.2025.

У зв`язку з тим, що строк запобіжного заходу обраного судом до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується, а також подальшого продовження строку досудового розслідування, виникла необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , враховуючи те, що на даний час продовжують існувати ризики, встановлені слідчим суддею під час обрання вказаного запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_11 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти часткового задоволення клопотання прокурора та продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.08.2025.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070002654, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 201-2 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою м. Києва.

19.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

25.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та зазначено, що він підозрюється у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а також у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 15.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та обов`язків покладених, ч. 5 ст. 194 КПК України до 19.06.2025.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 16.06.2025 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 19.07.2025.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України, стороною обвинувачення долучено до клопотання письмові докази, а саме: протоколи допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; копію рішення слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_16 від 14.05.2024, в межах кримінального провадження №12024141440000149 від 11.05.2024, відкритого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (справа № 441/1244/24); копію рішення слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_16 від 10.06.2024, в межах кримінального провадження №12024141440000149 від 11.05.2024, відкритого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (справа № 441/1244/24); протокол огляду «Телеграм» від 16.12.2024; протокол огляду від 24.12.2024; протокол огляду від 06.01.2025; протокол огляду місцевості в порядку ст. 237 КПК України від 17.12.2024; матеріали НСРД (протоколи проміжних етапів проведення НСРД); протокол затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 19.02.2025; протоколи обшуку від 19.02.2025; висновки експерта та інші докази.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра є обґрунтованою. При цьому, слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи питання актуальності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні, слідчий суддя зазначає ступне.

Зокрема, інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України, відносяться до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавленням волі до семи років.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість призначення покарання за їх вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального провопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризики доведеним та таким, що з часу обрання запобіжного заходу не втратив актуальності.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, неодружений, дітей не має, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, офіційно працевлаштований, раніше не судимий.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового слідства та суду, та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та продовжують існувати, відтак слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання, не є порушенням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у випадку оголошення повітряної тривоги, отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження № 12024100070002654 від 02.12.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 2012 КК України - задовольнити частково;

Продовжити застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 24 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступної доби;

Продовжити дію покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатись із місця проживання а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

Обов`язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк дії ухвали, а саме, до 19.08.2025;

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених слідчого та/або прокурора у вказаному кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1